Курс під 30 грн, захмарні витрати на президента й суперечка з МВФ: що не так із бюджетом на 2021-й рік

Кабмін затвердив і подав до Верховної Ради бюджет країни на наступний рік. Уряд був змушений балансувати: з одного боку доведеться виконувати всі вже озвучені обіцянки, а з іншого – економіка виявилася не в найкращій ситуації через пандемію коронавірусу, і тепер у разі зростання витрат потрібно розраховувати на більш низькі доходи.

Відео дня

Документ вже розкритикували як нардепи, так і економісти. Вони виступили проти роздмухування витрат на Офіс президента (+350 млн грн) і силовий блок, до того ж для звичайних українців уряд приготував приховане підвищення податків. Також експерти обурені гігантським дефіцитом бюджету у 270 млрд грн, покривати який Україні доведеться за рахунок нових кредитів.

Про те, чого чекати українцям від головного фінансового документа країни – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

МВФ може не схвалити: що не так із бюджетом України

Традиційно одним із головних чинників стабільності залишається співпраця з Міжнародним валютним фондом. Це такий собі маяк для інших фінансових організацій: немає МВФ, не прийдуть і гроші від Світового банку, ЄС і т. д. Фонд не диктує, яким повинен бути бюджет країни, але наполягає на виконанні певних критеріїв.

Одним із них є рівень дефіциту держбюджету, пояснює OBOZREVATEL керівник відділу аналітики Concorde Capital Олександр Паращій. Міністерство фінансів передбачає, що цей показник повинен бути на рівні 6%, тоді як МВФ погодив трохи більше ніж 5%.

Дефіцит, якщо зовсім спростити, – це різниця між витратами й доходами. Ми заробляємо менше, ніж витрачаємо. Ця різниця покривається за рахунок кредитів і інвестицій. В обставинах, що склалися, на великі інвестиції розраховувати не варто, а без МВФ зібрати достатньо кредитів для покриття дефіциту не вдасться. До речі, в видаткову частину закладають і гроші, які потрібно витратити на обслуговування й погашення боргів.

"На основі цього прогнозу складено бюджет. Основне питання у МВФ може виникнути з приводу розміру планового дефіциту. Дефіцит Мінфіном планується на рівні 6%, до того ж у меморандумі з МВФ передбачено близько 5%. Тут можуть виникнути питання. Це, власне кажучи, може бути предметом для переговорів. Можливо, під час переговорів сторони і знайдуть спільний знаменник", – говорить Паращій.

На яких цифрах ґрунтується бюджет: що потрібно знати

Ще в липні Кабінет міністрів показав оновлений макроекономічний прогноз, згадує в коментарі OBOZREVATEL аналітик Володимир Мазуренко. На його основі й рахували головний фінансовий документ країни.

Водночас і Мазуренко, і Паращій упевнені: ще не до кінця відомо, як буде розвиватися коронакриза, що буде з пандемією, а саме від цього залежить, у якому стані буде економіка країни.

Незважаючи на це, бюджет неможливо розробити без прогнозних макроекономічних показників. Згідно з ними в 2021-му на нас чекає:

• середня зарплата в 13 632 грн;

• зростання цін на рівні 8,1%;

• безробіття на рівні 9,2%;

• дефіцит торгового балансу в $ 10,416 млрд;

• курс долара на рівні 29 грн / $;

• зростання ВВП в 4,6%.

"Торік Кабінет міністрів закладав зростання ВВП на 2020-й на рівні 3,5%. За фактом же ми будемо мати мінус 6-7%. Будь-які тривалі прогнози в умовах стількох змінних завжди дуже ризиковані. Ми розуміємо, що можемо отримати на виході зовсім іншу ситуацію", – пояснює Мазуренко.

У Concorde Capital упевнені, що ситуація може сильно змінюватися як у ліпший, так і в гірший бік. Мовляв, доведеться переглядати параметри бюджету і цього, і наступного року.

Ризики і обіцянки: як на українців вплине новий бюджет

Аналітики впевнені: якщо затверджений макропрогноз вдасться виконати, то ризики дефолту, хоч вони завжди залишаються, будуть невеликими. Навіть з високим дефіцитом Україна зможе обслуговувати свої борги й виконувати зобов'язання перед зовнішніми кредиторами.

Мінфін без деталей опублікував ключові пріоритети проєкту держбюджету-2021:

• підвищена мінімальна заробітна плата;

Йдеться про зростання виплати до 6000 грн з січня й до 6500 грн з липня наступного року. OBOZREVATEL уже неодноразово писав, що підвищення мінімальної зарплати призводить до зростання надходжень до бюджету.

