Відео дня
У Німеччині оберуть нового канцлера: в чому небезпека для України і чому Кремль "рано відкоркував шампанське"
У Німеччині завершилися вибори в бундестаг, за підсумками яких буде сформований новий уряд. Попередні результати вже відомі – лідером голосування стала Соціал-демократична партія.
Тепер же головна інтрига – хто ввійде в коаліцію і стане новим канцлером. Особливе значення цей вибір має для України – передусім тому, що ФРН – головний стратегічний партнер нашої країни в Євросоюзі.
OBOZREVATEL розповідає про ймовірного наступника Меркель, майбутню політику Німеччини щодо нашої держави, "Північного потоку-2" і війни на Донбасі.
Хто переміг?
Соціал-демократична партія Німеччини – 25,7%;
Блок ХДС/ХСС – 24,1%;
"Союз-90/Зелені" – 14,8%;
"Альтернатива для Німеччини" – 10,3%;
"Вільна демократична партія" – 11,5%;
"Ліві" – 4,9%.
Підсумки виборів дозволяють відновити урядову коаліцію, яка діяла протягом останніх восьми років – це ХДС/ХСС і СДПН. Проте в такому випадку ролі у цих політичних сил зміняться – якщо раніше позицію лідера мала партія Меркель, то зараз її місце заберуть соціал-демократи. Такий варіант коаліції зараз найменш імовірний – зокрема, відповідний сигнал подав лідер СДПН Олаф Шольц.
"Громадяни визначили чіткий мандат – ці три партії повинні ввійти в наступний уряд. ХДС/ХСС не повинні бути в кабміні, вони мають піти в опозицію", – зазначив він.
З популістською партією "АдН" вести переговори ніхто не буде через їхні радикальні погляди на майбутнє країни. Наприклад, її члени виступають за вихід Німеччини зі складу ЄС і скасування єдиної валюти – євро. Також політсила виступає проти боротьби зі зміною клімату, гендерних квот, "примусу до вакцинації", а також обов'язкового носіння масок.
Відтак реалістичними залишаються тільки два варіанти союзів:
"Зелені", ліберали і соціал-демократи;
"Зелені", ліберали і консерватори з ХДС/ХСС.
Який із них стане реальністю, з'ясується під час майбутніх переговорів, які найближчим часом будуть вести політичні сили.
Два кандидати в канцлери
Провідні позиції посіли Соціал-демократична партія і блок ХДС/ХСС. Один із представників цих політичних сил – Олаф Шольц або Армін Лашет – як наслідок, посяде місце канцлера Німеччини. Проте все залежатиме від зелених" і вільних демократів, які повинні приєднатися до одного з кандидатів. Але експерти все-таки схиляються до першого варіанту:
"Найімовірніше, це буде коаліція між соціал-демократами, "зеленими" і вільними демократами. У такому разі канцлером стане Шольц", – зазначає ексміністр закордонних справ Павло Клімкін.
Останнім представником соціал-демократів, який обіймав посаду очільника уряду, був Герхард Шредер. Він відомий тим, що після виходу на пенсію очолив наглядову раду, а потім і комітет акціонерів дочірньої фірми російського "Газпрому" Nord Stream AG – компанії-оператора проєкту "Північний потік-2".
Ось що потрібно знати про двох кандидатів на пост канцлера і про їхні погляди на відносини з Україною:
Олаф Шольц – Соціал-демократична партія
Народився в Оснабрюці в сім'ї торговців текстилем. Вивчав право в Гамбурзькому університеті, після чого вів адвокатську практику. Зараз обіймає посади віцеканцлера і міністра фінансів у чинному уряді Ангели Меркель.
Ключові погляди:
Дотримується стриманої, але досить жорсткої лінії щодо російського керівництва. Він різко критикував Кремль за окупацію Криму і війну на Донбасі.
"Росія порушила це, анексувавши Крим, що стало дуже і дуже великою проблемою. У нас також як і раніше проблеми зі складною ситуацією на сході України. Тому необхідно, щоб усі повернулися до верховенства права, а не до права сильнішого", – вважає він.
З ім'ям Шольца пов'язаний гучний скандал навколо "Північного потоку-2". У лютому організація Deutsche Umwelthilfe опублікувала документи, що підтверджують, що німецький уряд пропонував адміністрації Трампа фінансову підтримку для імпорту американського скрапленого газу в обсязі 1 мільярда євро. Натомість Білий дім узяв би зобов'язання не вводити санкції щодо російського газопроводу. Лист міністру фінансів США відправив сам Олаф Шольц.
Під час червневих дебатів глава СДП висловився щодо європейського прагнення України. За його словами, ЄС ще не завершив процес інтеграції країн балканського регіону – тому союз поки не готовий прийняти нашу країну до свого складу.
"Ми говорили про відмову від принципу єдності в певних установах і це – перше, з чим необхідно розібратися. Я думаю, що треба встановити близькість до ЄС для України, і хотілося б додати, що зараз немає можливості для неї приєднатися до НАТО", – сказав політик.
