Що таке свобода, знають лише ті, хто готовий померти за неї

Баку

Я пам'ятаю цю одну з найбільш жахливих ночей мого дитинства. Нічну тишу розірвала автоматна черга і скрегіт гусениць танків. По звуках можна було тільки здогадуватися, що відбувається щось жахливе. Пам'ятаю, як мені з маленьким братиком було дуже страшно і як батьки нас заспокоювали. Тоді я навчався в п'ятому класі...

Вранці 20-го січня 1990 року по дорозі до школиу ми, побачивши червоні гвоздики на місці вбивства мирних жителів, почали розуміти, який жахливий злочин було скоєно і що пережив за одну ніч азербайджанський народ.

Що таке свобода, знають лише ті, хто готовий померти за неї

У дворі моєї 175-ї школи були вбиті кілька людей. На місці їх вбивства лежали гвоздики. У цей день ми всією школою порвали піонерські галстуки. У той момент для нас закінчився "совок". У нашій пам'яті СРСР став асоціюватися з кривавою імперією, яка готова пустити під танки своїх громадян заради збереження влади.

З того моменту багато хто з нас стали вільними. Просто ціна цієї свободи виявилася дуже високою. Алея шехідів в Баку кожен раз нагадує нам про одну просту істину – що таке свобода, знають лише ті, хто готовий померти за неї.

Що таке свобода, знають лише ті, хто готовий померти за неї
Що таке свобода, знають лише ті, хто готовий померти за неї

До речі, як згадують наші старійшини, які проживають в Україні, саме в той день утворилася азербайджанська діаспора. Студенти-азербайджанці, які навчалися в Києві, дізнавшись про цю трагедію, вранці 21 січня 1990 року вийшли на Майдан, щоб висловити протест радянської влади. Ми прозріли від крові невинних...

Січнева трагедія 1990 року нерозривно пов'язана з нагірно-карабахським конфліктом. Керівництво СРСР хотіло залишити нас своїми рабами, та ще нацькувавши на Азербайджан вірменських націоналістів. Але Азербайджан відновив незалежність, хоча і заплатив за це непомірно високу ціну.

Що таке свобода, знають лише ті, хто готовий померти за неї

Через багато років, переїхавши в Україну, я знову спостерігаю ці процеси. Замість шехидів з'явилася Небесна сотня, замість Карабаху – Донбас. І тут піднімає голову гідра сепаратизму, палахкотить війна, гинуть кращі сини і дочки українського народу. Але ніхто і ніщо не зможе зламати наш дух. Це і об'єднує азербайджанський і український народи.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

АзербайджанБакуНовини світусепаратист