Відео дня
Сенниченко – більше не глава ФДМ: чиновника звільнили з другої спроби
Глава Фонду державного майна (ФДМ) Дмитро Сенниченко залишив свою посаду. Його відставку із другої спроби схвалили депутати Верховної Ради. Для цього керівнику ФДМ наприкінці січня довелося написати повторну заяву про відставку. Перша заява лежала у Раді ще з листопада 2021-го.
Рішення про відставку Сенниченка у парламенті розглянули 17 лютого. За звільнення проголосували 318 народних депутатів (результати поіменного голосування дивіться нижче), свідчить трансляція засідання на YouTube.
Вперше депутати голосували за відставку голови ФДМ 27 січня. Тоді для ухвалення рішення "слуг народу" не вистачило 3 голосів. При цьому одразу після голосування депутати поскаржилися на кнопки, що не спрацювали. Щоб прискорити повторне голосування за свою відставку, Сенниченко написав другу заяву. Але того ж дня повторного голосування не відбулося, а потім Рада пішла на карантин.
Загалом Сенниченко очолював ФДМ понад два роки, з 19 вересня 2019 року. У листопаді 2021 року він пояснював, що планував пробути на посаді саме два роки.
"У своєму першому інтерв'ю на посаді у 2019 році я заявив, що вважаю термін у 2 роки достатнім, щоб побудувати систему та процеси у Фонді та створити стійкий інститут. Це вдалося: зараз Фонд – стабільний та прозорий орган, який працює на користь громадянам та державі ", – зазначав Сенниченко.
"Відставка – це моє особисте бажання та мої плани", – також говорив Сенниченко у листопаді. Про те, що це звільнення є добровільним, заявляв і прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Проте неофіційно відставку Сенниченко пов'язували з приватизацією "Першого київського машинобудівного заводу" (колишній "Більшовик"), справу про яку наразі розслідує ДБР. Критики вважають, що держпідприємство продали занадто дешево, а конкурс був нібито проведений "під одного учасника".
Також згадувалося про незадоволення політиків приватизацією загалом. Якщо говорити про офіційні цифри, то план приватизації справді був фактично провалений. У 2021 році план бюджетних надходжень від приватизації було встановлено на рівні 12 млрд грн, а залучити вдалося лише 5,1 млрд грн.
Хоч це і рекорд за останні 10 років (як наголошує сам Сенніченко), такий показник явно не дотягує до планового. Однією з причин "просідання" стала заборона на "велику приватизацію через карантин. Його ввели з вересня 2020 року, проте зняли вже в березні-2021".
Ще одна часта претензія до ФДМ "часів Сенниченко" – неефективне управління "Одеським припортовим заводом" (ОПЗ). Підприємство працює за давальницьким контрактом та періодично припиняє роботу. Також ОПЗ зобов'язаний виплачувати борги, сума яких перевищує 11 млрд грн.
Спроби виставити ОПЗ на приватизації робилися у 2016 та 2018 роках. Обидві виявилися невдалими, а за Сенниченка спроб провести продаж повторно вже не було, незважаючи на готовність підприємства до приватизації.
Сам Сенниченко на прощальній пресконференції (теж у листопаді) дорікнув народним депутатам за те, що ті "не змогли або не захотіли" прийняти рішення про продаж ОПЗ, а також "Центренерго" та інших великих держпідприємств через систему ProZorro.
До речі, каденція Сенначенка у ФДМ також відзначилася регулярним викриттям хабарників. Наприклад, у січні 2020 року було затримано осіб, які пропонували особисто Сенніченку 5 млн доларів за призначення "свого" директора "Одеського припортового заводу".
Також Сенніченко пропонували 800 тис. дол. за два призначення та продовження дії договору між держпідприємством та приватною фірмою. Ще 100 тис. дол. Сенниченко пропонував експосадовець "Миколаївенерго", який хотів стати керівником цього підприємства.
Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що незважаючи на скандали навколо конкурсу, до держбюджету України надійшло майже 1,5 млрд грн від приватизації заводу "Більшовик". Також інвестор зобов'язався погасити всі борги підприємства, що становлять понад 500 млн грн.
