Найглибший аналіз проєкту Держбюджету, на який він тільки заслуговує: курс долара, інфляція, ВВП та інше

Я вам не скажу про всі бюджети. Я можу тільки про український. Ніхто не зрушить мене з позиції, яку я займаю доволі давно: наш державний бюджет – абсолютна фікція. Тому абсолютно байдуже, які в ньому дефекти. Бо всі вони все одно – дефекти фікції.

Спроба інтерв’ю

– Ой, зачекайте, не тікайте, я хотіла Вас запитати про бюджет, про наш новий Держбюджет, що Ви можете сказати, прокоментувати, як Ви оцінюєте?

– Що?

– Бюджет! Державний бюджет України! Новий! Готується друге читання! Це наш головний фінансовий план!

– Ваш?

– Ну, не мій особисто, але це головний фінансовий план країни!

– А Стратегії-2030 Вам недостатньо?

(Я дійсно її не зрозумів. Таке враження, що говорить серйозно. Десь навіть стурбовано. З мікрофончиком, диктофончиком... Аби більшої турботи у дівчини не було!)

Головна фінансова профанація країни

Оскільки я економіст, а не туфтолог, усілякою туфтою – навіть такого високого рівня – я займатися не хочу. Як і робити вигляд, що це не туфта.

Ну ось, скажімо, ВВП. Валовий внутрішній продукт. Автори бюджету чесно попереджають: це – за сприятливого прогнозу зцілення людства та країни від пандемії. Тобто все – залежно від того, на що вплинути не можна, у зв’язку із чим і хабаря не візьмеш.

Хоча якраз хабарі можуть через інфляцію знецінюватись і тому напевно – на відміну від бюджетів – обумовлюються у валюті. А "ЦЕ" – і в гривнях буде гаразд. Витратили 100 у січні за курсу 28, заробили 100 у грудні за курсу 40 – і в бюджеті рівність доходів-витрат 100 = 100. Своє особисте ВОНИ так не рахують. Але н

Не впроваджувати ж їм в бюджеті поняття "січнева гривня", "груднева гривня". І вже тим паче – не використовувати ж іноземні валюти!

Утім, навіть попри все те, зрівняти – хоча б у плані! – усе одно вже не виходить. Дефіцит бюджету – перевищення запланованих витрат над запланованими доходами – статистика сором’язливо рахує у % усе до того ж ВВП (4,5 трлн). Так і виходять відносно "пристойні" 6%, а то й 5,5%. Це, щоправда, теж значно перевищує "безпечну норму" (3%), але виглядає все ж не так катастрофічно, як коли б порівнювали (виходячи зі звичайної логіки) витрати саме з доходами, а не різницю – з третім показником.

Так ось, заплановані витрати (1,33 трлн грн) перевищують заплановані доходи (1,08 трлн) на 23 (двадцять три!) відсотки, а зовсім не на 5,5 %, як коли різницю ділити на третій показник (ВВП).

Інфляція нібито закладається 7,3% грудень-2021 до грудня-2020 року, або 8,1% середньорічна до середньорічної. Тобто коли хочуть, то місяці розрізняють. Але який сенс у цих цифрах, якщо фахівці ще не вирішили (незважаючи на конкретний прогноз, який усе ж таки в бюджеті дали!), чи буде у нас інфляція або, навпаки, дефляція?

До речі, не факт, що друге краще – американцям дідусі-бабусі ще встигли розповісти дорузвельтовські подробиці. З того часу вони, кажуть, уникають слів "ой, у мене депресія!" – аби не накликати...

Так ось, різке скорочення товарної маси внаслідок обіцяного локдауну тягне за собою, звісно, інфляцію, але різке (або навіть ще більш різке!) скорочення активного платоспроможного попиту тягне за собою вже, навпаки, дефляцію, про що я вже писав, – ось ці дві тенденції з протилежними наслідками і прийдуть у взаємодію з не зовсім зрозумілим результатом.

Тільки до чого тут наш головний фінансовий план країни? У ньому ж усе (див. вище) – на випадок сприятливого якнайшвидшого завершення пандемії...

