УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Європейське турне Сі Цзіньпіна: що означають його обіцянки не продавати Росії зброю і про що вони домовилися з Макроном

6 хвилин
146,9 т.
Європейське турне Сі Цзіньпіна: що означають його обіцянки не продавати Росії зброю і про що вони домовилися з Макроном

Минулого разу, коли голова КНР Сі Цзіньпін відвідував Європу у 2019 році, світ був зовсім іншим. До пандемії коронавірусу були ще місяці, а Євросоюз навряд чи міг уявити повноцінну війну, яку найкращий друг Пекіна – Путін – невдовзі розв’яже біля його кордонів.

Під час першого за п'ять років візиту до Європи Сі прагне скористатися можливістю послабити зв'язки Заходу зі Штатами. Китайський лідер вибрав для візиту Францію, Сербію та Угорщину не випадково. Ці країни та їхні лідери тією чи іншою мірою несхвально дивляться на американську політику у Європі та розглядають Китай як необхідну противагу, прагнучи зміцнювати з ним політичні й економічні зв'язки.

Першою зупинкою товариша Сі стала Франція, а головним завданням – відновити зіпсовані відносини з Європою через "безмежне партнерство" з РФ. Головне завдання Франції – зміцнити позиції головної політичної сили ЄС. Звісно ж, сторони "обмінялися" і думками стосовно війни в Україні.

Про результати візиту голови КНР до Франції та наслідки для України – у матеріалі OBOZ.UA.

Чому саме такий маршрут

Загалом для Європи цей візит є перевіркою її політики балансування між Китаєм і США, та у Вашингтоні він, безперечно, буде сприйнятий як пряма спроба китайців розділити західних союзників. Саме для цього й вибрано відповідний маршрут – Париж, Белград і Будапешт, тобто країни, де легше "продати неприязнь до очолюваної США архітектури глобальної безпеки".

У період напруженості у відносинах із більшою частиною Європи через підтримку Китаєм РФ Сі Цзіньпін хоче продемонструвати: по-перше, зростаючий вплив Китаю на Європу, а по-друге, показати американцям своє зближення з ЄС на прикладі підтримки режимів на кшталт орбанівського в Угорщині чи режиму Вучича в Сербії.

Навіщо це Макрону

У контексті цієї поїздки Пекін цікавить саме "стратегічна автономія" Франції. І Макрон виправдав певною мірою китайські сподівання. Принаймні президент Франції всіляко демонстрував свою велику повагу та зацікавленість у дружніх відносинах із Сі. Навіть запросив його побувати в краях, де минуло його дитинство, що китайською стороною було сприйнято як демонстрація "особливих відносин між главами двох держав та своєрідна відвертість". Щось подібне Макрон свого часу намагався вибудувати і з Путіним.

Зустріч у Парижі відбулася через рік після візиту президента Франції до Китаю. Вже тоді Макрон активно просував тезу про стратегічну автономію Європи на чолі з Францією, аби стати "третьою наддержавою". Для цього ЄС повинен зменшити свою енергетичну та військову залежність від Сполучених Штатів й уникнути втягнення у конфронтацію між Китаєм і США.

Сьогодні французький президент намагається набрати геополітичні бали й стати лідером об’єднаної Європи. Макрон стверджував, що ЄС має зосередитися на розвитку оборонної промисловості й набути власних можливостей для забезпечення своєї безпеки.

Китайці з ентузіазмом підтримують цю концепцію та й узагалі будь-які інші концепції, якщо вони дозволять послабити вплив Штатів у світі. Сьогоднішня квола зовнішня політика Штатів цьому якнайкраще сприяє. І Сі усвідомлює, що такого шансу потім може ще довго не випасти.

Китай остаточно з Росією

Французький президент ще до початку зустрічі говорив, що планує вплинути на Сі Цзіньпіна, аби той якось натиснув на Путіна.

"Китай є одним з основних партнерів Росії, і наша мета полягає в тому, щоб використовувати наявні в нього важелі впливу на Москву, аби зробити свій внесок у врегулювання конфлікту", – пояснювали у президента Франції.

І дійсно, розмова відбулася. Щоправда, інтерпретація того, про що домовилися, вийшла у кожного з них своя. Так, президент Франції запевнив, що Сі Цзіньпін погодився підтримати заклик Парижа до "олімпійського перемир'я" між Росією та Україною, а також пообіцяв йому "не підтримувати бойові дії РФ – зокрема не експортувати зброю і суворо контролювати експорт товарів подвійного призначення".

