"Друк грошей" – це пастка: глава НБУ запропонував підвищити податки, щоб зменшити емісію гривні

Уряд став надто сильно покладатися на емісію гривні, попередив Шевченко

Голова Національного банку України (НБУ) Кирило Шевченко запропонував підвищити податки та провести секвестр бюджету. Це, на його думку, зменшить масштаби "друку гривні", адже надмірна емісія небезпечна для економіки в довгостроковій перспективі.

Відео дня

Про це Шевченко написав в авторській колонці під заголовком "Емісія грошей – не вихід. Потрібні інші методи підтримки економіки". За його словами, на початку широкомасштабної війни рішення про монетизацію Нацбанком дефіциту державного бюджету для фінансування критичних потреб було фактично безальтернативним.

"Це (емісія для наповнення бюджету. – Ред.) дозволило підтримати обороноздатність країни, забезпечити безперебійне функціонування критичної інфраструктури та системи державних фінансів у цілому. Якби в цей надскладний час Нацбанк не ухвалив рішення щодо можливості фінансування бюджетного дефіциту, систему державних фінансів могло б паралізувати. Однак монетизація – це рішення, що дозволяє виграти час, але не вирішити проблеми економіки та державного бюджету. Проте фактично уряд все більше покладається на емісію грошей Нацбанком, яка поступово перетворилася на основне джерело фінансування дефіциту бюджету", – зазначив Шевченко.

При цьому потреба в емісії "хронічно збільшується", констатував глава НБУ. Якщо у березні це було 20 млрд грн, у квітні та травні – по 50 млрд грн, то у червні – вже 105 млрд грн.

Тому, на думку Шевченка, нині влада має два варіанти дій: або залишити все як є, або діяти рішуче. Але якщо продовжити покладатися на "друк грошей", у перспективі Україна опиниться у глибокій кризі. "У певний час керованість економікою може бути втрачена, посилиться соціальна несправедливість, обороноздатність країни, як і її монетарний суверенітет, буде підірвана", – попередив Шевченка.

Другий варіант передбачає перерозподіл економічних ресурсів. "З одного боку, є потреба у зменшенні видатків шляхом проведення секвестру бюджету, скорочення некритичних видатків, що частково уряд уже робить", – зазначив глава НБУ.

"З іншого боку – потрібно збільшувати доходи. Більший податковий тягар на бізнес та робітників – неоптимальний вибір. Бізнесу потрібно відновлюватися. Податки мають бути стимулом обмежити некритичне витрачання ресурсів, необхідних для продовження оборони. Зробити це можна шляхом підвищення податків на споживання, імпорт, активи, ренту", – запропонував Шевченко.

Також у другому варіанті, за його словами, владі потрібно не зупинятися та докладати дипломатичних зусиль із залучення фінансування ззовні. Міжнародної допомоги вже багато, але все ще замало, підрахував Шевченко.

"Звичайно, другий варіант у короткостроковій перспективі буде більш болючим для населення і бізнесу. Але принаймні він відвертий і чесний. Він дозволить знизити тиск на гривню, уникнути розгону інфляції та виснаження міжнародних резервів", – підкреслив глава НБУ.

Чому небезпечна "зайва" емісія

"Емісія НБУ не створює нових ресурсів в економіці, а лише перерозподіляє наявні через інфляційний податок. Його де-факто платять власники та одержувачі гривневих доходів, що зменшуються в реальному вимірі (пенсіонери, одержувачі фіксованих зарплат). І це має безпосередній вплив на рівень бідності", – пояснив Шевченко.

Він уточнив, що висока інфляція може досить швидко знецінити прибутки та заощадження українців. Короткострокові вигоди отримують власники валюти, інших цінностей та експортери товарів та послуг.

Серед іншого, "емісійна" гривня потрапляє на валютний ринок і чинить тиск на обмінний курс. Національний банк частково стримує тиск за рахунок валютних інтервенцій, але це виснажує резерви.

"Тимчасове полегшення може відчути і державний бюджет: інфляційне зростання бази оподаткування на перших етапах буде перевищувати потреби для фінансування зафіксованих витрат у гривні. Але в результаті програють усі, тому що у економіки без надійної грошової одиниці немає шансів на зростання або відновлення", – резюмував глава НБУ.

Як повідомляв OBOZREVATEL, з початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого й по 5 липня 2022 року міжнародні партнери профінансували держбюджет України на 322,5 млрд грн. При цьому за останні два тижні сума фінансування збільшилася на 46%, або 101,8 млрд грн. Це дозволило трохи "відсунути" емісію гривні у списку головних джерел поповнення бюджету.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!