Берлін надасть газовому проєкту США преференції, у яких відмовив "Північному потоку-2"

У Німеччині регулятор надасть майбутньому терміналу ЗПГ (зрідженого природного газу) виняток із правил Третього енергопакету ЄС, у яких раніше відмовив російському "Північному потоку-2". Основним клієнтом нового проєкту виступить німецька енергокомпанія RWE, яка буде поставляти газ із США.

Відео дня

Про це повідомляє EA Daily. Відзначається, що Федеральне мережеве агентство ухвалило рішення надати German LNG Terminal виключення у регулюванні тарифів і доступу до газотранспортної системи.

"У проєкті рішення, який буде ще вивчений Федеральним картельним управлінням Німеччини та Єврокомісією, йдеться, що термінал буде виключено з регулювання за тарифами і доступом до ГТС на довгостроковій основі й стосується щорічних потужностей у 8 млрд кубометрів газу, які відповідають заявці German LNG Terminal і забезпечують стабільний регуляторний режим для його клієнтів", – сказано у повідомленні German LNG Terminal.

German LNG Terminal стане одним із двох терміналів СПГ у Німеччині. Потужністю 8 млрд кубометрів його повинні побудувати у Брюнсбюттелі у кінці 2022 року. Проєкт здійснюють бельгійська Gasunie, німецька Oiltanking GmbH і нідерландська Vopak LNG Holding BV

Основним клієнтом виступить німецька енергокомпанія RWE, яка цього літа погоджувала підсумкові параметри контракту з постачання 5 млрд кубометрів у вигляді ЗПГ. RWE не вказує джерела поставок ЗПГ, але вже є клієнтом двох американських проєктів – Sabine Pass і Corpus Christi LNG.

Виняток із правил Третього енергопакету ЄС дозволить терміналу ЗПГ у Брюнсбюттелі домовлятися з клієнтами про окремі тарифи і не публікувати їх. Крім того, терміналу не доведеться залишати частину потужностей під незалежних постачальників.

У цих винятках відмовили не тільки "Північному потоку-2", але і вже чинному продовженню "Північного потоку" у Німеччині, газопроводу Opal. Унаслідок дієва магістраль використовується лише на половину потужності. Така ж доля загрожує і другому балтійському газопроводу.

"Північний потік-2" піде в обхід транзитних держав – України, Білорусі, Польщі та інших східноєвропейських країн – через виняткові економічні зони і територіальні води Росії, Фінляндії, Швеції, Данії та Німеччини.

Проєкт оцінюється в 9,5 млрд євро. Його реалізує "Газпром" в альянсі з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell, Wintershall. Вони взяли на себе зобов'язання профінансувати "Північний потік-2" сумарно на 50%, тобто на 950 млн євро кожен. "Газпром" надасть другу половину коштів – 4,75 млрд євро.

Україна, Польща, країни Балтії і США критикують СП-2. На їхню думку, ЄС може потрапити в залежність від російського газу. Україна також не хоче втратити роль транзитера газу. У цьому випадку вона втратить 3 млрд щорічного доходу. Берлін обіцяє гарантувати транзит через Україну навіть після будівництва газопроводу.

Роботи з будівництва "Північного потоку-2" були припинені через санкції США щодо європейських підрядників, які набули чинності у грудні 2019 року.

Як повідомляв OBOZREVATEL, у 2019 році в ЄС затвердили зміни в Газову директиву ЄС, які передбачають, що правила Третього енергопакету поширюються і на газопроводи з третіх країн.

У Єврокомісії наполягали, що нове регулювання вводиться не проти "Північного потоку-2", проте прийняли зміни якраз перед тим, як проєкт повинні були завершити наприкінці 2019 року.