Регуляторна "пісочниця": перспективи і найпріоритетніші завдання

Регуляторна 'пісочниця': перспективи і найпріоритетніші завдання

Одним із ключових дієвих елементів Стратегії розвитку фінтеху в Україні до 2025 року від НБУ є розроблення і впровадження концепту повноцінної регуляторної "пісочниці" для швидкого тестування інноваційних фінтех-проектів. Це дозволить зробити українському фінтеху значний крок вперед у роботі над створенням нових фінансових продуктів і послуг, підвищенням їх якості та зниженням вартості їх використання.

Практика взаємодії фінансових регуляторів і фінтех-компаній у форматі регуляторної "пісочниці" існує вже близько 5 років. Уперше її реалізували у Великобританії в червні 2016 року, коли в рамках регуляторної "пісочниці" можна було протестувати інновації в реальних умовах, проте під постійним контролем і наглядом регулюючого органу. Це необхідно для ознайомлення і тестування абсолютно нових сервісів, робота яких ще не регулюється законодавством, що згодом дає життя корисним інноваційним продуктам і сприяє вдосконаленню регуляторної політики. Тоді у Великобританії за перший рік роботи особливого правового режиму 90% фінтех-компаній першої групи, яка завершили тестування в рамках "пісочниці", продовжили розвиватися і виходити на більш широкий ринок, а більше 40% отримали інвестиції під час або після тестування продуктів.

Повноцінну регуляторну "пісочницю" Національний банк України планує запустити у другій половині 2022 року, що дозволить Україні приєднатися до списку країн, які вже створили на фінансовому ринку власні системи "пісочниць" - Австралія, ОАЕ, Малайзія, Сінгапур та інші.

Перспективи і найпріоритетніші завдання

Фінтех-сфера в Україні демонструє значні успіхи і має великий потенціал і перспективи. Так наприклад у 2020 році 55,2% операцій з платіжними картками були безготівкові, а 52% фінтех-компаній працюють на міжнародному ринку. Щоб сприяти розвитку і впровадженню фінтех-трендів, залучати в сферу інвестиції і робити фінансові продукти більш доступними і зрозумілими користувачам, регулятору необхідно вибудовувати ефективні відносини з фінтех-ринком.

На сьогоднішній день НБУ створив Експертну раду з комунікацій з інноваційними компаніями, а норма щодо запровадження повноцінної регуляторної "пісочниці" на базі НБУ вже включена до законопроекту №4364 про платіжні послуги, який в листопаді 2020 був зареєстрований у парламенті. НБУ планує тестовий запуск регуляторної "пісочниці" в Україні вже в грудні цього року, а повноцінний запуск, як я вже говорила, у другій половині 2022.

Олексій Шабан відзначав, що фінтех-компанії та інноваційні проекти почали звертатися до національного регулятора після запуску Експертної ради НБУ з комунікацій з інноваційними компаніями. За 2019 рік Експертна рада НБУ розглянула 9 заявок, а за 2020 рік - 12 заявок, які переважно стосувалися сфери платіжних рішень. Розглядалися способи вдосконалення користувацького досвіду і методи, які зроблять платіж швидшим і дешевшим.

Сьогодні найбільш пріоритетними завданнями є створення законодавчої та нормативної бази. В законах про фінпослуги та платіжні послуги вже закладається регуляторне поняття "пісочниця". Крім цього необхідним звичайно є створення моделі функціонування "пісочниці", чіткі правила використання експериментального правового режиму і деталі організаційної структури.

Регуляторні "пісочниці" вже не є чимось новим або екзотичним. До того ж групи професіоналів і споживачів відзначають, що дехто може використовувати "пісочниці" не за призначенням і зловживати послабленнями. Однак добре спроектована і продумана "пісочниця" буде сприяти інноваціям і захищати споживачів, обходячи підводні камені, які турбують багатьох критиків. Адже у світовій практиці за порушення закону про персональні дані, невиконання програми, значну кількість недоліків сервісу тощо можуть виключити з "пісочниці".

Впровадження такого правового режиму посприяє якісній реалізації багатьох необхідних сервісів по різноманітним варіантам роботи з біометричними документами, альтернативними системами скорингу, принципом "знай свого клієнта", грошовими переказами на основі блокчейна, ЕЦП і тд.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

Україна