Україна має право на списання зовнішніх боргів: юристка назвала 3 причини
Україна має право на списання частини зовнішнього боргу одразу з трьох причин: через війну в країні, "одіозне" кредитування та девальвацію гривні. Але щоб домогтися списання, країні потрібно проявити ініціативу та посадити за стіл переговорів ключових кредиторів, зокрема Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Таку думку висловила юристка, засновниця некомерційної організації та групи компаній CPS group Ірина Федоренко в інтерв'ю виданню "Гордон". Вона уточнила: борговий тягар України став дуже тяжким. Якщо поділити державні борги України на душу населення, то кожен українець уже має від $3 тис. до $7 тис. (до 197 тис. грн).
Федоренко виділила три принципи списання боргів у міжнародній практиці. На думку юристки, Україна підходить під усі з них одночасно, а тому могла б домогтися списання частини боргів:
У зв'язку з військовими подіями та втратою територіальної цілісності країни.
Такі прецеденти вже були. Наприклад, 1953 року міжнародна спільнота списала 50% зовнішнього боргу післявоєнної ФРН. На другу половину боргу оформили розстрочку 30 років. Через війну країна могла виділяти погашення боргу трохи більше 3% експортної виручки щорічно.
Визнання зовнішнього боргу нелегітимним чи "одіозним".
"Ці підходи застосовуються для держав, які довели, що взяті зовнішні борги були витрачені не на розвиток країни, а на інтереси правлячих кланів, на їхнє збагачення або придушення власного народу", – наголосила юрист. Як приклад із міжнародної практики вона навела списання Іраку понад $125 млрд державного боргу.
Списання у зв'язку із знеціненням національної валюти.
Йдеться не просто про девальвацію, а про знецінення через несанкціонований вільний доступ домінуючої у світі валюти на фінансовий ринок країни, що розвивається. Федоренко наголосила: гривня втратила 300% вартості за останні 10 років.
"А зовнішні кредити були надані в іноземній валюті. Фактично ми стали зобов'язані міжнародній спільноті втричі більше національного багатства, тоді як нічого додатково у них не брали", – зазначила Федоренко.
Щоб домогтися такого списання Україна має оформити чітку позицію та посадити МВФ, ЄБРР та інших кредиторів за стіл переговорів. Наразі ж немає взагалі жодної на цю тему, зазначила Федоренко: "Тому насамперед нам потрібна чітка національна ідея у сфері економіки".
Якби Україні вдалося відстояти свою позицію на міжнародному рівні, країна змогла б використати гроші, що звільнилися, на соціальні виплати, медицину, освіту, екологію. А нині, за її словами, скільки грошей не потрапляло б до держбюджету України з різних джерел доходів, наповнити державну скарбницю неможливо через величезні виплати за боргами.
"Гроші, які мали йти на безпеку України, соціальні виплати, охорону здоров'я, медицину та екологію, а також на внутрішній розвиток економіки, йдуть на погашення відсотків за зовнішніми позиками. І ми просто не можемо накопичити для свого внутрішнього розвитку та зростання ", – наголосила Федоренко.
Як повідомляв OBOZREVATEL, загалом у держбюджеті України на 2022 рік закладено витрати на держборг у сумі 560 млрд грн. Це 43,3% дохідної частини. Тобто із 10 зароблених гривень 4 доводиться віддавати кредиторам. Суми запланованих виплат на користь МВФ також вражають – $2,37 млрд (65,7 млрд грн) за 2022 рік. За ці гроші можна було б виплатити 16,4 млн середніх пенсій в Україні (по 4 тис. грн, за даними ПФУ).
До речі, $700 млн доларів, які Україна отримала від МВФ наприкінці осені, спрямовані на підтримання стабільності фінансової системи та боротьбу з наслідками пандемії коронавірусу. Зокрема країні вдалося помітно поповнити валютні резерви Нацбанку.
