Відео дня
Плата з городу, внутрішній офшор, зростання цін на інтернет і алкоголь: в Раді прийняли "податкову реформу"
У Верховній Раді підтримали гучний " ресурсний" законопроєкт, який передбачає масштабне оновлення Податкового кодексу. Документом підвищується ряд ставок податків і зборів в країні та ліквідуються деякі пільги, що надають преференції певним бізнесам (головна мета проєкту). Іншими словами, законопроєкт спрямований на збільшення податкових надходжень до бюджету, в тому числі за рахунок запобігання збиткам через існування деяких податкових "лазівок".
За прийняття законопроєкту про збалансованість бюджетних надходжень (№ 5600) у другому читанні та в цілому проголосували 255 народних депутатів (щоб ознайомитися з результатами поіменного голосування, доскрольте сторінку до кінця). Про це свідчить трансляція засідання на офіційному каналі Ради в YouTube.
Слід зазначити, що прийнятий у другому читанні документ суттєво відрізняється від редакції, яку народні депутати підтримали в першому читанні. Попередній варіант законопроекту, внесеного в парламент Кабінетом міністрів Дениса Шмигаль під неофіційною назвою "антиолігархічний", насправді пропонував "латати" бюджетні дірки за рахунок середнього бізнесу та пересічних українців – фермерів, бабусь з городами, власників квартир. Однак більшість резонансних норм, які поставили на вуха всю бізнес-середовище і громадян в Україні, все-таки були виключені у фінальну версію документа.
Що в підсумку залишилося?
1. Змінюється рента на залізну руду
Це, мабуть, наріжний камінь всього законопроєкту. Саме через цю норму документ увійшов в пакет "антиолігархічних" і отримав другу неофіційну назву – "антиахметівський". За задумом Кабміну, в умовах зростання світових цін на руду підвищення ставок на її видобуток дозволить забрати у найбільших видобувних компаній ("Метінвест", Ferrexpo і ін.) близько 20-22% додаткового доходу. А це дасть можливість покрити частину бюджетного дефіциту, який у 2021 році становить 247 млрд грн, або 5,5% ВВП.
Зокрема, суть податкових новацій полягає в тому, щоб ввести гнучку шкалу ренти на залізорудну сировину. Якщо нині компанії платять з кожної тонни руди 11-12% від собівартості видобутку (це приблизно 2,5-3 $/т), то за новими правилами ставка податку прив'язується до індексу цін на сировину з 62-процентним вмістом заліза (ODEX 62% FE CFR China).
Законопроєкт передбачає 3 види ставок в залежності від вартості руди:
3,5% - при середній ціні 100 $/т і менше;
5% - при середній ціні від 100 $/т до 200 $/т;
10% - при середній ціні від 200 $/т.
Поки що ціна руди становить близько 90 $/т, рівень сплати ренти істотно не зміниться. Але якщо в руда знову подорожчає (наприклад, до 200 $/т, як влітку-2021), добувним компаніям доведеться платити значно більше.
2. Підвищується екологічний податок
Ще одна "антиолігархічна" норма, так як головними забруднювачами повітря в Україні теж є великі переробні підприємства. Законопроєктом передбачається збільшення в 3 рази ставок за викиди вуглекислого газу (з 10 до 30 грн/т) і за відходи підприємств гірничої промисловості (з 0,49 до 1,5 грн/т). Крім того, підвищуються в 1,6 рази ставки за скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, з подальшим їх збільшенням в 8 разів до 2029 року.
3. Підвищується рента за користування радіочастотним ресурсом
Підвищення в цьому випадку становить 5%. В уряді це пояснюють тим, що індексація плати за користування радіочастотами не проводилася з 2017 року. Крім того, залишаються в силі підвищують (спектральні) коефіцієнти до рентної плати, які Кабмін не скасував, хоча обіцяв (як запевняють мобільні оператори). Як наслідок – зростання вартості послуг мобільних операторів, зокрема плати за інтернет. За цим напрямком в бюджет планують залучати додатково 102,5 млн грн на рік.
