Данилишин: обсяги виведення капіталів з України через дивіденди зросли до понад 1 млрд дол. США на квартал

Богдан Данилишин

Лібералізація валютного регулювання не призвела до зростання реальних інвестицій в економіку України, але навпаки сприяла збільшенню обсягів виведення капіталу. Це в свою чергу створило негативний тиск на обмінний курс валют в країні.

Про це пише Деловая столица з посиланням на статтю академіка НАН України Богдана Данилишина на порталі depo.ua.

"Зокрема, з кінця 2019 р., після того, як НБУ скасував ліміти на репатріацію доходів за іноземними інвестиціями, стрімко підвищилися обсяги виведення капіталів з України через дивіденди (в середньому із 770 млн. дол. США на квартал до понад 1 млрд. дол. США, тобто більш ніж на 20%), - зазначає Данилишин. - Це "виведення" продовжувалося навіть на фоні зниження обсягів виробництва та фінансових результатів в економіці під час корона-кризи. Також, порівняно з періодом до 2019 року, кратно зросли активи у формі портфельних інвестицій резидентів України за кордон. За даними Національного банку лише у 2020 році фізичні особи в межах e-ліміту перерахували за кордон близько 274 млн євро".

Відео дня

Те, що отриманий в Україні капітал майже не реінвестується в розширення виробництва або суміжних галузей, свідчить, на жаль, про те, що економіка країни залишаться недостатньо привабливою для інвесторів. Але й валютна лібералізація додає, за словами Данилишина, динаміки процесам виведення капіталів з країни. "Коефіцієнти виведення іноземного капіталу через дивіденди відносно залучених в економіку України обсягів є одними з найвищих серед подібних країн світу (понад 8% на рік), - підкреслює він. - Втрата контролю над потоками капіталу в таких умовах додає ризиків нестабільності для динаміки валютного курсу та економічного зростання".

При цьому, потреба України у зовнішньому фінансуванні в 2021 році становить 26% ВВП, що є одним з найвищих показників в світі серед країн з ринками, що формуються. "Жорсткість монетарної політики виштовхує суб’єктів національної економіки на зовнішні ринки запозичень, – пише Данилишин. – А високий рівень доларизації боргів знижує керованість грошово-кредитної системи з боку центрального банку та підвищує ризики зовнішньої вразливості економіки України у разі негативних змін на зовнішніх фінансових ринках. Це має наслідком погіршення стійкості економіки до впливу зовнішніх шоків та фінансової стабільності економіки загалом".

А от для значного коливання валютного курсу, яке спостерігається останні роки, на думку Богдана Данилишина, немає реальних підстав. "В 2019 р. гривня зміцнилася на 14%, в минулому році - девальвувала на 19%, а в 2021 р. тренд обмінного курсу знову змінився в бік зміцнення (+4% на кінець червня відносно початку року), - пише він. - Слід зазначити, що фундаментальні чинники для такої високої волатильності були відсутні. Продуктивність економіки не змінювалась в таких масштабах, а в 2020 р. девальвація взагалі відбувалася в умовах колосального приросту профіциту поточного рахунку платіжного балансу (+7 відс. п. ВВП проти попереднього року). Зазначене говорить про те, що в окремі періоди часу політиці курсоутворення бракувало виваженості".