Долар упаде, а світ чекає валютна війна? Що буде з Україною
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
США вже в найближчі тижні можуть почати повноцінну валютну війну.
Вона стосуватиметься насамперед великих країн, зокрема Китаю та Індії, а також економіки Європейського Союзу. Але вдарить вона і по Україні, яка досить болісно реагує на масштабні потрясіння.
Що чекає гривню і як мінімізувати збитки – розбирався OBOZREVATEL.
Головне:
Світ, імовірно, чекає нова війна. Цього разу валютна. США готуються значно знизити вартість власної валюти;
Такий крок президент Дональд Трамп робить для боротьби з економічним впливом Китаю і ЄС. Також із метою посилення позицій перед початком президентської кампанії в 2020 році;
Україну в цьому контексті чекають суперечливі часи. З одного боку, країна може заробити на імпорті високотехнологічних товарів. З іншого – втратити великі гроші через неконкурентний експорт, коли вітчизняна продукція просто коштуватиме дорожче;
Економісти радять уряду й президенту, а також іншим регулятором із розумом підійти до виклику. Україна не є глобальним економічним гравцем, але валютна війна може прямо торкнутися її інтересів.
Чому почнеться валютна війна?
Через політику президента США Дональда Трампа. Справа в тому, що вже у 2020 році в Штатах пройдуть чергові президентські вибори. Глава Білого дому щосили готується поборотися за другий термін. Саме тому він працює одразу на кількох напрямках, починаючи від врегулювання ядерного виклику в Північній Кореї і закінчуючи поліпшенням економічної ситуації безпосередньо у Штатах.
Примітно, що в нинішній ситуації економічний добробут американців великою мірою залежить від зовнішньої політики країни. Зокрема, експорту та імпорту товарів, конкуренції з багатьма економічними гігантами, особливо Китаєм.
Читайте: "Похитнеться рубль": що чекає Росію через "пекельний" удар США
Не встигли економісти відійти від торгової війни з Пекіном, США вже готуються почати валютну. Йдеться про спеціальне знецінення долара з метою збільшення імпорту і експорту товарів. В теорії такий крок дасть можливість створити нові робочі місця і суттєво поліпшити позиції американських виробників.
"Китай і Європа грають у великі маніпуляції з валютою і закачують гроші в свої системи для того, щоб конкурувати зі США. Ми повинні відповідати тим же або залишатися манекенами, які сидять склавши руки і ввічливо дивляться, як інші країни продовжують грати в свої ігри – як вони роблять роками", – написав ще на початку липня в своєму Twitter Дональд Трамп.
Зокрема зазначений крок торкнеться економік Європейського Союзу і Китаю, які є прямими конкурентами США в міжнародних економічних відносинах. Невеликий екскурс в історію валютних воєн зробив у своїй авторській колонці Джеймс Гарольд, професор Прінстонського університету.
"44 країни, які брали участь у Бреттон-Вудській конференції 1944 року, домовилися про систему, яка гарантує стабільні валютні курси. Домінуючу позицію на цих переговорах мали США, а вони були твердо налаштовані створити відкритий міжнародний порядок, вільний від мит і торговельних воєн. У всіх інших країн не було іншого вибору, окрім як встановити такий валютний курс, який би дозволяв їм підтримувати більш-менш збалансований зовнішній рахунок.
Відтоді загроза торговельної війни завжди передбачала повернення валютних суперечок. І під час ескалації конфлікту було неминуче, що Трамп згодом зосередить свою увагу на монетарній політиці інших країн. Він уже давно звинувачує Китай у девальвації своєї валюти (хоча Китай робить щось прямо протилежне).
А у відповідь на нещодавнє оголошення голови Європейського центрального банку (ЄЦБ) Маріо Драгі про початок нового раунду кількісного пом'якшення, Трамп написав твіт: "Їм уже багато років усе це сходить із рук, так само як і Китаю та іншим країнам", – цитує слова Гарольда "Новое время".
Читайте: Українцям даватимуть гроші по-новому: сюрпризи з кредитними правилами
Саме тому багато економістів прогнозують початок валютної війни вже в найближчі місяці. Користуючись силою Федеральної резервної системи, Адміністрація Білого Дому може прямо впливати як на зниження валютної ставки, так і на введення окремих санкцій проти низки країн. З огляду на бізнес-підхід до міжнародних відносин із боку Трампа, "валютна війна" в активній її фазі цілком реальна.
Правда, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко вважає, що риторику Дональда Трампа не варто перебільшувати. Незважаючи на всі заяви, а також торгову війну з Китаєм, Федеральний резерв США поки не готовий піти на такий крок на догоду Білому Дому. Та й надто процентну ставку знижувати, на думку економіста, ніхто у Вашингтоні не буде.
Що чекає Україну
У цій ситуації Україні важливо правильно зорієнтуватися. Країна не є економічним гігантом, і прямо не підпадає під удар можливих "великих розборок" США, Китаю і ЄС. Але цілком може як постраждати від їхніх наслідків, так і заробити дивіденди.
Економіст Василь Невмержицький пояснює, що Україні варто звернути увагу насамперед на експорт своєї продукції. Простіше кажучи, якщо зараз одна одиниця товару може бути продана за 1 долар, то у випадку різкого зміцнення гривні і падіння долара, аналогічний товар коштувати вже 1,5 долара. А це на міжнародних ринках досить велика проблема.
Читайте: "Ніхто не використовує!" У США топчиновник розкрив "обман" біткоїна
"Країна повинна стратегічно визначитися – "Чого я хочу?". Якщо ми підтримаємо експортну галузь, яка нам дає рентабельність, прибуток і робочі місця, то ми робимо тут заходи. Адже курс – основа з імпорту та експорту, але тут важливо звернути увагу і на мита. Курс може й падати, Китай прийде на наш ринок і запропонує вигідніший товар, і тут наша країна повинна регулювати процес митами, щоб зберегти статус-кво", – розповідає OBOZREVATEL Невмержицький.
Але є в майбутній валютній війні й позитив. Так, через падіння долара в українських компаній з'явиться "вікно можливостей" під час імпорту продукції. Тут, правда, Василь Невмержицький акцентує увагу на якість ввезених в Україну товарів.
Тобто стрибком долара потрібно користуватися не для закупівлі бананів або іншої сировинної продукції, зокрема високотехнологічної, яку за нинішнього курсу досить дорого купити.