На українців чекають нові правила: для вступу в ЄС необхідно позбутися зарплат у тіні, Єврокомісія задоволена лише кількома галузями. Ексклюзив

Європейська комісія оцінила більше ніж 30 сфер та галузей в Україні. В документі на 70 сторінок описали, на якому етапі підготовки перебуває країна. Умовно для цього використали п'ятибальну шкалу: початковий, певний, середній, добрий та дуже добрий рівні.

Виявилось, що тільки чотири галузі в Україні відповідають нормам ЄС. Це зовнішня політика, енергетика, митниця та безпека. Про це йдеться в аналітичному звіті, який доповнює висновок Європейської Комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі. Документ остаточно узгодили всього кілька місяців тому, джерела OBOZREVATEL в Єврокомісії надали повний текст документа. Про головне зі звіту – читайте в матеріалі.

Податки і зарплати: що доведеться змінити

Українську сферу оподаткування в Єврокомісії оцінили на двійку (середній рівень підготовки). Щоб стати членом ЄС, Україні доведеться змінювати свої податки. Ось головне:

• з ПДВ у нас усе добре (ставка 20% відповідає узгодженій в ЄС);
• треба покращити електронний режим переміщення товарів;

• немає правила щодо податку на вихід з юрисдикції;
• не впроваджене загальне правило протидії зловживанням.

Загалом зі значних проблем, які неможливо миттєво подолати, – зловживання. Податківці беруть участь у схемах, а бізнес, прості українці ухиляються від сплати податків. Стати повноцінним членом ЄС за умови існування десятків схем з ухилення від оподаткування буде неможливо. Українці мають звикнути, що сплата податків – конституційний обов'язок кожного громадянина.

Ще гірша ситуація у сфері соцполітики і зайнятості. В ЄС оцінили нашу підготовку на одиницю (початковий рівень). Є проблеми з технікою безпеки на роботі, велика проблема з неофіційним працевлаштуванням (що також пов'язано з ухиленням від сплати податків). Варто змінити законодавство, що забезпечить гендерну рівність, вдосконалити систему трудових перевірок.

Фактично необхідно:

• почати ефективно перевіряти, чи працюють українці офіційно;
• зменшити рівень тіньової зайнятості;
• забезпечити рівність прав жінок і чоловіків.

Також є проблеми з вільним переміщенням працівників. Україна демонструє початковий рівень підготовки у сфері вільного переміщення працівників (це "одиниця"). Українським роботодавцям потрібно створити такі умови, щоб у майбутньому вони легко могли найняти працівника з будь-якої країни ЄС.

Державні закупівлі та фінансовий контроль

Україна отримала "двійку" за публічні закупівлі. Проблема є в державно-приватних підприємствах (коли приватний бізнес інвестує в державні підприємства). Згідно зі звітом, не завжди обирають для співпраці найкращі пропозиції.

"Необхідність прискорення процесу закупівель не повинна негативно впливати на правовий захист у межах процедур публічних закупівель. Необхідно завершити відбір і призначення уповноважених у сфері публічних закупівель", – йдеться у звіті. Позиція Єврокомісії така: дійсно, в умовах війни треба закупляти швидко, але не можна при цьому жертвувати прозорістю закупівель.

Дуже погана ситуація (одиниця) в підготовці стандартів фінансового контролю. Головна проблема – поганий внутрішній аудит. Бракує послідовного визначення повноважень суб’єктів, які здійснюють контроль і аудит публічних коштів, згідно з концепцією державного внутрішнього фінансового контролю.

Непогана ситуація з рухом капіталу. Операції зі здійснення прямих іноземних інвестицій в Україну (фінансові запозичення, позики для резидентів, нерухомість, цінні папери) лібералізовані, проте діють обмеження щодо позик і платежів для іноземців. Можна здійснювати купівлю іноземної валюти та перекази іноземної валюти за межі України для повернення іноземному інвестору доходів від іноземних інвестицій, проте це важко.

