Бюро економічної безпеки: більше надій чи застережень?

3 хвилини
5,9 т.
Бюро економічної безпеки: більше надій чи застережень?

Ідея створення єдиного органу, який би займався фінансовими злочинами, не перше десятиліття існує в українському політикумі. Ще за часів пізнього Кучми планували створити щось подібне, що допомогло би бізнесу в українських реаліях.

Після обрання президентом Володимира Зеленського надія на створення єдиної структури зажевріла знову. Адже однією з наріжних тез передвиборчої програми кандидата у президенти Зеленського було полегшення ведення бізнесу. У тому числі, через ліквідацію структур, які системно, роками "наїжджали" і "доїли" українських підприємців, – як, наприклад було з Торгово-промислова палатою у 2016-2017 роках: коли СБУ, податкова міліція та Національна поліція ходили до нас з перевірками один за одним, як на роботу.

Відео дня

Загальний підхід цілком грамотний: одна структура, яка розслідуватиме фінансові злочини, замість трьох. І от зараз цей процес вийшов на фінішну пряму: відповідний законопроєкт 3959−1, швидше за все, буде розглядатися на найближчій сесії.

Навколо цієї теми було чимало дискусій і обговорень. І декларувалося, що нова структура матиме іншу філософію — менше каральних функцій, більше аналітичних. Це абсолютно правильний, європейський підхід.

Але є низка позицій, які тривожать бізнес.

  • Чи справді це буде аналітична структура, як було задумано? Бо ймовірність того, що буде побудований новий монстр, який матиме ще ширші каральні можливості і функції, є доволі високою. Більше того, створення такої структури супроводжується розширенням кримінальної відповідальності бізнесу – за ухилення від сплати податків, зборів і платежів, передбачає можливість подання до суду щодо відшкодування за подання неправдивих відомостей. На жаль, це перший тривожний дзвіночок, який ставить під сумнів весь задум.

  • Нечітке виписування функцій Бюро економічної безпеки і відсутність однозначних критеріїв щодо працівників. Цілком зрозуміло, що ті структури, які сьогодні працюють, добровільно свої повноваження складати не захочуть. І кадри, які працювали у цих структурах, – а це не одна тисяча людей по всій Україні, – будуть намагатися пройти у нову структуру, з тими ж підходами і каральними методами, які вони впроваджували останні десятиліття.

  • Велике питання є до системи досудового розслідування, яка завжди викликала найбільше проблем серед бізнесу. Бо часто досудове розслідування використовувалося як можливість тиснути на бізнес, створювати йому нестерпні умови, щоб потім зробити "спокусливу пропозицію" для вирішення питання. По суті, це було джерело корупції у правоохоронних органах і додаткова можливість тиснути на бізнес.

Для того, щоб прибрати ці "краплі дьогтю у діжці меду", Українська Рада Бізнесу підготувала пропозиції щодо конкретних статей і направила їх до голови парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського. У зверненні йдеться про те, що деякі статті законопроєкту, зокрема, щодо встановлення кримінальної відповідальності за шахрайство з ПДВ, підвищують ризики порушення прав сумлінних платників податків, вносять істотний дисбаланс у взаємовідносини між державою та бізнесом.

Крім того, занепокоєння УРБ викликає і можливість інших правоохоронних органів розслідувати злочини, підслідні БЕБ. Бо є побоювання, що таким чином збережуться всі ризики втручання в роботу бізнесу через розслідування інших злочинів у сфері господарювання, непідслідні Бюро. Зрештою, сама суть ідеї створення БЕБ – зробити його єдиним правоохоронний органом, що має протидіяти економічним злочинам. На нашу думку, у законопроєкті повинно бути закріплене виняткове право детективів Бюро здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності.

Також доцільно доповнити норми Кримінального процесуального кодексу України положеннями, які б зобов’язували прокурорів визначати підслідність з урахуванням пріоритетності Бюро в разі внесення відомостей про злочини до ЄРДР.

Крім того, необхідно змінити систему досудового розслідування і впровадити до неї ризик-орієнтований підхід. Зокрема, імплементувати систему управління ризиками до кримінального процесу, запровадити механізм оцінки ризиків щодо початку або закриття кримінальних проваджень та підходи щодо визначення пріоритетності розслідування кримінальних проваджень тощо.

Ми вважаємо, що тільки за умов внесення цих змін до законопроєкту Бюро економічної безпеки виконуватиме ті функції, які закладалися в нього з самого початку. В іншому випадку ми матимемо традиційну українську дійсність: хотіли як краще, а вийшло як завжди. І замість поліпшення і створення сприятливіших умов для українських підприємців ми можемо отримати чергового супер-монстра, який зробить життя бізнесу нестерпним.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.