Вчені розшифрували таємне листування королеви Франції Марії-Антуанетти з коханцем. Фото
Остання королева Франції Марія-Антуанетта надсилала любовні листи своєму близькому другу та, за чутками, коханцю – шведському графу Акселю фон Ферсену. Пізніше відверті слова хтось замазав темним чорнилом, деякі з них історики намагалися розгадати більш як 150 років.
Лише нещодавно вченим із Університету Сорбонни вдалося розкрити їхній зміст завдяки спеціальній технології сканування. І виявилося, що цензором був сам граф – він відредагував листування, щоб не паплюжити честь королівської знаті, йдеться в статті журналу Science Advances (щоб подивитися фото, доскрольте новину до кінця).
Зазначається, що листи в 1980 роках були викуплені в спадкоємців сім'ї Ферсенів і нині зберігаються у національних архівах Франції. До свого дослідження вчені внесли лише 15 із них.
Оригінальний текст вони зуміли відновити за допомогою рентгенофлуоресцентної спектроскопії в режимі макросканування. Так фахівці дізналися зміст восьми листів.
"Я не закінчу, не сказавши тобі, мій дорогий і люблячий друже, що шалено люблю тебе", – повідомляла Марія-Антуанетта.
У відповідь Ферсен писав: "Я втомився шифрувати... завжди боюся помилитися".
З цих слів, а також на основі однакового складу чорнила дослідники дійшли висновку, що саме граф був редактором його листування з королевою. Хоча раніше найпоширеніша гіпотеза полягала в тому, що листи в другій половині XIX століття зацензуровував внучатий племінник Ферсена, барон Рудольф Моріц Клінковстрем.
"Вибір слів – "люблячий", "ніжний друг", "обожнюю", "шалено" – говорить про те, що між Марією-Антуанеттою і Акселем фон Ферсеном були особливі, любовні стосунки... Тоді люди активно використовували так звану мову квітів, у цьому випадку ми бачимо дійсно яскраво виражену інтимну мову", – пояснила Енн Мішлен, аналітикиня із Дослідницького центру охорони природи Сорбонни і головна авторка дослідження.
Також науковці вказали на переплетення інтимних аспектів і політичних питань – у листах змішані сентиментальні виливи та оцінка подій, які відбувалися в той час.
"Революційний період досягає найвищого ступеня асиміляції між любовним і політичним життям", – зазначили дослідники.
Зміст інших семи листів їм відновити не вдалося. Причиною став тип фарб – і в оригінальному, і у відредагованому варіантах листів вони були схожого складу, що унеможливило читання зашифрованих уривків.
Все ж, за словами фахівців, виявлення прихованих, вицвілих або погано збережених текстів важливе для вивчення культурної спадщини.
"Хоча в минулому це робили за допомогою хімічного аналізу, сьогодні перевага віддається методам, у яких поєднується взаємодія світла та речовини в різних діапазонах електромагнітного спектра. Так можна відображати численні фізико-хімічні властивості досліджуваних поверхонь у макроскопічному масштабі", – йдеться в науковій статті.
Нагадаємо, що за часів Великої Французької революції, з червня 1791 року по серпень 1792-го, королівська сім'я перебувала під домашнім арештом у палаці Тюїльрі в центрі Парижа, на правому березі Сени. Незважаючи на пильний нагляд, дружині Людовика XVI Марії-Антуанетті вдалося підтримувати таємне листування зі шведським графом і генералом кінних військ Хансом Акселем фон Ферсеном.
Королеві Франції та Наварри він був близьким другом, а за чутками – коханцем. Також граф брав участь у підготовці втечі (у підсумку невдалої) французької королівської пари до Варенна – в червні 1791-го, в табір роялістів у Монмеді на північному сході країни.
Як повідомляв OBOZREVATEL, торік було знайдено дзеркало, що належало королеві Марії-Антуанетті. Реліквія дісталася у спадок одній із сімей, і провисіла в туалеті її будинку впродовж 40 років. Згодом дзеркало виставили на аукціоні у Бристолі.