Антимонопольна політика і захист споживачів

За підготовку антимонопольної політики Україна отримала двійку. Ухвалення проєктів змін до законів про захист конкуренції та державну допомогу значною мірою покращить стан справ, упевнені в Єврокомісії. Така ж оцінка й у сфері фінансових послуг.

НБУ дотримується рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду та регулятивних і наглядових рамок ЄС. Завдяки зусиллям із реформування, починаючи з 2014 року, банківський сектор продемонстрував свою стійкість, а фінансовий сектор залишається порівняно стабільним у період кризи.

Це з позитиву. Але є й негативні фактори, які треба виправляти:

• відсутність нагляду за банками на час воєнного стану;
• недорозвинені ринки страхування і капіталу.

Двійку поставила Єврокомісія Україні й за сферу захисту прав споживачів. Незрозуміло, хто відповідає в Україні за забезпечення реалізації прав споживачів: національний орган захисту прав споживачів чи інші державні органи? В Україні немає системи альтернативного вирішення спорів, щоб надати споживачам можливість позасудового врегулювання спорів із торговцями.

За що Україна має непогані оцінки?

"Трійку" (середній рівень) Україна отримала у сфері цифрової трансформації та медіа. В Єврокомісії вважають, що країна вже досягла значного прогресу у сфері надання цифрових послуг громадянам і підприємствам та використання інструментів інформаційного суспільства.

Україна демонструє середній рівень підготовки у сфері економічної та монетарної політики. Її законодавство про центральний банк лише частково узгоджене з ЄС. Існують фіскальні рамки та середньостроковий бюджет, проте немає незалежної фіскальної установи. До державної фінансової статистики наразі не входить статистика стосовно процедури щодо надмірного дефіциту.

"Трійка" також за безпеку продуктів. Імплементації в українське законодавство потребують 216 правових актів ЄС, оскільки сектор санітарії і фітосанітарії є одним із найбільш комплексних. Станом на червень 2022 року Україна досягнула повного наближення до 77 актів права ЄС, а робота над наближенням до ще 69 триває.

А ось митною сферою в Єврокомісії задоволенні. Тут ми вже майже відповідаємо нормам ЄС (четвірка, або добрий рівень підготовки). Україна під'єднана до загальної митної інформаційної системи ЄС (спільної комунікаційної мережі) та використовує нову комп'ютеризовану транзитну систему (NCTS).

Україна є учасницею Конвенції про процедуру спільного транзиту, що повністю ґрунтується на транзитній системі Союзу. Ще одна "четвірка" – за енергетику. Потрібні додаткові дії для забезпечення фінансової і політичної незалежності енергетичних регуляторів, тому поки не відмінно. Потрібна подальша робота над наближенням до норм ЄС із метою підвищення прозорості й стабільності на європейських енергетичних ринках.

Також задоволені в ЄС і нашою зовнішньою політикою. Вона має добру адміністративну спроможність для управління зобов’язаннями, що випливають із зовнішніх міжнародних відносин.

І ще одна "четвірка" – за безпеку. Україна активно співпрацює з ЄС щодо боротьби з кіберзагрозами та дезінформацією. Нормативно-правова база загалом відповідає нормам ЄС. Ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду та пов’язаних із ним інструментів залишається невирішеним питанням. Необхідно виконати додаткову роботу над запобіганням і боротьбою із незаконною торгівлею зброєю, боєприпасами та вибуховими речовинами.

Україні для членства в ЄС потрібно подолати значний шлях. Головне, що потрібно розуміти кожному українцю, – швидкі зміни завдяки членству в Євросоюзі можливі тільки за однієї умови. Якщо кожен українець погодиться жити за законами ЄС, відмовиться від побутової корупції, почне платити податки з усіх доходів і навчиться поважати бюрократичні процедури, а не шукати шляхи для того, щоб обійти правила.