Трамп прагне контролю над Гренландією: як вплине політика США на майбутню експансію Росії й Китаю в Арктиці

На початку 2025 року Дональд Трамп відзначився низкою скандальних заяв, які мали один спільний фактор – це були фактично територіальні претензії, завуальовані його бажанням взяти під американський контроль Канаду, Панамський канал та Гренландію.

Відео дня

Зокрема, візит свого сина Дональда Трампа-молодшого на острів Гренландія, який є автономією Данії, майбутній президент США супроводив заявами у ЗМІ та соцмережах про можливе приєднання найбільшого на землі острова до США.

Як вже зазначало наше видання, інтерес Трампа до данської території пояснюється, зокрема, й розміщенням на острові авіабази США "Туле", що в часи холодної війни була одним з основних елементів оборони, прикриваючи від можливого удару СРСР через Арктику.

Данія не продає Гренландію, але не може завадити їй у прагненнях до незалежності

Тому розглянемо детальніше саме кейс із Гренландією, яка має вельми значуще географічне положення для архітектури трансатлантичної безпеки Європейського континенту. Одразу слід відзначити досить значний резонанс, який викликали наміри Трампа щодо Гренландії в усьому світі, і в Європі зокрема.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен прямо заявила, що "Гренландія чітко дала зрозуміти, що вона не продається. Жителі острова самостійно мають вирішувати своє майбутнє", посилаючись при цьому на позицію прем'єр-міністра Гренландії Муте Егеде.

Також очільниця данського уряду додала: "З одного боку, я задоволена зростанням американського інтересу до Гренландії. Однак, звичайно, важливо, щоб це відбувалося у такий спосіб, щоб саме гренландці вирішували, яким буде їхнє майбутнє".

Тут потрібно згадати, що у 2019 році Дональд Трамп, перебуваючи на посаді президента, вже робив пропозицію купити Гренландію, але й тоді Фредеріксен, яка щойно очолила уряд Данії, назвала таку пропозицію "абсурдною" і наголосила, що гренландці самі мають вирішувати своє майбутнє.

З іншого боку, на сьогодні Данія змушена визнати легітимність руху за незалежність Гренландії. "Я помічаю сильне бажання багатьох гренландців рухатися до незалежності. Це законно, і тому я вважаю, що важливо, щоб майбутнє Гренландії формувалося в Нууку (столиці Гренландії)", – зазначила Матте Фредеріксен.

Гренландія – ключовий перетин геополітичних і кліматичних інтересів

Також необхідно враховувати той факт, що, на думку професора безпеки й навколишнього середовища Університету Огайо Джеффа Дабелко, претензії Трампа на Гренландію пояснюються тим, що це місце, де "перетинаються кліматичні зміни, дефіцитні ресурси, напружена геополітика і нові моделі торгівлі".

За словами науковця, цей найбільший острів у світі зараз "багато у чому займає центральне місце у геополітичній та геоекономічній конкуренції", частково через зміну клімату. Він зазначає, що "Гренландія має чималі запаси цінних рідкоземельних мінералів, потрібних для електронної промисловості світу, крім того, у надрах країни є уран, мільярди невикористаних барелів нафти та величезні запаси природного газу".

Гренландія розглядає варіанти референдуму про незалежність

Варто зазначити, що, згідно з угодою 2009 року з Данією, Гренландія може проголосити незалежність лише після успішного референдуму. Відтак лідер гренландської автономії Муте Егеде у своєму новорічному зверненні не виключив, що референдум може бути проведений одночасно з майбутніми парламентськими виборами на острові у квітні.

У відповідь на це та на заяви новообраного президента США 6 січня 2025 року король Данії Фредерік Х змінив королівський герб, зробивши на ньому більш помітними Гренландію і Фарерські острови. Крім того, з липня 2025 року Данія головуватиме в ЄС, що тільки загострить конфлікт американських та європейських інтересів.

Загалом реакція європейських лідерів та високопосадовців ЄС на ситуацію щодо Гренландії була вкрай негативною. Так, голова МЗС Франції Жан-Ноель Барро заявив, що "Європейський Союз не дозволить іншим країнам світу атакувати свої суверенні кордони, ким би вони не були. Ми – сильний континент". Також представниця Єврокомісії Аніта Хіппер зазначила: "Цілком очевидно, що суверенітет держав має поважатись", додавши, що Брюссель з нетерпінням чекає на співпрацю з наступною американською адміністрацією в межах "сильнішого трансатлантичного порядку денного".

Контроль США над Гренландією – ключ до архітектури трансатлантичної безпеки

Отже, можна підсумувати, що Дональд Трамп своїми резонансними заявами дає обриси своєї майбутньої зовнішньої політики. І якщо заяви про приєднання Канади як "51-го штату" скоріше можна віднести до розряду політичного гумору, то Панамський і особливо Гренландський кейси абсолютно реальні сценарії.

Зокрема, експансіоністські плани Трампа потрібно розглядати насамперед через призму майбутнього протистояння за Арктику, її ресурси та логістику з Росією та Китаєм. З огляду на це можна констатувати абсолютну недостатність сил однієї Європи в разі гібридної війни за арктичні простори в першу чергу із російськими збройними силами.

Тому військова, а головне – політична присутність США в цьому регіоні, зокрема, в Гренландії тільки зміцнить загальноєвропейську та трансатлантичну безпеку. При цьому як сама Гренландія, так і територіальні води навколо неї будуть під контролем і захистом США, що майже унеможливить експансію Росії та Китаю в Арктичний регіон. Відтак, у випадку з Гренландією оптимальним може бути варіант покупки острова у Данії або платної оренди на 100 років, адже вигода від розробки Гренландських копалин значно перевищить навіть значні витрати по оренді. При цьому Данія не має достатніх ресурсів для реалізації всіх можливості "Зеленого острову", тому оренда для Копенгагена теж є найоптимальнішим варіантом. Іншим сценарієм може бути референдум про незалежність Гренландії та подальші перспективи інтеграції з США вже на розсуд 56 тисячного населення острова.

Будь-які варіанти силового захоплення території Гренландії не можуть виключатись повністю, але є вкрай малоймовірними.