"Вічно відчинені двері" чи "ласкаво просимо": хто з кандидатів на генсека НАТО найкращий для України

Повноваження чинного генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга спливають у жовтні 2024 року, а в червні 2024 року на Вашингтонському саміті країни-члени блоку муситимуть узгодити, кого вони хочуть бачити на цій посаді. Для цього потрібен загальний консенсус.

Про кандидатів розповів аналітик Іван Верстюк для ZN.UA. На його думку, на місце Столтенберга претендують п’ять європейських політиків.

Сам генсек уже подав заявку, щоб, як тільки залишить пост, очолити центральний банк Норвегії. Він був найнятим політичним менеджером, результатом давньої європейської прихильності до технократів. Столтенберг знає, як залагоджувати політичні й адміністративні питання, і здатен виконувати будь-яку політичну роботу високого рівня.

Якщо для мирних часів професійний політичний менеджер на чолі НАТО — це цілком нормально, то для часів війни лідерові безпекового блоку все ж таки потрібна дещо інша експертиза. Тому в Мюнхені активно вели передвиборчу кампанію в прямому сенсі цього слова відразу декілька кандидатів, які бачать себе на чолі НАТО саме в нестабільний період.

Серед них прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Його кандидатура на посаду генсека НАТО подобається тим, хто вважає, що навіть для такого незвичайного періоду історії, в який ми зараз живемо, потрібні традиційні політики. Кандидатуру саме Рютте, як пишуть американські ЗМІ, підтримує президент США Джо Байден.

Ідеолог надання винищувачів F-16 для оборонних потреб України, Рютте, схоже, буде продовжувачем намірів Столтенберга. Ідеться насамперед про зобов’язання збільшити витрати на оборону європейських країн-членів НАТО на рівні 2% ВВП, що вже цього року дасть НАТО бюджет у $380 млрд. Філософія Рютте полягає в тому, аби зберегти НАТО як клуб для багатих країн, що виграють насамперед грішми, технологічними аргументами та дипломатією, а не ціною життів військовослужбовців.

Якщо Рютте є доволі обережним, то естонська прем’єрка Кая Каллас є повною його протилежністю. Вона відверто підтримує ідею розширення НАТО, зокрема й надання повного членства в блоці Україні. Каллас воліє бачити НАТО активнішим блоком, який би не боявся в разі потреби вступати в конвенційні бойові дії. НАТО має бути там, де воно потрібне, а не лише в затишних брюссельських офісах, вважає естонська прем’єрка.

Каллас має ще один аргумент, що робить саме її кандидатуру актуальною як потенційного генсека НАТО. Вона є представницею пострадянського блоку країн, котра дуже добре розуміє як російську загрозу, так і непростий геополітичний баланс Східної Європи. Каллас прийшла до наміру очолити НАТО через те, що її країна має величезний досвід антирадянської боротьби, а також пострадянської безпекової та економічної трансформації – і саме це, на її думку, зараз потрібне НАТО.

Як конкретику Каллас уже запропонувала випустити від імені ЄС єврооблігації на 100 млрд євро для інвестицій в оборону, а також конфіскувати заморожені російські резерви для передачі Україні. А ще Каллас може надати нового імпульсу бойовим кібертехнологіям НАТО, адже Естонія давно дотримується курсу на розвиток цифрових методів.

Утім, для західних консервативних еліт Каллас — це занадто радикальна кандидатура, ще й із країни, внесок якої в безпекові потужності НАТО є мінімальним.

Ідеологічно посередині між Рютте та Каллас розташувалася ще одна кандидатка нинішня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. На відміну від обох кандидатів, вона має глибоку експертизу в питаннях безпеки, адже очолювала міністерство оборони Німеччини у 2013–2019 роках. Її кандидатуру лобіює Державний департамент США, однак канцлер Олаф Шольц вважає погляди президентки Єврокомісії занадто антиросійськими.

Фон дер Ляєн справді дотримується жорсткої позиції стосовно Росії та режиму Путіна, однак її не можна назвати радикальним політиком. Вона змирилася з Брекзітом, навіть не намагаючись повернути Британію до ЄС. Вона не вимагала глибшої інтеграції до єврозони Польщі, Угорщині та Болгарії, котрі досі мають власні суверенні валюти. Ухвалені за головування фон дер Ляєн антиросійські санкції — цілковито в межах санкційної стратегії блоку з прописаними алгоритмами реагування на конфлікти та загрози.

Основна перепона полягає в тому, що фон дер Ляєн прагне провести ще один термін на посаді президентки Єврокомісії, де хоче створити посаду єврокомісара з питань безпеки, котрий вибудує ще додатковий рівень військового захисту для Європи, крім НАТО.

У європейській пресі фігурують імена ще двох кандидатів. На чолі НАТО, втім, може опинитися прем’єрка Данії Метте Фредеріксен. На Мюнхенській конференції вона говорила досить амбітні речі про європейську безпеку, висловивши готовність передати Україні всі залишки артилерії, які ще має Данія. Це цілком схоже на змагання за прихильність у разі перемовин про те, хто ж очолить НАТО.

Британська преса вважає, що колишній міністр оборони Британії Бен Воллес також може очолити НАТО. Він є компетентним із військових питань, до того ж розуміється на таких речах, як асиметричні війни. Воллес утримував кількість армійського військового персоналу на рівні 80 тисяч солдатів, вважаючи, що цього достатньо для захисту Британії та участі в операціях НАТО. Оскільки ні в Британії, ні в Німеччині, ні в США збільшення кількості військовослужбовців не є популярною ідеєю, Воллес здається цим країнам гарним кандидатом.

Як представник Британії з її потужним флотом він може посилити військово-морські спроможності НАТО. І нехай Росія привчає весь світ до актуальності конвенційної війни – НАТО хоче уникнути конфліктів з такими елементами ведення бойових дій. Якраз такої логіки очікують від Воллеса.

Як повідомляв OBOZ.UA, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна наразі ближча до НАТО ніж будь-коли раніше. Водночас російський диктатор Володимир Путін повномасштабним вторгненням в Україну, однією з цілей якого було завадити розширенню блоку НАТО, домігся протилежного.

Раніше Столтенберг заявив, що Україна матиме право завдавати ударів за допомогою американських винищувачів F-16 по військових цілях росіян за межами України. Йдеться про об'єкти окупантів на території країни-агресора РФ. Проте союзники мають різні думки щодо ударів по російській території.

Як повідомляв OBOZ.UA, генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, ситуація на полі бою в Україні важка, і затримка допомоги з боку США вже негативно відбилася на ній. Водночас він закликав не переоцінювати можливості РФ та не недооцінювати Україну.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!