Роботу "Північного потоку-2" обмежать: суд у Німеччині ухвалив важливе рішення

Вищий земельний суд Дюссельдорфа в середу, 25 серпня, ухвалив рішення по скарзі "Північного потоку-2" на Федеральне мережеве агентство Bundesnetzagentur. Компанія-оператор газопроводу програла справу про звільнення від вимог газової директиви ЄС.

Відео дня

Про це повідомляє Bloomberg. Оператор проєкту раніше оскаржив рішення регулятора не звільняти газопровід від норм директиви ЄС.

Відзначається, що теоретично можливість звільнення від регулювання була. Однак вона поширюється тільки на ті трубопроводи, які добудували до 23 травня 2019-го.

Про що йдеться в газовій директиві Євросоюзу?

Одне з ключових положень – поділ компаній, які постачають газ і його транспортують. Наприклад, компанія-оператор "Північного потоку-2" повинна бути незалежною від російського "Газпрому", а 50% його потужностей повинні резервуватися для альтернативних постачальників. Будь-які зміни можливі лише за умови схвалення ЄС.

"Відповідно до чинної на той момент правової бази компанія інвестувала мільярди євро задовго до того, як Європейська комісія оголосила в своєму плані зміни правил ЄС щодо газу", – заявили в суді. Нагадаємо, РФ планують пустити по "Північному потоку-2" вже в 2021 році 5,6 млрд куб. м газу в Європу. Добудувати трубопровід планують до кінця поточного літа. Газопровід є розширенням "Північного потоку".

Ситуацію вже прокоментував прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков. "Скоріше, це корпоративний питання. Все-таки сама компанія повинна приймати рішення про подальші дії", – процитувало Пєскова видання "Інтерфакс". У Кремлі стверджують, що "Північний потік-2" – виключно комерційний проєкт.

Як на ринкову ситуацію вплине запуск "Північного потоку-2"?

Експерт енергетичних ринків Валентин Землянський вважає, що баланс сил на ринку газу в Європі в разі введення в експлуатацію "Північного потоку-2" не зміниться. Адже кількість поставленого газу залежить від попиту споживача, а не бажання постачальника.

"Поставки будуть йти в тих самих масштабах. Обсяги поставок ростуть тоді, коли зростає споживання. Якщо у вас споживач більше взяти не може, ви хоч десять труб побудуйте, більше газу не візьмуть", – говорить Землянський.

Член експертної ради Міністерства енергетики Геннадій Рябцев також упевнений, що будівництво нового газопроводу не так збільшить поставки, як диверсифікує транспортні маршрути.

"Ніхто не демонтує старі трубопроводи, які вже існують. Але РФ має стратегічну мету – позбутися залежності від країн-транзитерів (Польщі, Білорусі, України та ін.). Вони хочуть збільшити частку прямих поставок. Це потрібно, щоб можна було перекидати великі обсяги газу по різних напрямках залежно від потреб і політичних відносин із транзитерами".

Яку роль може відіграти Україна?

Зараз Україна активно підтримує США і намагається перешкодити Росії посилити вплив на європейський ринок, адже наші з американцями інтереси тут збігаються. Ми не зацікавлені в тому, щоб Росія мала додаткові шляхи транспортування газу, оскільки обсяги прокачування через нашу ГТС можуть впасти. Тому ми й далі повинні обстоювати свої інтереси.

"В цьому випадку ми повинні займати жорстку позицію щодо прокачування газу і відстояти потрібні обсяги, – говорить Оржель. – Аргументувати свою позицію ми поки можемо тим, що у нас усе-таки преміальний ринок, 32 млрд куб. м споживання на рік. Навіть при 14 млрд куб. м власного видобутку – це великий обсяг продажів, тому ми так само можемо диктувати умови".

Раніше канцлер Німеччини Ангела Меркель назвала газопровід "Північний потік-2" європейсько-російським проєктом, в той час як в Єврокомісії впевнені, що це не проєкт загальноєвропейського інтересу. За словами віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса, у відомстві стежать за тим, щоб газопровід не привів до проблем для України як країни-транзитера.

Як повідомляв OBOZREVATEL, народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що "Північний потік 2" суперечить інтересам безпеки України. Однак якщо його все-таки запустять, то ключове завдання держави – отримати хоча б 10-річний контракт для української газотранспортної системи з об'ємом не менше 40 млрд куб. м в рік.