"Газпром" роздав свої судна, щоб уникнути санкцій за "Північний потік-2"

"Газпром" планомірно виводить зі свого флоту суду, за допомогою яких збирався добудувати "Північний потік-2". Їх передає у власність маловідомих компаній, щоб уникнути санкцій США.

Відео дня

Зокрема, компанія "МРТС", яка співпрацює з монополістом, заявила, що баржа "Фортуна" не братиме участі в завершенні робіт – нібито вона призначена для інших проектів. Однак згадка про судно з сайту "МРТС" зникла. Про це повідомив "Взгляд".

До запровадження американських санкцій у 2019 році "Фортуна" повинна була працювати разом з трубоукладачем "Академік Черський".

"Якщо ні "Фортуна", ні дві інші аналогічні баржі ("Дефендер") не зможуть брати участь в будівництві, то "Академіка Черського" доведеться модернізувати, щоб він самостійно міг виконувати всі необхідні роботи – від зварювання до укладання труб потрібного діаметру. На це, безумовно, буде потрібно час. Та й невідомо, наскільки російські верфі готові до такого роду технічних робіт", – йдеться в публікації.

При цьому журналісти вважають, що судно все-таки буде використано для "Північного потоку-2", а всі заяви власників – лише спроба пустити пил в очі США.

Доказом цього можуть служити дії "Газпрому", який один за іншим виводить потрібні судна зі своєї власності. щоб не потрапити під санкції.

"Спочатку новим власником "Академіка Черського" став один маловідомий самарський фонд (СТИФ). Потім два судна постачання "Іван Сидоренко" і "Остап Шеремет", які стоять в Калінінграді, також перестали належати "Газпром флоту" і перейшли у власність якомусь АТ "Нобіліті", створеному в квітні цього року. Залишалася "Фортуна", від якої тепер намагається відхреститися приватна компанія МРТС. Буквально 30 липня на сайті компанії в складі її флоту ця баржа ще фігурувала, а тепер – немає", – зазначило видання.

Як повідомляв OBOZREVATEL, 6 липня Данія, яка раніше жорстко виступала проти російського газопроводу, дала дозвіл використовувати трубоукладальні судна з якорями і без них для завершення будівництва.

4 серпня стало відомо, що на рішення так і не було подано апеляцію. Відповідно, Данія остаточно дала згоду на подальше будівництво газопроводу.