Москвич із Опеля: як СРСР нахабно вкрав у німців автомобіль

Автомобілі завжди були ахіллесовою п'ятою СРСР. Країна наголошувала на військову техніку, а ось розвиток громадянського транспорту відверто давалася їй "зціпивши зуби".

Автомобільна промисловість Радянського Союзу завжди відставала від країн Заходу. У США і Європі був розвинений ринок, який задавав тренд та задовільняв потреби, тоді як в СРСР його практично не було – до Другої світової війни машини взагалі розходилися виключно по держструкрутах у невеликих кількостях, а після – продавалися невеликими партіями, за ними потрібно було стояти в черзі, та й не всі могли собі дозволити купити "залізного коня". Тому Союзу було простіше копіювати автомобілі, ніж створювати з нуля. Чим він, власне, активно і займався.

Але якщо більшу частину автомобілів "копіювали" легально, шляхом домовленостей із західними компаніями і отримання відповідних ліцензій, то як мінімум одну машину СРСР вкрав самим нахабним чином. І автомобіль цей добре відомий. Ім'я йому – Москвич-400/401.

Все почалося з того, що після Другої світової в СРСР виникла необхідність у масовому автомобілі для цивільного користування. Але розробляти, звичайно, його ніхто не збирався. Вихід знайшовся сам собою: ще до війни Сталіну сподобався німецький Opel Kadett. А вже безпосередньо під час війни цей автомобіль добре показав себе на поганих радянських дорогах за рахунок міцного цільнометалевого кузова та порівняно потужного (1 л, 23 ксс.) чотиритактного двигуна. Благо, в Союзі таких "Кадетів" було більш ніж достатньо, щоб оцінити його можливості – машини діставалися як трофей від німецьких військ та Третього Рейху, що зазнав краху.

Ну і, нарешті, ще один вирішальний фактор – було готове обладнання для виробництва копії Opel. Його вивезли з заводу Opel за репараціями і встановили на радянський Завод малолітражних автомобілів (ЗМА) в Москві.

Заперечувати, звичайно, ніхто не збирався – завод Опель у Рюссельхаймі зруйнувала союзна авіація, ніякої проектної документації на автомобіль не залишилося. Тому радянські інженери були повністю застраховані від звинувачень у плагіаті.

У підсумку, без будь-яких ліцензій і консультацій компанії-розробника: радянські конструктори просто взяли купу старих Opel Kadett, які залишилися в країні після німецько-радянської війни, все досконально вивчили, зважили та перемалювали. При цьому достовірно відомо, що Сталін заборонив вносити будь-які зміни в конструкцію авто для відправлення на конвеєр – так було швидше й дешевше.

Результатом цього проекту стало те, що вже у 1946 році Завод малолітражних автомобілів випустив свій перший Москвич-400, який в народі просто прозвали "Москвичем". Автомобіль протримався на конвеєрі до 1954 року – потім його замінили вдосконаленим Москвич-401 (1954-1956 рр), який, втім, не сильно відрізнявся від "оригінальної" моделі. Всього за 10 років виробництва з конвеєра ЗМА зійшло 233 748 таких "Москвичів". На кінець життєвого циклу машина застаріла і її замінили на радикальної інший Москвич-402.

Що ж стосується донора в особі Opel Kadett K36-K38, він був розроблений і поставлений на потік ще у 1937 році. У 1940-му випуск автомобіля зупинили через перепрофілювання заводу Опель під військові потреби. Але вже після війни, у 1947 році, коли підприємству вдалося частково стати на ноги, виробництво Кадета відновили. Остаточно його відправили на пенсію лише у 1953 році.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про те, як італійці удосконалили ГАЗ-24 Волга, але СРСР цього не оцінив. А ще радянські громадяни могли отримати Porsche, але в підсумку їм дістався ВАЗ-2106.