Від турецького чоловіка до хлопця-психа: як сайти знайомств змінили життя дніпрянок

"Мені 37 і я викладач англійської мови. Від першого шлюбу є син, якому вже 15 років. Відносини з чоловіками завжди були короткочасними і несерйозними. І ось більше року тому я вирішила спробувати познайомитися на сайті знайомств.

Подруги радили, мовляв, там можна знайти обранця, але я в це не сильно вірила. Але все ж вирішила спробувати, і як потім виявилося – не дарма.

Траплялися різні чоловіки, з деякими ходила на побачення, але розуміла, що це все не те. І одного разу мені написав мій Алім. Родом він з Стамбула. Зазвичай на таких чоловіків-іноземців з інтернету я не звертала уваги, так як вони писали з однією і тією ж метою, навіть з однаковими текстами.

Але мій Алім зачепив мене тим, що був не такий, як усі. Він не писав мені безліч компліментів, як це роблять інші іноземці. Але відразу ж чітко дав зрозуміти, що шукає вірну і люблячу дружину.

Наше спілкування тривало три місяці. Три місяці довгих листувань, довгих розмов по скайпу... І ось він запропонував зустрітися.

Мені сподобалося, що його не збентежило те, що у мене є син, що ми живемо в різних країнах. Ми домовилися, що він приїде до мене в Дніпро.

Перша зустріч була дуже зворушлива, ніби ми знайомі все життя і зустрілися після довгої розлуки.

Знайомство з моєю родиною пройшло ідеально. Моя мама та сестра не очікували такого повороту подій і думали, що це несерйозно. Але Алім зміг довести, що у нього на мене серйозні наміри і буквально через тиждень зробив мені пропозицію.

Минуло трохи більше року. Тепер ми чоловік і дружина, а я переїхала до коханого в Стамбул. Син поки в Дніпрі, після закінчення школи, можливо, переїде до нас. Ми часто приїжджаємо до мене на батьківщину і бачимося з рідними.

Спочатку було складно адаптуватися в чужій країні, але завдяки підтримці мого Аліма я відчуваю себе, як за кам'яною стіною. Його сім'я теж добре мене прийняла, і ніхто не був проти того, що я з України. Зараз я не працюю, але в майбутньому хочу продовжити розвивати свої навички англійської мови і ділитися ними з іншими.

Хочу додати: ніколи не бійтеся змін. І знайомство в інтернеті може кардинально змінити Ваше життя", – Олена, 37 років.

"Я довго вирішувалася зареєструватися на сайті знайомств. Після тривалих відносин було складно переступити через себе і познайомитися з кимось. Але мої подруги думали інакше і самі зареєстрували мене.

Повідомлення від хлопців розривали телефон, але мені ніхто не симпатизував, практично від усіх морозилась. Але один хлопець сподобався, його звали Максим. Ми поспілкувалися всього тиждень, і я погодилася піти з ним на побачення. Але як виявилося, люди в соцмережах і в житті бувають абсолютно різні.

Коли ми зустрілися, все було добре. У нас було багато спільних тем. Так ми сходили ще на пару побачень і почали зустрічатися. Максим мені дуже сподобався, він був уважним і ніжним. Я знову повірила, що любов все-таки існує.

Але буквально через місяць відносин Максим дуже змінився. Він сказав, що я його власність і тепер нікуди не подінуся. Спочатку це було смішно, але те, що відбувалося далі, виявилося не жартом.

Ревнощі Максима зайшли настільки далеко, що він встановив мені на телефон спеціальну програму для відстеження мого пересування. Мені заборонялися банальні зустрічі з подругами. Крім роботи і домівки я не мала права кудись піти, навіть в магазин чи аптеку я повинна була ходити тільки з ним. У цих відносинах я стала відчувати себе як собака на прив'язі. В результаті я поставила крапку.

Але на цьому все не закінчилося. Максим до останнього не вірив, що ми розлучилися і почав переслідувати мене. Де б я не була, він весь час несподівано з'являвся. У соцмережах він погрожував мені і намагався довести, що крім нього я більше нікого не знайду і він усіма силами зробить так, щоб відновити наші відносини. Загрози і благання помиритися тривали півроку.

Дійшло до того, що Максим дізнався домашню адресу моїх батьків і приїхав до них з проханням допомогти помиритися зі мною. Крім цього, він погрожував, що якщо вони не допоможуть, то він накладе на себе руки і це буде на моїй совісті.

Таких подій я ніяк не очікувала і було відчуття, ніби я потрапила в поганий фільм або сон, і це все відбувається не зі мною. Тоді я зрозуміла, що мій колишній хлопець – псих.

У цей момент мені допоміг знайомий поліцейський, який спокійно поговорив з Максимом і переконав його, що всі ці загрози і переслідування можуть привести до поганих наслідків для нього. М'яко кажучи, залякав його. Максим втихомирився, але періодично писав мені.

Буквально через місяць я дізналася, що він поїхав на заробітки в Польщу і більше про нього нічого не чула. У соцмережах я його заблокувала і ще раз переконалася, що більше не хочу бачити цю людину.

Запам'ятайте: перш ніж знайомитися в інтернеті, не поспішайте заводити стосунки. Більше спілкуйтеся і дізнавайтеся один одного. Не поспішайте жити, і Ваша доля завжди прийде в потрібний момент. А Максим залишився для мене гірким, але корисним досвідом", – Катерина, 24 роки.

"Мені 32 роки і в любові мені завжди не щастило. Заміж я вийшла рано – в 19 років. Як тільки я завагітніла, чоловік злякався відповідальності і втік. Зараз моєму синові вже 12 років. За весь цей час відносин з чоловіками у мене було небагато , всього двоє. Один пішов, коли дізнався про існування сина, а інший сидів на місці, без роботи і не хотів рухатися вперед. Тому в чоловіках я остаточно розчарувалася.

Одного разу за компанію з подругою погодилася зареєструватися на сайті знайомств. Інтрижок було багато, але ніхто не був готовий до серйозних стосунків. А я навпаки хотіла мати поруч надійного чоловіка, який в майбутньому стане моїм чоловіком.

Тому коли мені написав Андрій, я довго не відповідала. Він писав практично кожен день два тижні поспіль. Зараз він розповідає, що дуже хотів познайомитися і поставив собі за мету домогтися мене. І у нього це вийшло.

Я все-таки вирішила відповісти йому взаємністю, думала: "Будь що буде". Ми почали ходити на побачення, він добре поставився до мене і мого сина, а син відразу ж потягнувся до Андрія, як до рідного. І тут я зрозуміла, що закохалася.

Через час ми почали жити разом у мене вдома, а потім він покликав мене заміж і запропонував переїхати до нього в сусіднє містечко.

Пишного весілля у нас не було, звичайна розпис. Через місяць я дізналася, що вагітна і зараз нашій донечці вже півтора року.

Я дуже щаслива, що доля звела мене з Андрієм. Ніколи не могла подумати, що на сайті знайомств можна знайти людину, яка стане для тебе всім, і ви створите прекрасну сім'ю.

Просто потрібно пройти складні етапи у своєму житті, які принесуть багато досвіду. А доля вже сама розпорядиться з ким тобі бути", – Юлія, 32 роки.