Біткоїн став легальним в Україні? 7 відповідей на головні запитання про закон щодо криптовалюти

В Україні ухвалили законопроєкт №3637 "Про віртуальні активи", прозваний у народі "законом про криптовалюту". Документ прийнятий із поправками президента Володимира Зеленського, які здебільшого стосуються покладання на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) функції регулятора української криптоспільноти.

Який правовий статус буде у криптовалют, як захищатиметься право на володіння ними і хто зможе займатися такою діяльністю? OBOZREVATEL та експерти провідної криптовалютної біржі WhiteBIT розбиралися в основних нюансах закону.

Тепер в Україні можна платити біткоїном?

Ні. Криптовалюти будуть узаконені не раніше, ніж будуть ухвалені необхідні поправки до Податкового кодексу. Голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев припускає, що це займе не менш як рік.

А коли буде можна?

Офіційно оплачувати товари, послуги та роботу біткоїном (як і іншою криптовалютою) не можна буде. Єдиним платіжним засобом в Україні навіть після набуття законом чинності залишається гривня.

Що ж тоді можна буде робити?

Криптовалютним компаніям, які отримали ліцензію на роботу, дозволяється здійснювати такі послуги:

• зберігати або адмініструвати віртуальні активи чи ключі до них;

• переказувати криптовалюту на інші рахунки;

• обмінювати такі активи (зокрема на іншу віртуальну валюту чи гривню);

• надавати різноманітні посередницькі послуги.

Незрозумілим залишаються питання щодо випуску криптовалюти – у законі про це не йдеться. Проте експерти припускають, що емітентом незабезпечених віртуальних активів можуть бути фізичні та юридичні особи.

Хто і кому видаватиме ліцензії?

Головним регулятором криптовалютної діяльності в Україні стане Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. Вона займеться всіма питаннями, пов'язаними з обігом будь-яких віртуальних активів, ліцензування та внесення постачальників послуг до держреєстру.

Надавати криптовалютні послуги зможе тільки фінансова установа. Але отримати таке право можуть як резиденти, так і нерезиденти України.

Видаватиметься ліцензія на рік. При цьому вона відрізнятиметься за типом дозволеної діяльності та за вартістю: для резидентів України – від 4 до 8 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та 20-45 тис. для нерезидентів. При цьому від перших вимагатимуть запевнити свою роботу статутним капіталом у 70 тисяч неоподатковуваних мінімумів, а від других – 350 мінімумів.

Для майнінгу окремої ліцензії не знадобиться. Це стало ще однією "сліпою плямою" законопроєкту. Експерти припускають, що правила для них можуть бути уточнені у законопроєкті з поправками до Податкового кодексу.

Біткоїну дали визначення?

Саме біткоїну – ні. Але, згідно з українським законодавством, віртуальний актив визначається як нематеріальне благо та об'єкт цивільних прав, що "має вартість і виражений сукупністю даних в електронній формі". Такі активи поділяються на два типи:

• незабезпечені – не засвідчують майнові права (сюди належать, зокрема, Bitcoin, Ethereum та інші криптовалюти, випущені в децентралізованій системі);

• забезпечені – засвідчують майнові права, зокрема вимоги на інші об'єкти цивільних прав (забезпечені валютними цінностями – ОВА (ВЦ) та забезпечені фінансовим інструментом або цінним папером – ОВА (ФІ)).

Які права будуть у трейдерів?

Закон наділяє учасників ринку низкою можливостей:

• самостійно обирати контрагента для операцій із віртуальними активами;

• отримувати інформацію про правила та умови роботи постачальника послуг;

• отримувати якісні послуги та відповідний захист персональних даних;

• самостійно керувати своїми активами та ключами до них, а також надавати право постачальнику послуг переміщувати їх у своїх інтересах;

• використовувати рахунки в банках для операцій з криптовалютою та самостійно визначати її вартість (так продавці, які діють не через біржу, а через систему Peer to Peer (P2P), отримають повну свободу дій);

• у разі порушення своїх прав, учасник ринку може подати позов до суду або захищати свої права іншими законними способами.

Скільки платитимуть криптовалютні компанії?

На постачальників послуг віртуальних активів (VASP) чекає податок на прибуток у розмірі 5% та 18% – для компаній, у яких операції з віртуальними активами стануть винятковим та невинятковим видом діяльності відповідно. При цьому майнінг сам по собі не оподатковуватиметься, але продаж обкладатиметься як дохід від продажу віртуальних активів за ставкою 5% (ПДФО) +1,5%.

Крім того, у разі порушення правил роботи на такі організації чекатимуть штрафи до 7 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Каратимуть зокрема за відсутність ліцензії, ігнорування вимог регулятора або обман під час заповнення заявки на отримання дозволу.

Раніше OBOZREVATEL вже повідомляв, що минулого року компанія Triple A назвала Україну країною з найвищим співвідношенням кількості власників криптовалюти до загального населення. За підрахунками експертів, такими активами володіють 5,5 млн, або 12,7% українців.