4. Змінюється механізм сплати податку на прибуток
Для великих платників податків тепер будуть враховувати тільки 50% витрат минулих періодів при визначенні податку на прибуток. До прийняття законопроекту великі компанії, які в попередні роки отримували збитки, мали право переносити такі збитки в повному обсязі на наступні роки і не платити податки до тих пір, поки доходи повністю не перекриють ці збитки. Однак, деякі представники влади вважають таку норму "антистимулом" інвестицій.
Ще одним нововведенням податку на прибуток є те, що від його сплати звільнені виробники домашньої птиці терміном на 5 років. Однак з переліку домашньої птиці виключено вирощування курей.
5. Птахівників виключили зі спрощеної системи оподаткування
Підприємці, у кого основним видом діяльності є розведення домашньої птиці, страусів та перепелів, більше не зможуть залишатися на єдиному податку. Їх переводять на загальну систему оподаткування. З огляду на величезні дотації в цій сфері, йдеться про близько 2 млрд грн надходжень до бюджету.
6. Підвищуються акцизи на алкоголь
Акцизний податок на лікеро-горілчану продукцію підвищується на 5%. Крім того, через зміну механізму розрахунку акцизу на пиво ставка податку на пінний напій збільшується на 8%. Тепер з 1 січня 2022 роки пиво буде обкладатися за ставкою 59,82 грн за 1 л етилового спирту, витраченого на його виробництво. Нині діє податок в розмірі 2,78 грн за літр пива незалежно від міцності.
7. Змінюється підхід до сплати акцизу на тютюн
Тепер 5%-ий акциз, який сьогодні платять продавці тютюнових виробів, більше не буде йти в місцеві бюджети. В уряді вирішили, що з 1 січня 2022 року цей податок будуть платити виробники й імпортери, і відповідно гроші йтимуть до держбюджету.
8. Запроваджуються нові податкові правила для власників земельних паїв
Власники або користувачі сільськогосподарських ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів, щорічно будуть платити так зване мінімальне податкове зобов'язання (МНО), навіть якщо вони нічого не вирощують на землі. По суті, це новий податок для фермерів. Його суть полягає в тому, що сума всіх сплачених податків, пов'язаних з ділянкою, не повинна бути менше МНО (з 2022 року - 5%, а з 2023-го – 4% від нормативної грошової оцінки землі), інакше різницю доведеться доплатити.
На прикладі це виглядає так: у фермера є 3 га землі в Київській області. Згідно нормативну грошову оцінку землі в цьому регіоні, її вартість становить 26,5 тис. грн за гектар. Відповідно, МНО в даному випадку становить 3975 грн. Фермер повинен приплюсувати всі податки, які він вже заплатив – податок на землю, податок з доходу за продаж врожаю, вирощеного на ділянці, ПДФО та військовий збір із зарплати найманих працівників (якщо вони офіційно оформлені у такого фермера). І якщо сума всіх сплачених податків не дотягує до 3975 грн (МНО), то різницю треба буде доплатити.
Від сплати МНО звільняються власники земельних ділянок в межах населених пунктів, а також дачні та садівничі кооперативи. Законопроектом передбачено, що нараховуватися МНО буде тільки з 2023 року з 2022 рік.
9. Вводиться податок з врожаю, але в лайт-версії
Ця норма в її первісному вигляді наробила багато шуму. Українців хотіли зобов'язати платити податок з вирощеного врожаю на власному городі, розмір якого перевищує 0,5 га. Наразі такі правила діють тільки для тих, хто володіє ділянками площею від 2 га.
Але до другого читання це скандальне нововведення видозмінили. Тепер передбачено, що заплатити 18% ПДФО і 1,5% військового збору зобов'язані будуть ті українці, які продали врожаю зі своїх ділянок на суму, що перевищує 12 розмірів мінімальної зарплати (нині це 72 тис. грн). Розмір ділянки вже не матиме значення. Правда, незрозуміло, яким чином це буде відслідковуватися і контролюватися.
10. Збільшується розмір податку на нерухомість
Це стосується продажу третьої і наступних об'єктів протягом року. Якщо зараз ставка податку за такою операцією становить 5% ПДФО і 1,5% військовий збір, то згідно із законопроектом ПДФО підвищується до 18%. Обкладається чистий дохід від продажу, тобто різниця між доходом і вартістю придбання такої нерухомості. При цьому така ставка не поширюється на продаж майна, одержаного у спадщину.
