
Блог | Системна криза Конгресу США й міжнародних інституцій (ЄС, НАТО, ООН): диктатура меншості
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Аналогія між американським Конгресом і, наприклад, Угорщиною може здаватись хибною, але вона стосується не тільки того, що обидва заважають допомозі Україні. Можна казати саме про системну кризу, коли в обох випадках демократія перетворюється на своєю протилежність, тобто на диктатуру, причому диктатуру меншості.
В Конгресі спікер Палати представників може фактично одноосібно заблокувати будь-яке питання, просто не виносячи його ані на обговорення, ані на голосування; а в ЄС, НАТО й ООН блокування можливе завдяки праву вето — чи то взагалі будь-кого (Угорщини, Туреччини тощо), чи то, як в ООН, когось із постійних членів Ради Безпеки.
Такі повноваження й можливості свого часу були запроваджені для максимального збереження статус-кво, тобто вже існуючого порядку: будь-які зміни можуть бути легко заблоковані.
Це б, може, й мало певний сенс, якби йшлося про вето тільки на якісь новації, але ж таке саме вето може бути застосовано й навіть щодо рішення про збереження вже діючого порядку на черговий термін, й тоді вето може бути пов’язане з блокуванням того, що вже було, й означати принципову зміну.
Така диктатура меншості (й навіть одиниць!) є прямим наслідком демократії, якщо вона доведена до абсурду й фактично перетворюється тоді на щось протилежне.
Тож вето одиниць може диктувати більшості не тільки консервативне збереження діючого порядку, але й, навпаки, встановлення принципово нового, наприклад — війни замість миру або припинення допомоги, яка до цього надавалась.
Таким чином, право вето — чи то у вигляді невиносення спікером законопроекту на голосування, чи то у вигляді голосування однієї країни проти решти — перетворює демократію на диктатуру одиниць, і саме такий безглуздий порядок, компрометуючи демократію, діє й в американському Конгресі (отака "система стримувань і противаг"!), і в найважливіших міжнародних інституціях.
Це не демократія. Це кимось освячене дикунство й найвеличезніший абсурд. Вимога консенсусу це така сама диктатура, як і чиєсь право просто не ставити питання на голосування.
Цивілізація їхала, їхала — й приїхала?










