Збиток від блокування Суецького каналу оцінили в $1 млрд: як "затор" вплинув на Україну
Блокування Суецького каналу на 6 днів могло завдати близько 1 млрд дол. збитків. Таку інформацію озвучив голова управління водного об'єкта адмірал Усама Рабіа. Остаточну суму втрат поки підраховують.
Чи постраждала від цієї події Україна і які уроки потрібно винести з "суецького затору" – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Що сталося?
Суецький канал – один із найбільш завантажених ділянок морських торговельних шляхів;
За даними аналітиків Allianz, ним проходить близько 13% світового контейнерного судноплавства;
Як повідомила адміністрація об'єкта, щороку через нього проходить близько мільярда тонн вантажів на 19 тис. суден.
400-метровий контейнеровоз Ever Given 23 березня застряг у найвужчій ділянці Суецького каналу й повністю його заблокував. За попередніми даними, причиною послугували несприятливі погодні умови. Це зупинило рух каналом на 6 днів. А в заторах на підходах до каналу виявилися близько 450 суден.
Ever Given – один із найбільших контейнеровозів у світі. Його вантажопідйомність близько 220 тис. тонн. У момент блокування на борту було 18 300 контейнерів. Зрушити його з місця – не так просто, тому спочатку очікувалося, що канал буде заблокований кілька тижнів. Але, на щастя, вже в понеділок, 29 березня, рух відновили.
Які наслідки блокування Суецького каналу?
Спочатку можливі тижневі втрати від блокування каналу оцінювали в 6-10 млрд дол. Але за останніми даними, які озвучили в управлінні Суецького каналу, "затор" завдав тільки близько 1 млрд дол. збитку.
Як стверджують експерти, завдані збитки не стосуються економік конкретних країн. Несприятлива ситуація склалася суто на ринку морських перевезень. Імовірно, на постраждалі компанії тепер очікують тривалі розгляди із відшкодування збитку.
Водночас від блокування Суецького каналу дуже виграла нафтова промисловість.
Прибуток нефтеперевізників, які везуть вантажі в обхід каналу, тут-таки зріс до максимальної позначки з червня 2020-го. Сама нафта подорожчала до 65 дол. за барель. Але це було короткострокове явище, і її вартість знову впала відразу ж після усунення "суецького затору".
Як блокування вплинуло на Україну?
У заторі Суецького каналу застрягли 8 суден із вантажами українських компаній. Це судна компаній Nibulon, Cargill, Metinvest, ArcelorMittal. Серед вантажів: кукурудза, пшениця, залізна руда і металопродукція. Більшість із них прямували до Китаю. Загалом "підвисали" понад 680 000 тонн українського експорту. Таку інформацію озвучив судновий агент України компанія Stark Shipping.
Водночас, на думку експертів, Україна від цієї події практично не постраждала. Приватні компанії, які застрягли в "суецькому заторі", повинні мати страховки, за якими їм відшкодують збитки. На саму ж економіку країни блокування каналу, на щастя, не вплинуло.
"На нашому ВВП це ніяк не відіб'ється, – стверджує колишній виконувач обов'язків міністра розвитку економіки і керівник із політичних питань Київської школи економіки Павло Кухта. – Загалом вийшла коротка перерва в надходженні товарів із Азії в Україну. Хоча це стосується чималої кількості промислових товарів, але їхні запаси не були вичерпані в цей період, тому порожніх полиць ми не побачили. Можна сказати, що ми відбулися легким переляком у цій ситуації".
Які уроки для України?
Якби Суецький канал був заблокований довше, наслідки могли бути гірші. Імпортовані зі сходу товари нам би довелося везти навколо Африки. Виросла б вартість перевезення, а відповідно і ціни продукції в магазинах. Також деякі види промислових товарів могли б на якийсь час зникнути з полиць, поки б не підвезли нову партію.
"Ця ситуація демонструє нам, що ми повинні навчитися жити в глобальному світі за глобальними правилами, – вважає Кухта. – Ми не в змозі самостійно покрити потреби внутрішнього ринку. Якби канал був перекритий довше, ми б змогли прямо побачити, наскільки потребуємо експортних товарів. Якщо ми будемо далі вести політику протекціонізму щодо внутрішніх виробників, а не вбудовуватися в глобальні ланцюжки, – ні до чого хорошого це не призведе".
"Суецький затор" також продемонстрував недостатню надійність перевезень морськими шляхами. Тому, на думку економіста Олексія Куща, щоб уникнути критичних ситуацій під час блокування морських шляхів, варто розвивати інші види перевезень:
"У нас фактично знищили проєкт участі України в "Новому шовковому шляху" з Китаєм. Це була ідея максимальної вигоди для нашої країни. Китайські товари перевозять до Європи, а назад потяги йдуть напівпорожні, тому їх можна завантажувати і везти товари, які ми продаємо, з України в Китай. Була спроба налагодити перевезення від минулої влади, але поїзд "заблукав" десь у казахських степах. Залізничний маршрут постачання в Китай і середню Азію ми так і не налагодили".
Але ця ситуація дає уроки не тільки для морських перевезень, а й для імпортної стратегії країни загалом.
"Україна – це максимально недиверсифікована країна з погляду логістичної безпеки, – говорить Кущ. – У нас немає навіть повноцінного енергетичного балансу. Якщо, наприклад, Росія заблокує постачання природного газу, нафти, нафтопродуктів, палива для наших атомних електростанцій, тієї ж електроенергії, наш енергобаланс буде в стані напіврозпаду. Такі аварії дають поживу для розуму, в частині диверсифікації постачання енергоресурсів, насамперед".
На щастя, економіка України не постраждала від блокування важливого морського шляху. Але це дає нам привід замислитися й розглянути нові варіанти транспортування товарів загалом. Адже стає зрозуміло, що сподіватися на стабільність єдиного каналу постачання у сучасних умовах – ризиковано.