Тарифи на електроенергію перерахують по-новому: що задумав Кабмін і скільки заплатять українці

Найближчим часом Кабінет міністрів може знизити тариф на електроенергію для населення на 24 коп за кВт*год з 1,68 до 1,44 грн. Про це йдеться в проєкті постанови уряду, який, правда, офіційно досі не опублікований. Раніше там обговорювали введення градації цін на електрику, але в підсумку тарифи задумали зменшити для всіх побутових споживачів.

OBOZREVATEL розібрався, в чому переваги і ризики цієї ідеї та яка ситуація на ринку загалом.

Що відбувається на ринку електроенергії?

Вільний ринок електроенергії працює в Україні з 1 липня 2019-го. Раніше це був оптовий ринок з єдиним покупцем ("Енергоринок"), але вже два роки як цю схему поміняли на торгівлю на комерційних сегментах.

Проте, за словами експертів, ринок так і не запрацював належним чином, і нова система породила тільки більше проблем. Наприклад, експертка з питань енергетики Ольга Кошарна зазначає, якщо підприємство "Енергоринок" за більш ніж 15 років існування накопичило 26,9 млрд грн боргів, то за два роки, що існує нова модель, загальний обсяг заборгованості на ринку досяг 36,7 млрд грн. Водночас минулі борги в 2018-му були списані.

"Ситуація на ринку, звичайно, жахлива, – говорить Кошарна. – Обсяг заборгованості свідчить про те, що конкурентного, лібералізованого ринку немає. Ми були до нього не готові. Увійшли в ринок, і потім почалися регулювання вручну. Це все мало хаотичний, точковий, без прорахунків характер. Так ми прийшли до ситуації, що взимку будемо при дефіциті електроенергії".

До всього, за словами експертки, не було виконано головну умову: до введення моделі ринку НКРЕКП повинна була ліквідувати перехресне субсидування, за якого для комерційних споживачів виставляється ціна вища за ринок, а для приватних домогосподарств – нижча, щоб у середньому вийти на реальні показники. Ця схема працює дотепер.

У чому суть ідеї Кабміну?

Як стверджують експерти, реальних підстав для зниження тарифів на електрику для всього населення немає. На такий крок хочуть піти більше з політичних мотивів. Адже зменшення тарифів – передвиборча обіцянка президента Володимира Зеленського.

Спочатку планувалося, що буде якась градація тарифів. Як раніше повідомляв у коментарі OBOZREVATEL глава Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Громадської ради при КМДА Олег Попенко, посилаючись на свої джерела, споживачів планували поділити на 3 групи:

1. Для тих, хто споживає найменше, до 100 кВт*год на місяць, збиралися встановити тариф на рівні 1,2 грн;

2. Друга категорія: від 100 кВт*год до 500 кВт*год. Їм могли зберегти 1,68 грн або зробити 2,4 грн;

3. Третя група – ті, хто споживає понад 500 кВт*год, повинні були платити по 3,4 грн.

Але раптово від ідеї відмовилися і почали обговорювати зниження тарифу до 1,44 грн за кВт*год для всіх категорій громадян.

Щоб компенсувати втрати в обленерго, вирішили вилучити кошти з ремонтів електричних мереж. Фактично, це скасовує запроваджені раніше RAB-тарифи, суть яких і була у виділенні частини прибутку на модернізацію цих мереж. Але заплатять за зниження тарифів не тільки облгази, а й державні компанії "Енергоатом" і "Укргідроенерго".

Схема працюватиме так:

• "Енергоатом" буде зобов'язаний продавати струм для потреб населення за фіксованою вартістю – 15 коп за кВт*год, а "Укргідроенерго" – по 1 коп за кВт*год.

• Далі будуть додаватися витрати на транспортування і вийде кінцева ціна. Для споживачів у різних областях вона може бути різна. За словами Попенка, в Києві зараз це приблизно 2 грн, а в Луганській області – близько 4 грн. Різницю між ринковою ціною на електроенергію і пільговим тарифом компенсуватимуть обленерго.

Зниження тарифу: хто виграє і програє?

Для населення ідея зі зниженням тарифів виглядає дуже привабливо. Якщо постанову затвердять, цієї зими громадяни дійсно заплатять менше. До того ж, ймовірно, вдасться уникнути формування нової заборгованості щодо комунальних платежів. Адже коли тарифи зростають, збільшується і кількість тих, хто перестає оплачувати рахунки. Тут – має бути навпаки.

Зрозуміло, обленерго будуть проти нововведення, адже вони втратять гроші на ремонти. Але Попенко підкреслює: "Будьмо чесними, ці капітальні ремонти ніхто не робив. Про які капітальні ремонти йдеться, якщо ми бачимо, в якому стані інфраструктура? Ми чуємо на кожному кроці, що як тільки починається гроза, десятки сіл в областях залишаються без електроенергії. Тільки у випадках аварій щось замінюють, а так ці гроші проїдаються".

Які ризики зменшення тарифу?

Населення споживає лише 30% виробленого струму. Все інше йде на промисловість, зокрема і на комунальні підприємства. Раніше низькі ціни на струм для приватних споживачів компенсувалися високими цінами для промисловості. Тому є побоювання, що і зараз із падінням цін для населення тарифи для промисловості можуть додатково зрости. За словами експерта аналітичного центру Асоціації міст України Олега Гарніка, тоді фактично, економії не буде:

Ще один момент. Якщо підприємствам енергосектору з якоїсь причини не вистачить грошей, щоб компенсувати тарифи, зниження цін у перспективі може загрожувати їм фінансовими втратами, каже Попенко: "Щоб не вийшло так, що ми знову держструктури заженемо в збитки: і" Енергоатом", і "Укренерго", і всіх інших".

Щоб уникнути таких наслідків, на думку Попенка, найкращим рішенням у цій ситуації була б градація тарифів.

Зі свого боку Кошарна виступає за монетарну компенсацію для населення, яке не може самостійно оплатити рахунки. Для всіх інших пропонує встановити ринкову ціну.

Чи можуть тарифи знову вирости?

Встановлений тариф діятиме до 30 квітня 2022. Після цього є підстави вважати, що ціна струму може знову вирости. "Планується підвищення мінімальної заробітної плати з 1 січня. Відповідно, це буде рівно підвищенню доходів населення і стане фактором для підвищення тарифів на електроенергію", – каже Попенко.

Загалом зменшення тарифу для населення – це ситуативне політичне рішення, яке не усуває проблеми на ринку електроенергії, а може лише поглибити їх. Фактично, заплативши менше цієї зими, ми можемо викласти в рази більше вже через рік. Адже які тарифи ми побачимо після 30-го квітня – поки нікому не відомо.