Вибачте, а локдаун – це теж за тієї ж сприятливої нагоди? Або одна рука пише бюджет, а інша тишком-нишком зайнята локдауном? (Є ще третя – вона складає Стратегію-2030.)

Хоча краще за все ціну всім цифрам проєкту бюджету та йому загалом дає число 64,6. Саме стільки % (і це теж сприятливий прогноз! Було ще гірше: у 2020 р. – 68%!) становить загальний державний борг до все того ж ВВП. Тобто майже 2/3! Це ціна і бюджету, і реальної незалежності, і багато чого ще...

Париж – Жмеринка

Але не будемо про сумне. Уся ця метушня, усе це ставлення до цифр нагадали мені дуже бородатий анекдот:

– А Фіма до Парижу поїхав! – Та ти шо? А це далеко від Жмеринки? – Та десь 150 мільйонів кілометрів... – І шо ж він у таку глушину заліз?

Так, не той тепер Миргород, не та тепер Жмеринка, але незмінним є наше ставлення до цифр. Тому що мені зовсім недавно розповідали саме так! Розумію, що суть і сіль анекдоту не в цьому, однак плутати відстані від Парижа до Жмеринки й від Землі до Сонця якось недобре. Усе ж таки вони відрізняються приблизно в 75 тисяч разів. Але бюджети (не сімейні – там усе серйозно!) у нас пишуться саме з таким ставленням до цифр.

Обізнані люди розповідали, як у лихі 90-ті коригування дуже багатозначних довгих цифр (адже тоді були ще карбованці і всі були мільйонерами!) у бюджетах України того часу починали з правлення крайньої цифри ліворуч, не чіпаючи крайніх праворуч...

Якщо бюджети пишуть, значить – це кому-небудь потрібно

Не скажу, проте, що цей папірець нікому не потрібен. Він абсолютно необхідний для:

– представлення МВФ (ви хотіли бюджет? Його є в нас! Дайте, будь ласка, грошей!);

– депутатів ("хотілки" – собі й регіонам і ще собі);

– громадської думки (ми – як порядні: у всіх – бюджет, і у нас – бюджет, усіх правил пристойності дотримано, особливо, якщо не читати і не дивитися цифри);

– і, звісно ж, податків! Вони визначають доходи бюджету, але й самі від нього залежать: усе податкове законодавство наше пов’язане з цифрами і всілякими видами прожиткового мінімуму, а особливо – з мінімальною заробітною платою. Чи зростатиме вона фактично – питання окреме і складне (зазвичай усе закінчується або переведенням на 1/2 (1/4? 1/8?) ставки, або звільненнями, ось і все підвищення, але навіть і його теж трохи уповільнили: 6 тис. – нібито з 1 січня 2021 р., а ось 6,5 тис. – уже збираються не з 1 липня, а з 1 грудня 2021 р.); проте для податків (особливо для підприємницького ЄСВ) її, мінімальної, офіційний розмір дуже важливий (і це лише одне з багатьох податкових застосувань мінзарплати).

До речі, а що це будуть за 6 тис. (середня-2021 очікується поки що на рівні 13,6 тис. грн), не знаючи курсу, сказати важко. Адже закладений сприятливий 29,1, та ось лише чи знали, коли рахували, що буде не Трамп, який усіляко здешевлював долар (наскільки Президент США міг взагалі тиснути на всесильну ФРС), а Байден, який такого тиску на ФРС завдавати, схоже, не збирається?

Ще питання: як довго серед українських податків залишатиметься податок на прибуток, від якого звільнені, виходить, 65% підприємств ("спрощені"/неприбуткові), не враховуючи збиткових? І якщо його чимось замінять, то коли, і чи не буде з податком-наступником аналогічної ситуації? А головне – як це відображено в проєкті Держбюджету? Чи такі важливі новації будуть вноситись "за перебігом року"?

Якось не виходить у нас із документом про Ключові Валютно-фінансові Напрямки (скорочено – КВН). Усе більше виходить якийсь фінансовий фейк-фарс.

"Мы начинаем КВН. Для чего?" – була така пісня. Для чого – я розповів.