Україну вберегли від гіперінфляції: чому НБУ взяв приклад з Ізраїлю і що далі
Підвищення облікової ставки в Україні до 25% уберегло країну від гіперінфляції. Таким чином Україна тимчасово перейшла до політики дорогих грошей, яку свого часу застосовував Ізраїль. При цьому в майбутньому ставку розраховують знижувати, хоча економіка країни ще й не готова повернутися до плаваючого курсу гривні.
Про це свідчать результати дискусії членів Комітету з монетарної політики (КМП). Такі дискусії проводяться напередодні засідань правління НБУ щодо зміни облікової ставки.
Затримка з підвищенням облікової ставки призвела б до гіперінфляції, від якої програли всі: і бізнес, і громадяни... Більшість членів КМП очікують, що підвищення облікової ставки до 25% останнє в цьому циклі, а надалі в міру покращення ситуації на фронті і в економіці НБУ зможе повернутися до пом'якшення монетарної політики", – наголошується у матеріалах Нацбанку.
На думку одного з учасників дискусії, ситуація в Україні може розвиватися за двома сценаріями:
1. Латиноамериканський, збереження політики дешевих грошей.
Він передбачає цикли девальвації та інфляції, що повторюються, зі спробою нівелювати їхні ефекти для населення через підвищення соціальних стандартів у номінальному вимірі. "Це зумовить стрімке падіння реальних доходів та негативні ефекти для економіки", – вважають у НБУ.
2. Ізраїльський, перехід до політики дорогих грошей.
Саме цей сценарій у Нацбанку вважають більш прийнятним. Його використав центробанк Ізраїлю у 90-х роках.
"Це дозволить підвищити привабливість гривневих активів, знизити тиск на валютний ринок та міжнародні резерви, зберегти довіру до національної валюти та фінансової системи, що, відповідно, посилить здатність НБУ забезпечувати курсову та цінову стабільність. У перспективі така політика створить передумови для повернення плаваючого обмінного курсу , скасування валютних обмежень та вирішення проблеми множинності обмінних курсів", – вважають у НБУ.
Також у Нацбанку зазначили, що підтримання стабільності обмінного курсу все ще є запорукою цінової та фінансової стабільності. Зокрема завдяки фіксації курсу гривні для критичного імпорту інфляційний розвиток залишається контрольованим. "Економіка ще не готова до повернення плаваючого курсоутворення", – констатували в НБУ.
Так, за даними НБУ, чистий продаж валюти в травні для покриття дефіциту валюти, що зростає, склав 3,4 млрд дол. Це істотно перевищило березневі і квітневі обсяги (1,8 млрд дол. і 2,2 млрд дол. відповідно).
Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що однією із передумов для скасування фіксованого курсу долара може стати повернення податків на імпорт. Про це розповіла перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!