"Схемникам" на замітку: як в Україні будуть боротися з відмиванням грошей
Монобільшість Верховної Ради минулого тижня зробила важливий крок у боротьбі з відмиванням грошей в Україні. Коли проголосований законопроєкт набуде чинності, фінансові операції олігархів, корумпованих чиновників і великого бізнесу потраплять під жорсткий нагляд контролювальних органів.
Що саме чекає "схемників" і як зміняться правила, за якими банки проводять фінмоніторинг – у статті AIN.ua.
Що таке фінмоніторинг
Фінмоніторинг – це ті правила і процеси, за якими банки перевіряють грошові перекази на предмет їхньої нелегальності. Підприємці стикаються з ним у житті, коли під час переказу великої суми грошей переказ блокують в банку (а іноді водночас блокують і карту).
Фінмоніторинг регулюється відповідним законом від 2014 року. Фактично, будь-який український банк зобов'язаний вивчати своїх клієнтів і має право відмовити в обслуговуванні, якщо клієнт не зможе пояснити походження своїх коштів і надати підтверджувальні документи.
Якщо раніше клієнт ніс відповідальність за незаконні транзакції, то з 2017 року правила змінили, і цю відповідальність несуть вже банки: окремих співробітників або цілий банк можуть штрафувати за порушення.
Читайте: Відмивання грошей Коломойським: справа може стати наймасштабнішою у світі
Навіщо ухвалюють цей проєкт
У Мінфіні зазначають, що це – частина міжнародних зобов'язань України за договором про асоціацію з ЄС. Цей проєкт закону адаптує українське законодавство до рекомендацій FATF та Директив ЄС про відмивання коштів та фінансування тероризму. Це потрібно, щоб у майбутньому претендувати на членство в ЄС.
Що пропонують у законопроєкті
У проєкті пропонується ризико-орієнтований підхід для банків, поштових операторів, нотаріусів, адвокатів, аудиторів та інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Це означає, що підозрілих клієнтів перевірятимуть прискіпливо, а надійних менше.
Водночас поріг обов'язкового фінмоніторингу підняли з 150 000 грн до 400 000 грн. Зазначені вище суб'єкти фінмоніторингу мають обов'язково звітувати про такі операції Держфінмоніторингу. Залишається обов'язок повідомляти про операції, пов'язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, які працюють "в антилегалізаційній сфері".
Норми проєкту також вводять обов'язок для платіжних систем супроводжувати грошові перекази даними про платника і одержувача. Також – забезпечувати повноту цих даних.
Про підозрілі фінансові операції, згідно з проєктом, мусять тепер повідомляти не тільки зазначені вище суб'єкти первинного фінмоніторингу, а й ті, хто консультує з питань податків.
Вводиться "міжнародний інструментарій із заморожування активів", але в деталях його роботу поки не описують.
У Міністерстві фінансів підготували інфографіку про ті нововведення, які пропонує проєкт:
