УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

"Це надзвичайно складне, але правильне рішення": Гетманцев про податкові послаблення та нові правила для частини імпорту 

4 хвилини
23,2 т.
Гетманцев розповів про законопроєкти

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити законопроєкти №8298 та №8299. Це дозволить звільнити промисловість від ПДВ та мита під час імпорту обладнання та запчастин, при цьому податкові послаблення отримають деякі аграрії, підприємства, які займаються видобутком руди, та навіть кіновиробники.

У бліцінтерв’ю OBOZREVATEL голова комітету Данило Гетманцев розповів про те, які зміни очікують бізнес, хто зможе скористатись новими правилами та як розвиватиметься українська економіка.

– Пропозиція достатньо масштабно послабити податкове навантаження стала дещо несподіваною. Розкажіть, які саме галузі зачеплять нововведення та який результат ви очікуєте?

– До нас звертався бізнес. Ці рішення ми розробили як результат численних консультацій на рівні представників бізнесу, Кабміну, нашого комітету. Зараз це компромісні пропозиції для підтримки бізнесу. Важливо зазначити, що ми підтримуємо не просто бізнес. Йдеться переробну промисловість, із середньою та високою часткою доданої вартості. Чому? Ми вже зараз бачимо, що розвиток української економіки має рухатись у бік перерозподілу частки ВВП саме на користь переробки, у бік збільшення доданої вартості. Водночас частка сировинної економіки має знижуватись.

За даними Світового банку, у нас доля середньо- та високотехнологічного експорту у структурі експорту промислових товарів до війни складала 35%, в тому числі високотехнологічного експорту лише 5%, хоча у європейських країнах – сусідах перший показник сягає 80-90%, а частка високотехнологічних товарів досягає 15-20% (як тій же Угорщині або Чехії).    

Розвинена і диверсифікована переробна промисловість – це також ключ до розвитку технологічного та капіталомісткого сектору послуг. Ми не знаємо жодної економічно успішної європейської країни, яка заробляє передусім за рахунок сировини. Крім того, нам зараз дуже важливо не втратити те, що вже маємо. А по деяких галузях є можливість навіть збільшити виробництво. Саме для цього і розроблено ці рішення.

– Ви вже згадали, що це компромісне рішення. Впевнений, що завдання Мінфіну, а можливо частково і ваше, не втратити надходження в бюджет. Чи вже порахували, наскільки такі нововведення завадять виконати дохідну частину бюджету, чи компенсує зростання промисловості (якщо воно буде) втрати від сплати ПДВ, мита?

– Звісно, по кожній статті є розрахунки. Але я хочу тут зазначити, що надходження до бюджету – не головна мета. Звичайно, ми зацікавлені в тому, щоб зростали надходження. Але ми ще більше зацікавлені в тому, щоб не втратити ключові галузі промисловості. Наведу вам приклад. Буде звільнено від сплати ПДВ та мита обладнання, комплектуючі на час воєнного стану. Так, ми зараз не отримаємо ці надходження. Але це обладнання та устаткування дозволять збільшити виробництво, це обладнання буде працювати на нашу економіку. І з часом ми все одно отримаємо надходження в бюджет за рахунок розвитку виробництва. Але зараз, щоб мати це зростання, ми повинні звільнити бізнес від необхідності витрачати обігові кошти на сплату ПДВ та мита на це обладнання.

Я зараз не хочу називати конкретні КВЕДи, які можуть скористатись цією можливістю. Але головний принцип – всі, хто виготовляє продукцію, зможуть отримати таку можливість.

– Законопроєктом також пропонується рента за користування надрами для видобутку корисних копалин…

– Так, я поясню. Ми втратили 65% металургії. Знищено два великих заводи. Ми вже не зможемо їх відновити. І ми катастрофічно втрачаємо ринки збуту металу. Якщо говорити про метал, це історично було нашою ключовою галуззю. Тому ми підтримуватимемо. Але я тут додам: якщо хтось хоче використати руду для її експорту, то має платити ренту. Якщо ж бізнес буде займатись видобутком для виробництва всередині країни, то таку діяльність буде звільнено від ренти. Це знову ж таки логіка наших рішень: ми хочемо підтримати саме переробну промисловість, із середньою та високою часткою доданої вартості.

– Передбачено і деякі менш очевидні рішення. Звільнити від ПДВ електронні марки, виробництво кіно...

– Давайте я поясню. В нас зараз немає ПДВ на поштові марки, вже ухвалено законопроєкт про поштовий зв’язок і з’являться також електронні марки. Це нонсенс, що зі звичайних марок не треба платити ПДВ, а з електронних – доведеться. Тому це рішення для урівняння правил.

Щодо виробництва кіно – бюджет фактично нічого з цього не втратить. Це підтримка, яка допоможе кіновиробництву, але не зашкодить бюджету.

Також передбачено і допомогу аграріям, фермерам. Четверта група єдиного податку (це аграрії) будуть звільнені від податку, якщо вони працюють на території, де велись військові дії, чи територія була в окупації.

– Представники бізнесу, які ознайомляться із пропозиціями, ще мають можливість їх доповнити, чи консультації вже завершено?

– Звісно, бізнес може звернутися в будь-який момент. Наш комітет абсолютно відкритий. Але хочу одразу попередити: у зверненні також потрібно надавати аргументацію. Прохання дати пільги та гроші, на жаль, дуже важко задовольнити. Але якщо бізнес покаже, що це рішення дозволить йому зростати і це компенсує можливі втрати, ми звісно уважно вивчимо всі пропозиції.

– Як швидко буде ухвалено законопроєкти?

– Ми розраховуємо на скорочену процедуру, проте також треба провести консультації з нашими партнерами, МВФ. Це чутливі для них питання.

– Чого нам чекати від промисловості цього року? Вже є розуміння, наскільки важкою буде ситуація в 2023-му?

– Ситуація складна. По минулому року втрати у промисловості будуть трохи більшими, ніж загальне падіння ВВП. Дуже складна ситуація в енергетиці, в металургії. Взагалі ця зима найскладніша. Ми бачимо, що вичерпується ресурс від детінізації. Ми допомагатимемо. Це надзвичайно складне для нас рішення, але ми маємо зробити все, щоб зберегти кожне робоче місце, підприємство, відсоток ВВП.

2022 рік показав, що ми здатні дуже швидко адаптуватись. Ті виклики, з якими ми зіткнулись, не переживала жодна європейська країна після 1945-го. Але ми втримали стабільну гривню, втримали інфляцію, платіжну, банківську систему. Все це разом із програмами державної підтримки дає нам підґрунтя очікувати на початок відновлення промисловості наступного року. Дякуючи ЗСУ і всім хто працює на Перемогу, ми вистоїмо у будь-якому випадку!