УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Smart Holding: банкрутство ЧСЗ – наслідок політичної помсти і припинення фінансування держпрограми "Корвет"

3 хвилини
7,5 т.
Smart Holding: банкрутство ЧСЗ – наслідок політичної помсти і припинення фінансування держпрограми 'Корвет'

До банкрутства і ліквідації після цього Публічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівний завод" (ЧСЗ) призвело припинення у 2014 році фінансування оборонної держпрограми будівництва серії кораблів класу "Корвет". А також політичний тиск на опозиційного до влади п'ятого президента Петра Порошенка політика Вадима Новинського, який був бенефіціаром заводу.

Про це йдеться в заяві пресслужби групи Smart Holding, куди входив ЧСЗ. Там підкреслили, що завод переживав кризи 2008 і 2014 року, але вищезазначені фактори стали вирішальними для його "зникнення".

Зокрема, останній транш за контрактом надійшов у грудні 2013 року. Керівництво заводу вело переговори з Міністерством оборони й не зупиняло будівництво аж до жовтня 2014-го. Але все ж ЧСЗ був змушений припинити роботи за проєктом, коли сума коштів самого підприємства, витрачена на будівництво, перевищила на 30 млн грн ту, яку виділила держава.

Припинення фінансування унеможливило постачання військового обладнання від іноземних постачальників, за яке вже були зроблені передоплати у валюті. Далі це призвело до штрафних санкцій, накладених на суднобудівників за мимовільне порушення валютного законодавства. Сума штрафів перевищила 100 млн грн.

"Так, ЧСЗ потрапив у пастку, і був затиснутий із усіх боків претензіями і позовами. Де-факто, підприємство стало неплатоспроможним з вини держави, що й призвело до процедури банкрутства. Через процедуру санації можна було оздоровити підприємство й продовжити реалізацію держзамовлення", – йдеться в повідомленні.

Чорноморський суднобудівний завод

У Smart Holding вважають, що санація підприємства була заблокована деструктивними діями Генеральної прокуратури. Як наполягають у компанії, на той момент "генпрокурор Юрій Луценко виступив знаряддям у політичній боротьбі Порошенка з опозиційним політиком Вадимом Новинським". Економічні та політичні інтереси п’ятого президента "найкращим чином збіглися у ситуації з ЧСЗ".

Зазначається, що в травні 2017 року на підставі заяви нардепа від Блоку Петра Порошенка Андрія Вадатурського ГПУ зареєструвала кримінальне провадження, а в липні за клопотанням слідчих Генпрокуратури в межах цієї справи на все майно заводу та емітовані ним акції було накладено арешт.

"Очевидно, що "справа" була надумана і сфабрикована за політичним замовленням. Економічне підґрунтя цілеспрямованих дій президента було тривіальним. Порошенко володів суднобудівним підприємством "Ленінська кузня", на яке він почав стягувати основні державні замовлення. Однак вона не могла реалізовувати великі судо- та кораблебудівні проєкти, не маючи прямого виходу в море. До того ж, на території "Кузні" планувався великий девелоперський проєкт. Очевидним стає, що її акціонеру та чинному тоді президенту України необхідний був свій завод із відповідним обладнанням, який би реалізовував контракти Міноборони. Так, дії правоохоронців часів Порошенка – Луценка були спрямовані, щонайменше, на знищення конкурента, а, як максимум, на захоплення і зміну власника заводу", – пояснили в компанії.

У Smart Holding назвали фактори, що призвели до ліквідації ЧСЗ

Єдиним законодавчо можливим способом вирішення описаної вище ситуації, заявили там, стало припинення юрособи за допомогою ліквідації. Комітет кредиторів, враховуючи представників державних установ та відомств, вимоги яких включені до реєстру кредиторів, підтримав ліквідацію ЧСЗ. Ліквідатором заводу було знайдено юридичне рішення для того, щоб всі корпусні елементи та обладнання головного корабля були виділені із загальної ліквідаційної маси та передані на баланс українського Міноборони.

Як писав OBOZREVATEL, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць вважає, що скасування Антимонопольним комітетом України свого дозволу на покупку Smart Holding (Cyprus) акцій АТ "Харківобленерго" може бути вигідне, насамперед, чинному менеджменту підприємства і його "кураторам" у влади.