• якісну освіту й доступну медицину;

Водночас в уряді не уточнили, скільки саме коштів закладуть у бюджет на медицину й освіту.

• протидія пандемії COVID-19 і вакцинація;

З урахуванням прогнозів про можливий випуск вакцини від коронавірусу в 2021-му в бюджеті, ймовірно, передбачать кошти на закупівлю вакцини щонайменше для окремих груп населення.

• турбота про старість (допомога пенсіонерам 75+)

Йдеться про надбавку до пенсії в розмірі 500 грн для всіх пенсіонерів, які вже досягли вказаного віку. Правда, найімовірніше, нововведення не зачепить тих, кому зараз більше ніж 80 років. Вони отримали свою надбавку вже цього року.

Крім того, серед пріоритетів відомство позначило:

• надійна оборона і безпека;

• велике будівництво (дороги);

• зручна транспортна інфраструктура (нові пасажирські вагони);

• розвиток культури;

• підтримка спорту високих досягнень;

• масштабна цифровізація економіки;

• фінансово спроможні регіони.

За що розкритикували бюджет

Після публікації проєкту держбюджету його розкритикували як представники опозиційних партій, так і економісти. Зокрема, обурення викликало різке збільшення витрат на Офіс президента і на силовий блок:

• Офіс президента – +39% (+350 млн грн, загалом 1,269 млрд грн);

• Держуправління справами – +33% (дали понад 200 млн грн, загалом 1 млрд грн. Це гроші на медицину для топчиновників);

• ДБР – +40%;

• СБУ – +23%;

• Офіс генпрокурора – +20% (+1,94 млрд грн, загалом 9,51 млрд грн).

Друга претензія – це збільшення витрат відбувається на тлі планового дефіциту бюджету в 270 млрд грн. Для порівняння, в бюджеті-2020 він спочатку був трохи меншим за 100 млрд грн (у березні дефіцит збільшили на 200 млрд через пандемію коронавірусу й викликаної ним кризи в економіці).

"Гігантський дефіцит бюджету – 270 млрд грн. Це 6% від валового внутрішнього продукту України. Прийнятним у нормальних умовах вважається дефіцит до 3% ВВП. Переживаю, що в умовах високої корупції та за відсутності реформ правоохоронної та судової систем ці кошти можуть бути просто розкрадені. Прихований дефіцит бюджету – державні гарантії. Зокрема, лише на будівництво доріг передбачено 71 млрд гарантій. Традиційно державні гарантії в Україні перетворюються на майбутні видатки бюджету", – написав з цього приводу в Facebook фінансовий експерт і засновник інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

Втім, є і протилежна думка. Економіст Олексій Кущ у коментарі OBOZREVATEL нагадав, що бюджет України хронічно не виконується за видатками: держава завжди планує витрати величезних сум на держпрограми, але на практиці до виконання цих програм справа не доходить.

"Виконуються тільки захищені статті бюджету, програми на кшталт "Великого будівництва" (де можна "погрітися біля багаття") або погашення боргів за кредитами (де не потрібно вносити зміни до бюджету). А ось якщо йдеться про багатоступеневе завдання на зразок довгострокової програми стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу, то і програми, і витрати за ними залишаються на папері. Мінфін інституційно не здатен їх виконувати. Наприклад, на реформу державного управління щороку закладається 2 млрд грн, але щоразу виходить нуль. І таких програм величезна кількість. Та візьміть хоч цей рік. У його кінці дефіцит повинен бути 300 млрд грн, тоді як за підсумками 8 місяців він становить усього 26 млрд грн. Тож я б не дуже переживав через ці 270 млрд грн", – вважає Кущ.

Підвищення податків – для всіх

А ось у чому згодні і нардепи, і економісти, так у тому, що бюджет-2021 одночасно з підвищенням мінімальної зарплати підвищує податки як на співробітників, так і на роботодавців.

"Нам обіцяють, що буде підвищена мінімальна зарплата. Але скажімо чесно – в бюджеті закладено підвищення податків із наших зарплат. Якщо ви маленький ФОП, ви заплатите на 560 грн більше за місяць (неважливо, заробили ви ці гроші чи ні). Якщо ви працюєте за стажем, то ви заплатите на 340 грн більше за місяць. Створити одне робоче місце роботодавця мінімально коштуватиме на 2200 грн більше. Роботодавці будуть або скорочувати людей, або переводити їх на пів ставки", – пояснив заступник голови комітету ВР з питань фінансів, податкової і митної політики Ярослав Железняк (фракція "Голос") у вівторок у кулуарах Ради.

