Що буде із "Приватом" і біткоїном: в Україні зважилися на кардинальні заходи

58,3 т.
Що буде із 'Приватом' і біткоїном: в Україні зважилися на кардинальні заходи

Фінансова стабільність України залежить від кредиту МВФ, користуватися криптовалютами — небезпечно, але законно, а 45% "Ощадбанку" продадуть уже через декілька років. Такі висновки озвучила Рада фінансової стабільності України під керівництвом в.о. міністра фінансів Оксани Маркарової і голови НБУ Якова Смолія.

OBOZREVATEL вивчив звіт Ради і з'ясував, чого чекати українцям від фінансової системи країни.

Криптовалюта: готують новий закон

Головні меседжі:

  • Майнінг криптовалют — законом не забороняється;

  • Криптовалюта не може вважатися грошима;

  • Зростання біткоіна нагадує міхур, який почав здуватися ще в 2017-му;

  • Використовувати криптовалюту — ризик.

В Україні розробляють законопроект, який повинен врегулювати обіг криптовалюта в країні. Поки що Національний банк разом із регулятором фінансового ринку, Мінфіном і профільними експертами вивчають питання. Чиновники прийшли до висновку: українці майнять законно. "Члени Ради та запрошені експерти, серед яких були народні депутати, погодилися, що Майнінг криптовалют дозволен законодавством", — йдеться у звіті Ради.

Відео дня

"Члени Ради та запрошені експерти, серед яких були народні депутати, погодилися, що майнінг криптовалют дозволений законодавством", — йдеться в звіті Ради.

Як і раніше, позиція Нацбанку з приводу криптовалют усе ще формується. З одного боку, ігнорувати їхнє існування регулятор не може, а з іншого — не може не взяти до уваги ризики. Головний — немає гарантій. Якщо інвестувати всі гроші в біткоіни, а завтра курс впаде — ніхто не поверне втрачені кошти. Крім того, немає розвиненої інфраструктури (криптовалюту, як засіб оплати, в Україні приймають тільки одиниці компаній), але є ризики шахрайства та крадіжки за допомогою кібератак.

Ще один висновок: курс біткоіна розвивався за принципом бульбашки. "Курс біткоіна ріс за моделлю "бульбашки", яка почала "здуватися" із грудня 2017 року. Волатильності (мінливої. ​​— ред.) є не тільки ринкова вартість криптовалют, але і число операцій із ними: за перші сім місяців 2016-го середня за день кількість операцій із біткоінами у світі становила 211 000, за аналогічний період 2017-го — 280 000, а в 2018 році скоротилася до 208 000", — йдеться у звіті.

Більшість країн не визнала криптовалюти платіжним засобом, а деякі зовсім їх заборонили. Інші ж просто вирішили не втручатися у формування нового ринку (до них поки відноситься і Україна).

Що буде з державними банками і навіщо Україні МВФГоловні меседжі:
  • Держава не вміє управляти банками;

  • Частку держави в банківському секторі потрібно скорочувати;

  • 45% "Ощадбанку" і 100% "Привата" продадуть;

В Україні після очищення ринку і націоналізації "Приватбанку" велика частина банківського ринку опинилась у руках держави. У Раді погоджуються: держава — поганий банкір. Саме в держбанках найбільше непрацюючих кредитів (борги, які не повертають), порівняно з іншими банками, вони найменш ефективні.

Вихід — поступово продавати банки. Міністерство фінансів уже затвердило відповідний план. До 2022-го 45% акцій "Ошадбанку" продадуть, у держави залишиться контрольний пакет. Водночас "Приватбанк" повністю передадуть в приватну власність — у 2022-му всі акції продадуть міжнародному інвестору. Також уже через два роки держава позбудеться своєї частки в "Укргазбанку".

Крім цього, Рада оцінила ризики фінансової стабільності. Головний із них — пауза у відносинах із МВФ. Не буде кредиту, не буде допомоги від міжнародних організацій, не буде доступу до фінансових ринків — країна опиниться перед серйозними проблемами. І це в умовах, коли в наступні два роки на держборг доведеться витратити $ 10 млрд. Рекордна сума в історії країни.

Серед інших ризиків також називають посилення торговельних воєн та ескалацію військової агресії на Донбасі.

"Рада відзначила, що основним фактором ризику для фінансової стабільності нині є затримка в здійсненні реформ, передбачених програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом, і надходження наступного кредитного траншу. Затримка перешкоджає залученню коштів від інших міжнародних партнерів України і ринкового фінансування, а також може призвести до зростання вартості запозичень на зовнішніх ринках. Рада закликала всі зацікавлені державні органи сприяти продовженню співпраці з МВФ та з іншими міжнародними кредиторами", — йдеться у звіті.