11. Вводиться величезна кількість пільг підприємствам з шахтарських регіонів до 2037 року
Йдеться про звільнення на 15 років таких підприємств від сплати ПДВ при ввезенні обладнання, від податку на прибуток, від земельного податку та інших зборів. Народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк застерігає, що така норма не має ніяких запобіжників і, відповідно, має всі шанси стати внутрішнім офшором. За його словами, пільги будуть отримувати великі підприємства з інших міст, прикриваючись фіктивно створеними маленькими фірмами в пільгових регіонах.
12. Директорам компаній-боржників заборонено виїжджати за кордон
Якщо підприємство заборгувало понад 1 млн грн податків, суд може тимчасово обмежити виїзд його керівника за кордон.
13. Розширилися повноваження податкових органів
Податківці отримали можливість направляти запити на надання інформації про платника податків навіть в тому випадку, коли є дані, які потенційно "можуть свідчити" про порушення законодавства (а не коли є чіткі факти таких порушень). Фактично, це може бути навіть скарга конкурента. Не виключений повний бєспрєдєл податківців, адже таку інформацію вони зможуть використовувати в якості позапланової перевірки.
14. Скоротився термін подачі податкових накладних
Якщо зараз товарні накладні можна реєструвати протягом 3-х років, то законопроектом цей термін зменшився до року.
15. Платники податків і податкові органи отримали право здійснювати аудіо- і відеозапис податкових перевірок
Такі записи можна буде використовувати в судових справах щодо оскарження незаконних дій податківців під час перевірок.
16. Людям, які скористаються податковою амністією, надаються додаткові пільги
Наприклад, доходи від продажу авто (третю і наступну за рік) можна буде зменшити на вартість транспортного засобу, зазначену в добровільній декларації з податкової амністії. Іншими словами, ПДФО потрібно буде платити не з усієї суми доходів, а тільки з різниці між доходом і зазначеної під час амністії вартістю авто.
Що виключили із законопроєкту?
У фінальній версії документа вирішили відмовитися від низки резонансних норм, зокрема:
Прибрали норму про оподаткування операцій з продажу житла на вторинному ринку (20% ПДВ). Впровадження цього податку істотно підняло б ціни на квадратні метри, про що відкрито заявляли забудовники.
Залишили в силі пільгу на поставку "зеленої" електроенергії (спочатку планувалося ввести акциз за ставкою 3,2%).
Скасували податок від продажу врожаю з городів більше 0,5 га. В іншому випадку така зміна торкнулося б безпосередньо звичайних бабусь і дідусів, що продають вирощені на своїх ділянках овочі.
Прибрали оподаткування нічийних земельних ділянок, якими користуються без наявності документів (тобто в разі самохвата).
Прибрали норму, згідно з якою українці з ділянками в межах населених пунктів повинні були б платити мінімальне податкове зобов'язання – близько 1300-1500 грн за га в залежності від регіону.
Заборонили податкової стягувати весь податковий борг без звернення до суду навіть після 1 дня прострочення. Тепер таке право фіскалам надається тільки в разі прострочення в 90 днів і більше.
Виключили скандальну норму, яка надавала право податківцям забороняти розпоряджатися майном підприємств в разі підозри на недоплату податків до бюджету. На практиці це означало б необґрунтоване блокування роботи підприємців.
Як повідомляв OBOZREVATEL, після прийняття законопроєкту № 5600 в першому читанні тільки в перші 2 тижні до нього було подано було більше 10 тис. поправок. Вже до 13 вересня, коли почалися обговорення документа в профільному комітеті, всього до законопроєкту подали 11 319 поправок.
Однак 5 жовтня вона народні депутати прийняли рішення розглянути ресурсний законопроєкт за скороченою процедурою. Це означає, що кожна фракція і група може наполягати на розгляді п'яти поправок, а депутат – на розгляді однієї не облікованої комітетом поправки.
Прийнятий законопроєкт набуває чинності з 1 січня 2022 року, а деякі його норми починають застосовуватися лише з 1 січня 2023 року.