УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Сергій Борщевський
Сергій Борщевський
Письменник і дипломат, експерт Центру дослідження Росії

Блог | Уламок "русского мира" в Іспанії: гірка доля агентів КДБ

Уламок 'русского мира' в Іспанії: гірка доля агентів КДБ

Коли приблизно шістдесят років тому, ще школярем, я починав вивчати іспанську мову, придбав великий іспансько-російський словник за редакцією Хусто Ногейри та Генріха Туровера. Я й зараз час від часу до нього звертаюся. Один зі співавторів, Генріх Туровер, був відомим лінгвістом, професором, а водночас перекладачем-синхроністом під час міжнародних зустрічей вищого совєтського керівництва. З усіма наслідками у вигляді контактів з відповідними службами.

Знання іспанської мови, а заразом і контакти успадкував від батька зараз уже аж ніяк не молодий Туровер-молодший, Філіп Генріхович. 1983 року цей москвич з королівським іменем узяв шлюб з громадянкою Іспанії і переїхав до дружини. Згадаймо 1983 рік, який пройшов в СССР під знаком Андропова і кульмінацією якого стало його ж таки, Андропова, повідомленням 24 листопада про те, що Совєтський Союз збільшує на своїх підводних човнах кількість ракет, націлених на США. А незадовго перед тим військові навчання країн НАТО в Кремлі мало не прийняли за початок світової війни, теж з усіма можливими наслідками.

А тепер поміркуймо, хто з совєтських громадян за таких обставин міг залишити батьківщину і переїхати в цитадель капіталізму? Уточню запитання: чи могла отак просто виїхати з СССР до Іспанії чи будь-якої іншої капіталістичної країни людина, не пов'язана з КГБ?

Не переповідатиму пригод Туровера-молодшого на Заході, які зрештою зробили його, на той час громадянина Швейцарії, наприкінці 1990-х джерелом і протагоністом грандіозного скандалу, пов'язаного із золотом партії - первісними капіталами еліт не лише Росії, а й низки інших постсовєтських країн. Свого часу він навіть став героєм книги "Люди Путіна" британської журналістки Кетрін Белтон.

Але слава минулася, а разом з нею і гроші. Нині Філіп Туровер у скруті. Притому в такій, що заборгував (знову в Іспанії) домовласникам за кімнату, яку винаймає за 35 євро на добу. В останні дні іспанська преса багато пише про Філіпа Туровера.

От я й подумав: чи завжди агенти замислюються, що буде з ними на чужині в старості (за умови, що вони до неї доживуть)? І чи не краще було б колективному Заходу з гуманітарних міркувань вислати громадян Росії, в тому числі натуралізованих з 2000 року, на історичну батьківщину? Мені чомусь здається, що це спрацювало б краще за точкові санкції. І до того ж скількох життєвих драм а-ля Туровер можна було б уникнути і скількох автохтонів від "Новічка" чи інших халеп уберегти. Не кажучи вже про те, що це була б цікава відповідь на потоки біженців на кордоні між лукашенківською Білоруссю і цивілізованим світом.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...