УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Сергей Борщевский
Сергей Борщевский
Писатель и дипломат, эксперт Центра исследования России

Блог | Обломок "русского мира" в Испании: горькая судьба агентов КГБ

Обломок 'русского мира' в Испании: горькая судьба агентов КГБ

Когда около шестидесяти лет назад, еще школьником, я начинал изучать испанский язык, приобрел большой испанско-русский словарь под редакцией Хусто Ногейры и Генриха Туровера. Я и сейчас время от времени к нему обращаюсь. Один из соавторов, Генрих Туровер, был известным лингвистом, профессором, а в то же время переводчиком-синхронистом во время международных встреч высшего советского руководства. Со всеми последствиями посредством контактов с соответствующими службами.

Далее текст на языке оригинала

Знання іспанської мови, а заразом і контакти успадкував від батька зараз уже аж ніяк не молодий Туровер-молодший, Філіп Генріхович. 1983 року цей москвич з королівським іменем узяв шлюб з громадянкою Іспанії і переїхав до дружини. Згадаймо 1983 рік, який пройшов в СССР під знаком Андропова і кульмінацією якого стало його ж таки, Андропова, повідомленням 24 листопада про те, що Совєтський Союз збільшує на своїх підводних човнах кількість ракет, націлених на США. А незадовго перед тим військові навчання країн НАТО в Кремлі мало не прийняли за початок світової війни, теж з усіма можливими наслідками.

А тепер поміркуймо, хто з совєтських громадян за таких обставин міг залишити батьківщину і переїхати в цитадель капіталізму? Уточню запитання: чи могла отак просто виїхати з СССР до Іспанії чи будь-якої іншої капіталістичної країни людина, не пов'язана з КГБ?

Не переповідатиму пригод Туровера-молодшого на Заході, які зрештою зробили його, на той час громадянина Швейцарії, наприкінці 1990-х джерелом і протагоністом грандіозного скандалу, пов'язаного із золотом партії - первісними капіталами еліт не лише Росії, а й низки інших постсовєтських країн. Свого часу він навіть став героєм книги "Люди Путіна" британської журналістки Кетрін Белтон.

Але слава минулася, а разом з нею і гроші. Нині Філіп Туровер у скруті. Притому в такій, що заборгував (знову в Іспанії) домовласникам за кімнату, яку винаймає за 35 євро на добу. В останні дні іспанська преса багато пише про Філіпа Туровера.

От я й подумав: чи завжди агенти замислюються, що буде з ними на чужині в старості (за умови, що вони до неї доживуть)? І чи не краще було б колективному Заходу з гуманітарних міркувань вислати громадян Росії, в тому числі натуралізованих з 2000 року, на історичну батьківщину? Мені чомусь здається, що це спрацювало б краще за точкові санкції. І до того ж скількох життєвих драм а-ля Туровер можна було б уникнути і скількох автохтонів від "Новічка" чи інших халеп уберегти. Не кажучи вже про те, що це була б цікава відповідь на потоки біженців на кордоні між лукашенківською Білоруссю і цивілізованим світом.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...