У розпал COVID-19 тягнуть мільйони з бюджету: як живуть судді, сини прокурорів і топменеджери України

Кабінет міністрів кілька тижнів тому ухвалив рішення зняти обмеження на зарплати топменеджерів і членів наглядової ради. Уже за цей місяць керівники державних підприємств отримають на рахунки сотні тисяч, а то і мільйони гривень.

Незважаючи на результати роботи підприємств, зарплати керівники отримують в повному обсязі. А там, де створили наглядові ради й підписали контракти, звільнити найнятого "топа" практично неможливо.

Причому платять не тільки "кращим із кращих", але й призначеним на керівні посади молодим синам прокурорів. І це в розпал пандемії, коли дрібні підприємці виходять на мітинги й скаржаться: бізнес може розоритися в будь-який момент, а рівень безробіття наближається до 10%.

Детальніше про те, хто найбільше заробляє з бюджету – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Грошей немає, але є мільйонні зарплати

Високі зарплати для менеджерів державних підприємств нібито повинні були дозволити залучити кращих менеджерів. Мовляв, на тисячу доларів професійний керівник такого рівня, ще й з необхідним досвідом, працювати не піде. Тому потрібно пропонувати "ринкові" оклади.

Унаслідок глави "Нафтогазу", "Укрпошти", "Укрзалізниці" cтали офіційними мільйонерами. На час карантину зарплату їм урізали, але в жовтні Кабмін цю норму скасував. Наприклад, згідно з фінансовим планом "Укрпошти", керівник підприємства Ігор Смілянський має за 2020-й отримати 22,4 млн грн. А це близько 1,8 млн на місяць.

Але справжній лідер рейтингу – глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв. Він, завдяки преміям, у хороший рік може отримати близько 300 млн грн! Правда, після низки скандалів Кабмін все-таки урізав йому оклад.

Про зарплати топменеджерів найбільших підприємств уже добре відомо більшості українців. Але водночас державі належать ще сотні різних підприємств, де також завдяки прагненню знайти "професійного менеджера" встановлюють величезні оклади.

За даними Youcontrol, найгірший результат серед призначених за Володимира Зеленського менеджерів показав глава "Аграрного фонду" Богдан Банчук. Підприємство втратило 3,1 млрд грн, водночас зарплата на цій посаді – 180 тис. грн. Банчук також відомий як один із наймолодших державних топменеджерів – йому 33 роки.

І, як видно з декларації, у молодої людини нема потреби в грошах. Уже в 22 роки він придбав квартиру в Києві площею 141 квадратний метр! Можливо, секрет таких успіхів у такому юному віці – тато прокурор. Микола Банчук працював заступником Генпрокурора, а зараз – радник глави СБУ Івана Баканова.

Величезні зарплати на держпідприємствах можуть отримувати не тільки добре відомі менеджери, а й сини прокурорів і ті, для кого робота на держпідприємстві стала найбільшим джерелом доходу. До речі, "Аграрний фонд" унаслідок запуску ринку землі отримає не тільки більше повноважень, але й ресурс для кредитування фермерів. У руках у 33-річного менеджера виявиться багатомільярдний капітал.

Судді, пенсії та нові міністерства

Машини та комп'ютери для міністра. Гроші потрібно витрачати не тільки на самі зарплати, але й на утримання всього апарату. Наприклад, в Україні нещодавно створили міністерство з питань стратегічних сфер промисловості. Тепер, відразу після створення нового відомства, на Prozorro розмістили тендер: шукають три машини, одну для "члена Кабміну" (так і написали в оголошенні) і ще дві – для топкерівництва відомства.

Транспортні засоби обійдуться бюджету в три мільйони гривень. Крім того, доведеться наймати водіїв, витрачати кошти на обслуговування авто. Ще 2,4 млн грн витратять на купівлю комп'ютерів: співробітникам нового міністерства потрібно на чомусь працювати.

Судді. Крім топменеджерів, хорошими зарплатами з бюджету можуть похвалитися і судді. До того ж для них немає обмежень і щодо максимальної пенсії. Якщо пересічний українець може одержати не більш ніж 10 прожиткових мінімумів (близько 17 тис. грн), то "служителі Феміди" на заслуженому відпочинку можуть розраховувати і на 40, 50 тис. грн.