Підсумковий виступ Сі Цзіньпіна з цього ж таки питання відрізнявся за тональністю. Так, китайський лідер повторив традиційну тезу про те, що "Пекін не є стороною конфлікту, а прагне лише допомогти встановити мир у Європі та в Україні зокрема". При цьому Сі вкотре не засудив Росію за напад на Україну. Лідер КНР знову назвав повномасштабне вторгнення Росії "українською кризою" та певною мірою виправдовувався, закликавши не звинувачувати Пекін у питаннях, пов'язаних із війною в Україні, адже, мовляв, Пекін не є її учасником.

При цьому Сі чітко окреслив власну позицію: Китай готовий підтримати проведення міжнародної мирної конференції лише за умови, що у ній візьме участь і РФ. За словами Сі Цзіньпіна, і Київ, і Москва мають бути в "рівних умовах", а тому він виступає за "проведення у належний час міжнародної мирної конференції, яка буде визнана як Росією, так і Україною".

Тобто вже сьогодні ставлення Китаю до мирного саміту у Швейцарії за ініціативи України стало більш ніж зрозумілим – його там не буде. Що вказує на повноцінну стратегічну співпрацю Москви та Пекіна. Тож ні канцлер Німеччини Шольц, ні держсекретар США Блінкен, ні зараз Макрон не мали жодного шансу. Сі Цзіньпін уже визначився, з ким він буде тісно "товаришувати".

Економіка розбрату

Україна – не єдина чутлива тема, де європейці прагнуть "перезавантажити" відносини з Китаєм. Франція сподівається скоротити дефіцит торговельного балансу, який перевищує 40 мільярдів євро, і забезпечити інвестиції у французький сектор електромобілів, де китайські компанії мають явне технологічне лідерство.

Водночас є багато спірних моментів, особливо на загальноєвропейському рівні. Так, минулого року Європейська комісія розпочала розслідування щодо китайських електромобілів. У Європі, на яку припадає близько 40% усього китайського експорту таких авто, вважають, що китайці поводяться не зовсім чесно й отримали конкурентні переваги на європейському ринку.

Великі розбіжності між Китаєм та ЄС продемонструвала зустріч із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, яка, на відміну від Макрона, була набагато різкіша зі східним гостем.

"ЄС не може змиритися з масовим надвиробництвом китайських промислових товарів, що наповнюють його ринок", – зазначила фон дер Ляєн і запевнила, що "ЄС не відмовиться від ухвалення жорстких рішень, необхідних для захисту свого ринку", що багато хто вважає ледь не оголошенням торгової війни.

Дружні країни

Як зазначили після від’їзду голови КНР французькі ЗМІ: "хмари у французько-китайських відносинах не розвіялися". Де Сі зустрінуть дійсно тепло й гостинно, то це у Сербії, до якої він і попрямував після Макрона. Ця країна посідає центральне місце в китайській регіональній стратегії на Балканах, адже має широкий доступ до європейського ринку. Сербія – дуже важливий економічний партнер і розглядається Пекіном як інструмент розширення експансії на ринки ЄС. Саме тому китайці досить активно розвивають у Сербії свої інфраструктурні проєкти, вкладаючи значні інвестиції.

Приємним обіцяє стати і візит до Угорщини, яку нерідко називають не лише проросійською, а й прокитайською країною Євросоюзу. До слова, саме там розташована найбільша за межами Китаю виробнича база компанії Huawei, від чиїх технологій у ЄС почали активно відгороджуватись. І саме там незабаром з’явиться перший європейський завод китайського автовиробника BYD. Окрім цього всього, сторони мають намір оголосити ще й про будівництво в Угорщині заводу з виробництва електромобілів Great Wall.

Візитом до Сербії та Угорщини Китай чітко демонструє Заходу, що готовий до активної "роботи" на його території, а от чи готовий Захід захищати свої інтереси – питання.

Візит нічого не змінить для України

"На мій погляд, чогось особливого очікувати від цієї поїздки Сі Цзіньпіна до Франції навряд потрібно. Ну, вони посиділи, пошепотілися про економічний баланс, торговельні питання, тому що там є перекоси на користь Китаю. Зараз це буде вирівняно, припинять антидемпінгові процеси проти французького коньяку, але якогось прориву для України не буде", – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив дипломат і експерт з міжнародної політики Роман Безсмертний.

"Що стосується теми України, то вона все ж важлива для Китаю, адже куди не кинься у торгівлі, натрапляєш на санкції. А Китай, як чорт ладану, боїться санкцій, як вони ще їх називають – санкції з довгими руками. Бо вони ніби проти Росії, але б'ють по них.

Стосовно того, що Сі Цзіньпін пообіцяв не постачати зброю. То він і раніше не постачав. Китай сьогодні постачає компоненти для зброї, станки для виробництва зброї, мікросхеми й інше. Тобто робить усе, аби Росія виробляла цю зброю. Ба більше, китайські банки фінансують, кредитують російські підприємства з виробництва озброєння. Тому тут усе зрозуміло", – зазначив Роман Безсмертний.