Росія завдала прямої шкоди інфраструктурі України на 95 млрд дол., непрямі втрати ще вищі – KSE

Сума задокументованих збитків, завданих інфраструктурі України в ході війни з Росією, становить 2,6 трлн грн, або 95,5 млрд дол. Порівняно з минулими оцінками, зробленими на початку червня, загальна сума збитків знизилася на 8,4 млрд дол. – це сталося через уточнення даних. Також вперше представлено попередню оцінку непрямих втрат – 126 млрд дол., або 3,7 трлн грн.

Відео дня

Про це повідомили аналітики Київської школи економіки (KSE). Підрахунки ведуться в межах проекту "Росія заплатить". Найбільша зміна сталася в оцінці втрат житлового фонду, зазначають експерти.

Зокрема, було отримано точніші розрахунки середньої площі пошкодженої нерухомості. "Водночас сталося збільшення оцінки кількості кілометражу пошкоджених доріг у областях, де зараз відбуваються активні бойові дії", – уточнили аналітики.

У загальній сумі прямих втрат найбільшу частку становлять житлові будинки – 38% або 36,6 млрд дол. Зруйновано та пошкоджено майже 121 тисячу житлових будинків, в яких проживало близько мільйона сімей.

На другому місці за обсягом прямої шкоди від пошкоджень та руйнувань інфраструктура – 31,3 млрд дол. З цієї суми 25,4 млрд дол. припадає на збитки, завдані майже 24 тис. км українських доріг. Водночас, за даними Мінінфраструктури, до 5 липня вже було відновлено 43 мости та очищено 941 км доріг державного значення.

"Ракетні атаки завдають великої шкоди промисловості, інфраструктурі та іншим активам. Прямі збитки, завдані підприємствам, становлять не менше 8 млрд дол. і швидко зростають. Це збитки малого бізнесу, а також великих і середніх підприємств державної та приватної власності на підставі отриманих мікроданих. Ще $4,3 млрд – збитки, завдані агросектору та агропідприємствам", – підрахували аналітики проекту.

Загалом з початку війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше:

• 388 підприємств;

• 8 цивільних аеропортів;

• 779 медустанов;

• 105,2 тис. легкових автомобілів;

• 1371 навчальний заклад;

• 690 дитсадків;

• 563 культурні та релігійні споруди;

• 23 торгові центри;

• 28 нафтобаз.

Щодо непрямих втрат, то вони враховують збитки підприємств не лише від руйнування інфраструктури. "Часткова або повна зупинка діяльності підприємств, інфраструктурних об'єктів та установ призводять до повної або часткової зупинки діяльності багатьох підприємств, втрати доходів, зростання витрат, пов'язаних з війною (на релокацію, допомогу співробітникам тощо)", пояснили експерти.

А загальні потреби у відновленні зруйнованих активів оцінюються у 165,1 млрд дол., або 4,8 трлн грн. Ця оцінка враховує лише відновлення зруйнованих об'єктів з урахуванням модернізації, додаткову потребу у ліквідності відновлення діяльності підприємств. Вона не враховує запровадження нових стандартів у будівництві доріг, громадських об'єктів та потреб у модернізації, не пов'язаних безпосередньо з наслідками війни.

Також в оцінках не враховано витрати на розмінування всіх земельних, водних об'єктів, будівель (крім попередньої оцінки витрат в аграрному секторі та прибережних туристичних зонах). За попередніми оцінками Світового банку, вартість розмінування у всіх сферах може становити додатково близько 70 млрд дол.

Загальна потреба у фінансуванні відновлення України, за оцінками уряду, представленими на конференції у Лугано, становить орієнтовно $750 млрд. Ця сума включає не лише вартість відновлення зруйнованих об'єктів, а й потреби у фіскальній підтримці, модернізації ключових секторів економіки, а також допомога у відновленні роботи бізнесів та підприємств.

У проекті "Росія заплатить" беруть участь фахівці із Центру економічної стратегії, Prozorro, Dragon Capital, Антикорупційного штабу, Інституту аналітики та адвокації, Transparency International Україна та Української ради торгових центрів. Підтримку надають Офіс президента, Міністерство економіки, Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерство інфраструктури.

Надати інформацію про втрати фізичної інфраструктури, зокрема житлових будинків, внаслідок війни може кожен громадянин. Для цього можна подати інформацію про пошкодження за допомогою чат-боту або у застосунку "Київ Цифровий".

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що війна також змінила розподіл витрат українцями. Насамперед зросли витрати на їжу. Однак при цьому сам набір продуктів спростився – , зокрема, громадяни України стали більше їсти хліба та картоплі, і менше м'яса.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!