Середня зарплата глави Конституційного суду (КСУ) Олександра Тупицького у 2019-му склала 371 тис. грн. Водночас члени КСУ в середньому заробляли близько 335 тис. грн на місяць. Про це йдеться в даних із реєстру декларації НАЗК, який своїм рішенням Конституційний суд визнав незаконним. З огляду на те, що середня зарплата у країні в минулому році становила близько 10,5 тис. грн, глава КСУ заробляє в 35 разів більше, ніж простий українець.

Як пояснили в пресслужбі КСУ, в Державному бюджеті на 2020 рік передбачено фінансування Конституційного суду України в розмірі 314,5 млн гривень. "За 10 місяців 2020 року на виплату зарплати одного судді Конституційного суду України витрачено близько 2,5 мільйона гривень. Середній розмір винагороди судді Конституційного суду України – 254 тисячі гривень", – повідомили в пресслужбі.

Зарплати повинні відповідати результатам роботи

Міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив OBOZREVATEL, що вважає неправильним величезний дисбаланс між зарплатами топкерівників і звичайних працівників. До того ж політик упевнений: що розмір окладу повинен чітко залежати від результатів роботи.

А кажучи про зарплати в топменеджерів "Укрзалізниці", Криклій сказав: "Вона вже переглянута на період карантину. Надалі, я вважаю, вона може бути знижена, але в прив'язці до результатів. У кожного повинна бути прив'язка до його особистого KPI (Key Performance Indicators, ключові показники ефективності. – Ред.), за який він може отримувати гроші".

Фінансист Олексій Кущ також упевнений: систему оплату праці потрібно міняти. Експерт навів приклад зарплати чиновників у США. За його словами, там "є дуже чітка матриця – таблиця 15 на 15 квадратів". Мовляв, заробітки держслужбовців повинні формуватися за чіткою матрицею, високу зарплату чиновник повинен заслужити реальними результатами своєї праці.

"Кожен чиновник може пройти на своїй посаді 15 рівнів залежно від зростання своєї кваліфікації, лояльності, особистих досягнень. Крім того, він ще може підніматися кар'єрними сходами, і цих сходинок у кар'єрних сходах теж може бути приблизно 15", – розповів Кущ.

А що прості українці?

Мінімальна зарплата в Україні – всього 5 тисяч гривень. Це найнижча в Європі відмітка. Рівень бідності за підсумками 2020 року може збільшиться з 38,5 до 45%. А середня зарплата ледве сягає 12 тисяч гривень.

Уже після публікації до редакції звернулася пресслужба "Аграрного фонду", яка пояснила наступне:

"Збитки Аграрного фонду в розмірі 3,2 млрд грн пов’язані з тим, що в грудні 2019 р. на витрати було віднесено виведені в 2014 р. зі статутного капіталу ПАТ "Аграрний фонд" 2,4 млрд грн через "Брокбізнесбанк" та "Радикал Банк". Крім того, до витрат Товариства у 2019 р. віднесено й уцінку та списання товарно-матеріальних цінностей на суму 1,1 млрд грн.

Все це відбулося задовго до призначення Богдана Банчука на посаду голови правління АТ "Аграрний фонд". Богдан Банчук очолив АТ "Агрраний фонд" в травні 2020 року. На той час в активах товариства було 22 тис. тонн зерна, 109 тонн міндобрив та 105 млн грн на банківських рахунках. А також 3,2 млрд грн збитків отриманих внаслідок управління компанією попереднім керівництвом.

АТ "Аграрний фонд" не має в управлінні ні переробних підприємств, ні землі, компанія не фінансується з державного бюджету. АТ "Аграрний фонд" займається закупівлями зерна за форвардною програмою, переробкою борошна на давальницьких умовах, та реалізацією зерна та борошно на внутрішньому та зовнішньому ринках. Тому ні Аграрний фонд, ні Богдан Банчук ніяк не можуть отримати більше повноважень і можливостей внаслідок запуску ринку землі".