Армін Лашет – ХДС/ХСС
Близький союзник Ангели Меркель, із січня він очолює керівний Християнсько-демократичний союз, главою якого раніше була канцлерка. У минулому працював журналістом на телебаченні і керував невеликою церковною газетою. Серйозно займатися політикою почав у кінці 80-х – коли став депутатом міської ради рідного Ахена.
У 1994-му Лашета вперше обрали в Бундестаг. Протягом шести років він був членом Європейського парламенту. У 2017 році став канцлером федеральної землі – Північний Рейн-Вестфалія.
Ключові погляди:
У багатьох питаннях наслідує політику чинної канцлерки Ангели Меркель. Водночас він демонструє більш проросійські погляди, за які отримав прізвисько Putinversteher – тобто "той, хто розуміє Путіна". Наприклад, у 2014 році, після окупації Криму, він застерігав від "антипутінського популізму" в Німеччині, а після отруєння Скрипалів говорив про "демонізацію Росії".
Відкрито виступає за будівництво газопроводу "Північний потік-2". Водночас має намір "гарантувати дотримання геополітичних інтересів України", маючи на увазі збереження газового транзиту з РФ.
"Якщо Росія буде знову агресивно поводитися щодо України, то Німеччина вживе заходів на національному рівні та ініціює санкції на рівні Європейського Союзу", – зазначив політик незабаром після зустрічі Меркель і Путіна.
В одному з інтерв'ю Лашет запевнив, що беззаперечно підтримує європейську інтеграцію України. Що ж до вступу в НАТО, то політик упевнений, що таке питання "поки не стоїть".
"Ми дуже зацікавлені в стабільності, суверенітеті та модернізації України, і повинні підтримати її на нелегкому шляху, а також відкрити їй європейську перспективу", – сказав він.
Чого чекати Україні?
Незважаючи на підтримку проєкту "Північний потік-2" з боку Шольца, відкорковувати шампанське Кремлю ще рано. Новий курс бундестагу може виявитися ще жорсткішим, ніж міжнародна політика Меркель.
Справа в тому, що "зелені" і ліберали ставляться до російського президента Путіна дуже критично. Наприклад, лідерка "зелених" Анналена Бербок виступає за "жорсткість" щодо Китаю і Росії, критикує дії РФ на Донбасі і в Криму. І в разі коаліції соціал-демократам доведеться рахуватися з думкою інших партій.
"Шольц не є відверто проросійським. Він – дуже жорсткий прагматик, якого цікавлять економічні, соціальні та енергетичні питання. Це його сфера, і на ній він буде робити акцент. А в міжнародних питаннях він говорить про максимальну співпрацю з США, посилення обороноздатності НАТО і Німеччиніи. Тобто нова політика країни буде повторювати політику Меркель. Але Україні це нічого не принесе – адже при Меркель ми не отримали ніяких гарантій щодо "Північного потоку-2" і членства в НАТО/ЄС ", – вважає політик Тарас Чорновіл.
Такої ж думки дотримується і ексглава МЗС Павло Клімкін. За його словами, нова політика Німеччини щодо України буде досить прагматичною і обережною.
"Це означає підтримку України та її територіальної цілісності, продовження санкцій проти Росії. Але й одночасна підтримка мінімуму політичних відносин із Кремлем, а також економічні і бізнес-зв'язки, які вже зараз наявні. Тому, найімовірніше, це буде політика балансу. На жаль, для всіх варіантів майбутніх коаліцій ми виглядаємо як другий або третій пріоритет", – підкреслив він.
Чорновіл також зазначає, що для нашої країни є велика небезпека, пов'язана із зовнішнім курсом нового глави уряду: "Шольц не цікавиться питаннями міжнародної політики, але як канцлер він буде змушений це робити. І тут він шукатиме основного радника, яким може стати чинний президент Німеччини Франк Штайнмаєр".
Саме останній нав'язував українській владі "формулу Штайнмаєра", яка насправді є формулою Лаврова, нагадує екснардеп. Річ у тім, що реалізація цього плану щодо Донбасу більше вигідна російській стороні – спочатку вибори, потім кордон і виведення військ. Мета проста – швидше обрати легітимних для Києва і світової спільноти представників Донбасу, з якими вже в межах Мінських угод можна вступати у відкриті переговори:
"Найімовірніше, Штайнмаєр стане головним зовнішньополітичним радником Шольца. І тут для України виникає проблема. Це означає, що новий уряд буде вимагати від нашої країни проведення виборів в ОРДЛО. І саме на цьому будуватиметься майбутня політика Німеччини. Для нас ситуація не найкраща. У Москві вже відкорковують шампанське, але вони поспішили. Думаю, в кооперації з американцям Німеччина дуже розчарує росіян. Але за Україну новий уряд братися не буде".