Економіст Кущ погодився з Железняком, що уряд розглядає підвищення зарплат винятково в контексті підвищення податків (за рахунок часткового "відбілювання" зарплат).

"А соціальної складової в бюджеті немає. Не проглядаються дії, спрямовані на підвищення тарифної сітки бюджетників через ріст мінімальної зарплати до 6000, а потім до 6500 гривень. Хоча в нас тарифна сітка не прив'язана до мінімальної зарплати (вона прив'язана до прожиткового мінімуму, якщо ми говоримо про бюджетників). Але зазвичай, коли підвищують мінімалку для бізнесу, то переглядають і тарифну сітку для бюджетників. І через це підвищують прожитковий мінімум. А тут адекватного зростання немає", – пояснив Кущ.

"Голодні" культура, медицина та екологія

Железняк також розкритикував "фінт" із виділенням грошей на культуру, який за фактом виявився урізанням майже удвічі: "Вони кажуть, що виділили гроші на культуру, на ще якісь витрати. Скажімо чесно: вони забрали 5 млрд грн, а потім додають із панського плеча 2,8 млрд, не кажучи нам про те, що вони недофінансовують культуру".

Схоже Мінфін обійшовся і з медициною. Згідно з законом, її фінансування повинно бути на рівні не менше ніж 5% ВВП. За ВВП в 4,5 трлн грн має бути виділено 225 млрд грн, тоді як у бюджеті заклали 156 млрд грн.

А на охорону довкілля Мінфін взагалі не дав грошей. За даними ЗМІ, це стало причиною демаршу міністра екології Романа Абрамовського під час голосування за бюджет на засіданні Кабміну.

"Це до того, що в Україні існує водний дефіцит, а підприємства не раціонально витрачають воду і платять за неї копійки, – пояснив OBOZREVATEL Кущ. – Ми вже не та країна, у якій повно озер із чистою водою. Навіть Дніпро міліє й посеред річки починає рости очерет. Тож екологія – це не та стаття витрат, від якої можна безболісно відмовитися. Також потрібні гроші на боротьбу із забрудненням повітря, на рекультивацію ґрунтів, захист лісів".

У "Голосі" підхід Кабміну до верстки бюджету порівняли з поведінкою людини, яка страждає на алкогольну залежність і постійно позичає гроші.

"Уряд почув, що можна зробити величезну діру в бюджеті, що можна взяти гроші на коронавірус і віддати на дорогу або на фінансування поліції. І в 2021 році повторює те ж саме. Роздмухують витрати, які підуть не на нас із вами, а на чиновників (як на Офіс президента)", – підсумував Железняк.

Він додав, що його фракція не підтримуватиме підвищення податків і збільшення витрат на держапарат і силовиків.

"Життя на широку ногу, коли в кишені діри"

Загалом Кущ охарактеризував проєкт як "бюджет силовиків і зовнішніх кредиторів".

"Нічим хорошим цей бюджет наступного року нам не світить. У ньому майже нічого немає для амортизації кризи, для стабілізації ситуації в економіці, для стимулювання малого та середнього бізнесу. Нічого немає огляду на соціальні інвестиції (якщо ми говоримо про науку, освіту, медицину). Там ті ж копійки, які були в минулому бюджеті", – підсумував Кущ.

А фінансовий експерт Козак додав, що підвищення мінімалки – це потужний інфляційний чинник, який, за оцінкою Мінфіну, розжене інфляцію до 7,3% (станом на серпень 2020 року інфляція в Україні була на рівні 4,7% у річному вимірі).

"Нацбанку доведеться піднімати облікову ставку. Про іпотечні кредити <10% річних у гривні доведеться забути. Моя оцінка проєкту бюджету – хочеться жити на широку ногу, по-багатому. А в кишенях дірки. Без допомоги МВФ, Світового банку та інших іноземних партнерів нам бюджет наступного року не виконати", – вважає Козак.

Детальніше дізнатися про бюджет України на 2021 рік можна буде вже після публікації проєкту документа. Зараз можна впевнено сказати, що на українців чекає ще один складний рік, а економічні наслідки від світової пандемії будуть відчуватися, можливо, ще не один рік.