Економічна криза через пандемію COVID-19: Андрій Яницький про стратегічні та фінансові запобіжники для бізнесу

Економічна криза через пандемію COVID-19: Андрій Яницький про стратегічні та фінансові запобіжники для бізнесу

Про це в інтерв’ю директора Центру журналістики KSE Андрія Яницького

Як врятувати бізнес від кризи через COVID-19: Андрій Яницький озвучив головні заходи

Сьогодні вже всім зрозуміло, що результатом пандемії коронавірусу буде економічна криза. Але чому ця криза буде болючішою, а можливо і фатальним для країн, що розвиваються? Які існують фінансові запобіжники на Заході і яких немає в Україні, наприклад?

Відео дня

Україна справді знаходиться у складній ситуації. Ми досі не оговталися від кризи 2008 року, від нападу Росії у 2014-му, а тепер нова криза. Нам ледве вдалося стабілізувати ситуацію. Наступними кроками мали б бути реформи ринку праці, запуск ринку землі та масштабна приватизація задля залучення великих інвестицій та запуску мотора прискореного економічного розвитку. Не по 3-4% на рік, а по 7% та більше. Але через перебіг низки внутрішніх подій та світової епідемії коронавірусу ці плани зірвалися.

Сьогодні всі країни, що розвиваються, втрачають інвесторів. Національні валюти падають – Україна тут не виключення. Але кожна країна має свої особливості. В когось є більші резерви для того, щоб пережити складні часи. Десь є розвинуті фондові ринки, десь ставки по кредитах менші, десь умови ведення бізнесу кращі.

Якщо ж брати такі розвинуті країни, як ЄС або США, то вони можуть емітувати свої валюти та спрямовувати їх на підтримку своїх економік. Україна не може собі дозволити таку розкіш, принаймні, не у таких обсягах.

Зараз рано робити прогнози, але який вплив глобальна криза вже матиме на українську економіку?

На жаль, далеко не всі українські ресторани та кафе, не всі перукарні та спортивні клуби зможуть знов відкритися після карантину. Обмеження рятують життя, але вбивають малий та середній бізнес. Тут має бути якась золота середина. Великий бізнес має більший запас міцності, але якщо карантин розтягнеться до літа, він теж почне це гостро відчувати. Це значить збільшення армії безробітних та скорочення податкових надходжень.

За дослідженням компанії Gradus, що проводить опитування через додаток у смартфоні, за умов жорсткого карантину 57% респондентів витратять свої заощадження впродовж місяця. Більшість українців не вміє накопичувати, тому лишитися роботи для них – це трагедія.

Звісно, деякі бізнеси зараз виграють. Все, що працює онлайн, доставка товарів, послуги на відстані, експорт послуг. Але більшість цих компаній залежать від попиту. І коли люди почнуть втрачати роботу, то попит на товари та послуги впаде.

До яких заходів сьогодні вдається український уряд для утримання економіки? І що варто було б ще впровадити уряду, аби мінімізувати наслідки кризи?

Оголошені заходи – заборона перевірок, скасування ЄСВ для підприємців на два місяці та інші – недостатні. В першу чергу потрібно стабілізувати ситуацію на макрорівні, потрібен кредит МВФ, підтримка інших міжнародних організацій.

Треба також попередити масові звільнення. Зараз є люди, які втратили роботу, але поки що це не масове явище. Потрібен механізм прямої фінансової підтримки збереження робочих місць, щоб уникнути масових скорочень.

Це може бути податковий стимул. Не секрет, що в нас де-факто існують дві системи податків на доходи фізичних осіб. Спрощена для підприємців дозволяє платити 5% податок на доходи та ЄСВ (на третій групі). Звичайна система передбачає 18% податку. Це подвійні стандарти та несправедливість. Звичайна система має бути такою ж простою, як спрощенка, податок має бути той самий, однакове адміністрування.

На спрощенці є обмеження з доходів, і поставити вищу ставку на більші доходи – це здорова ідея. Це прогресивна шкала, яка працює в багатьох країнах світу, вона соціально справедлива. Але це не може бути спочатку 5%, а далі одразу 18%.

Думаю, що ця зміна дозволила би бізнесу уникнути звільнення людей, а після карантину призвела би до більшої легалізації зарплат.

Уряд оголосив про відтермінування сплати податків на час карантину. Чи достатньо цих заходів, щоб бізнеси в Україні спокійніше пережив карантин? Як уряд може захистити бізнеси?

Податки платити треба – без цього ніяк. Добре, що відтермінували. Але й робота уряду має бути настільки прозорою та підзвітною, щоб у бізнесу та звичайних громадян не виникало питань, на що ці податки витрачаються.

Має бути мораторій на купівлю нових автівок, на проведення розважальних заходів, на необов'язкові відрядження, на підвищення кваліфікації, навіть на коштовну поліграфію. Має бути режим суворої економії та нульова корупція.

Зараз уряд хоче створити Стабфонд для боротьби із наслідками поширення коронавірусної хвороби на 124 млрд гривень. Гроші на цей фонд забирають з інших міністерств. Звучить красиво, але наскільки раціональними будуть ці витрати?

Які кроки в цих умовах може зробити український бізнес, особливо великий, який має фінансові зобов’язання перед міжнародними інвесторами, аби мінімізувати наслідки рецесії?

Головне завдання будь-якого бізнеса в кризу - не заробити, а вижити. Великому бізнесу це зробити простіше, навіть якщо є борги перед іноземцями. Я прихильник того, що треба платити за своїми зобов’язаннями. Навіть якщо доведеться щось оптимізувати. Водночас, якщо перед бізнесом стоїть питання виживання, то треба домовлятись з кредиторами про відтермінування платежів. Це необхідно аби сконцентрувати можливості реагувати на кризу, щоб мінімізувати негативні наслідки та зберегти працездатність. Власне, ми всі так робимо, коли в когось позичили та раптом не можемо віддати вчасно. Але не можна вдома їсти чорну ікру, а кредитору казати про складні часи, необхідність відтермінування платежів треба довести.