Все йде до трибуналу над Путіним: що це та які процеси стали найвідомішими в історії

Здається, дискусії про необхідність створення міжнародного трибуналу над Володимиром Путіним не пройшли даремно і ми дійсно станемо свідками нового "Нюрнберзького процесу". 19 січня Європарламент нарешті ухвалив резолюцію про створення спеціального міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах проти України.

Відео дня

Депутати Європарламенту більшістю голосів вирішили, що трибунал над Путіним та Лукашенком таки відбудеться. Новітній історії вже відомі подібні прецеденти – Нюрнберзький, Токійський та Югославський трибунали поклали край диктаторським режимам і змусили злочинців нести відповідальність.

Трибунал – це спеціальний міжнародний судовий орган або спеціальний суд у деяких країнах. Термін походить від латинського tribunal — підвищення для посадових осіб.

Трибунал збирають з метою вирішення конкретного питання і він не є обов'язковою ланкою судової системи.

Міжнародний трибунал часто називають Гаазьким або ж просто Гаагою. Йдеться про Міжнарожний кримінальний суд – правовий інститут, що діє постійно, в компетенцію якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини і злочини проти людяності.

Останній існує з 2002 року на підставі Римського статут 1998 року. Він розташований у Гаазі (Нідерланди), однак засідання можуть проходити у будь-якому місці.

Міжнародний кримінальний суд також не варто плутати з Міжнародним судом ООН, який також розташований Гаазі, але має іншу компетенцію – озглядає правові суперечки між державами щодо міднародних договорів.

Повернемось до історичних прикладів трибуналу, які мають стати попередженням для Путіна з Лукашенком.

Нюрнберзький трибунал

Колись німецьке місто Нюрнберг славилося різдвяними ярмарками, іграшками та пряниками. З 1945 року Нюрнберг є символом найвідомішого в історії трибуналу над воєнними злочинцями нацистського Третього Рейху.

Суд тривав з листопада 1945 року по жовтень 1946 року. Були винесені вироки у справах, що можна класифікувати за критеріями: "злочини проти миру", "воєнні злочини" та "злочини проти людства". Планування війни, порушення законів та звичаїв війни, катування, масові вбивства, заслання, знищення, поневолення – ось неповний список обвинувачень, які звучали під час процесу.

Трибунал був організований за нормами міжнародного права. Обвинувачені мали право на захист. Відбувалися допити свідків та дослідження доказів.

11 вищих керівників нацистської Німеччини було засуджено до смертної кари. Герман Герінг прийняв отруту незадовго до страти. Серед засуджених був міністр закордонних справ, начальника Головного управління імперської безпеки, начальник штабу Вермахту генерал-губернатора окупованої Польщі, керівник окупованої Чехії та інші.

Заступник Гітлера, міністр економіки та командувач флоту отримали довічне ув’язнення. Ще трьох осіб засудили на 10-20 років в’язниці.

Цікаво, що керівника німецької пропаганди Ганса Фріче Нюрнберзький трибунал виправдав.

Організації СС, Гестапо, СД та СА суд визнав злочинними.

Нюрнберзький трибунал створив перший прецедент, показавши цивілізованому світу, що воєнні злочинці обов’язково понесуть покарання.

Токійський трибунал

Офіційно Токійський трибунал називався Міжнародним трибуналом для Далекого Сходу.

Японія, як відомо, була союзницею Німеччини у Другій світовій.

Членів трибуналу особисто обирав генерал Дуглас Макартур. Він навіть міг самостійно змінити вирок.

Токійський трибунал розслідував аналогічні злочини, що і Нюрнберзький. З вищого керівницва Японії семеро отримали смертний вирок, шістнадцятьох засудили до довічного ув’язнення, двох посадили до в’язниці.

Цікаво, що на цьому процесі вперше звернули увагу на поняття неосудності через психічні хвороби. Одного засудженого визнали неосудним за цієї причини.

Трибунал у Югославії

Кровопролитна війна на Балканах тривала 10 років – з1991 по 2001 роки. Серби хотіли зберегти Югославію, а етнічні народи – хорвати, боснійці, албанці та словенці прагнули незалежності. В ході війни відбувалися масові чистки та депортації етнічних народів. Лише у маленькій країні Боснії та Герцеговині, яка мала не більше 3-х мільйонів населення, загинуло понад 100 тисяч осіб.

Слободан Мілошевич – одна з основних постатей у Югославському конфлікті. Його звинувачували у в скоєнні військових злочинів у Косово. Після затримання Мілошевича передали Гаазькому Міжнародному трибуналу, однак справу закрили, адже у 2006 році його знайшли мертвим у тюремній камері.

Суддів на Югославському трибуналі обирала Генасамблея ООН.

Новацією процесу стало введення принципу спільної відповідальності, тобто військових могли засудити за те, що вони не запобігли злочинам своїх підлеглих. Трибунал діяв з 1993 по 2017 роки. Понад 90 осіб засудили.

Міжнародний трибунал Руанди

Очільники країни Руанда, що в Африці, у 1994 році знищило кілька сотень тисяч представників народу тутсі.

Коли громадянська війна закінчилася, новий уряд Руанди клопотав до ООН щодо створення трибуналу.

Суд відбувся у Танзанії. Апеляційна палата приймала скарги у Гаазі. Трибунал тривав 20 років, 61 особу засудили.

На трибуналі у Руанді відбувся важливий прецедент, що стосувався засудження за пропаганду ненависті. Так, на одній із місцевих радіостанцій закликали вбивати народ тутсі. Директора пропагандиської машини засудили до 30 років ув’язнення.

Також OBOZREVATEL розповідав, що у резолюції Європарламенту щодо створення трибуналу над Путіним та Лукашенко наголошується на необхідності та невідкладності лідерства Європи в створенні спецтрибуналу длязасудження злочину керівництва РФ та її союзників проти України.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.