Що стоїть за зверненням Придністров'я до Росії "за захистом" і чи є загроза для України. Інтерв'ю з ексміністром оборони Молдови

З'їзд депутатів у Тирасполі, на якому ухвалено рішення звернутися до Росії "за захистом", змусив напружитись українців, оскільки будь-які події в Придністров'ї практично відразу прирівнюються до відкриття країною-агресором ще одного фронту. Але чи є зараз реальна загроза для України і що насправді стоїть за рішенням придністровських "обранців"?

Колишній міністр оборони Молдови Анатол Шалару докладно розповів про це в інтерв'ю OBOZ.UA.

– У багатьох в Україні звернення придністровських депутатів до Росії відразу викликало неприємні асоціації з подіями лютого 2022 року перед повномасштабним вторгненням російських окупантів в Україну. Тоді так звані "ДНР" та "ЛНР" звернулися до РФ – щоправда, з проханням визнати їхню "незалежність". Зрозуміло, що це була зрежисована Росією історія. Щодо з'їзду в Тирасполі – чи справді можна провести аналогію?

– Ні, не можна провести аналогію, тому що в Держдумі РФ ще з 2006 року є заява Тирасполя, щоб визнати незалежність, визнати існування "ПМР" (так звана Придністровська Молдавська Республіка. – Ред.) та прийняти її до складу Росії. Але цього так і не сталося.

І те, що вчора було в Тирасполі, – це несуттєво, це мильна бульбашка. Придністровські депутати звернулися не лише до Держдуми РФ, а й до різних міжнародних організацій – ну хіба що, окрім "Спортлото" (сміється. – Ред.). Писали навіть у Червоний Хрест – мабуть, хочуть, щоб їм прислали психіатра, щоб допоміг їм трохи.

Вони погрожували, що звернуться до Росії, щоб та анексувала Придністров'я, але воно не має кордону з РФ. Лівий берег Дністра межує з одного боку з Україною, а з іншого – з Молдовою. Там вузька смуга 10-15 км завширшки, яку не можна, неможливо навіть захищати.

Десять днів тому посол з особливих доручень МЗС України Паун Роговей відвідав Тираспіль і попередив, що, мовляв, у разі крок вліво, крок вправо, якщо ви втручатиметеся у війну, ми не просто висловлюватимемо свою занепокоєність, як робить Європа, а вживемо дуже конкретних заходів.

Я говорив неодноразово, що потрібно лише кілька умов, щоб Україна просто ліквідувала це вогнище ("ПМР". – Ред.). За умови анексії Росією цієї території Молдови, заяви з боку Тирасполя про прийняття до складу Росії та втручання Придністров'я у війну проти вашої країни – і тоді Україна має право без дозволу Молдови ліквідувати загрозу. І це може статися дуже швидко.

Але у Придністров'ї зрозуміли, що вони не витримають такого натиску, не витримають українських снарядів та українських куль. Крім того, газ до цього анклаву йде через український газопровід. І якщо ця територія буде визнана Росією за згодою Придністров'я (а можуть анексувати і без неї), то Україна припинить подачу газу. Це одразу станеться, оскільки Україна не може підтримувати таку ворожу територію, яка становить загрозу і для України, і для Молдови, і для НАТО.

Без безкоштовного російського газу в Придністров'ї не працюватиме Кучурганська ГРЕС, яка виробляє енергію і продає Молдові та іншим країнам. Не працюватиме Рибницький металургійний завод. Не працюватимуть цементні заводи та вся їхня промисловість. А 70% експорту із Придністров'я йде на європейський ринок. Це навіть більше, ніж із Молдови (65%).

– А з чого почалося ось це "хвилювання" у Придністров'ї?

– Справа в тому, що з 1 січня 2024 року набув чинності новий Митний кодекс Молдови. Він передбачає, що всі зареєстровані у міністерстві економіки Республіки Молдова компанії, включно з придністровськими, сплачують 1% митного збору.

Тобто компанії, які працюють у Придністров'ї, для того, щоб експортувати на європейський ринок (і імпортувати), повинні зареєструватися в міністерстві економіки Молдови. Такою була рекомендація Євросоюзу. І тепер ці придністровські компанії мають отримати сертифікати, бо інакше не зможуть постачати товар із невизнаної території, бо вони ніхто.

Придністров'я користується благами угоди про асоціацію з Євросоюзом, але не хоче нічого платити. І ось з 1 січня вони почали говорити, що із запровадженням нових правил зазнають величезних збитків. Ну так їх ніхто не змушує реєструватися, можуть не експортувати, можуть спробувати через Росію, через Україну, через іншу країну, якщо не подобаються наші умови. Правильно? Якщо, наприклад, ваша українська компанія хоче працювати у Румунії, то вона сплачуватиме податки у Румунії. Інакше не можна. Такі закони.

І зараз Придністров'я почало тиснути на нас, що ось, мовляв, оголосили нам економічну блокаду, нас хочуть задушити, нас хочуть вбити, цього ми не допустимо тощо. Ось вони і звернулися до Росії, щоб та натиснула на Республіку Молдова і ми скасували це мито. Тобто або щоб Росія допомогла, або щоб вона, маючи свій "величезний миротворчий досвід", вплинула на Молдову.

– Як це можливо?

– Жодним чином. Росія не має важелів для тиску на Молдову. Абсолютно жодних. Раніше вони могли нам закрити доступ до російського ринку, а зараз ми не експортуємо до РФ. Вони могли нам погрожувати, що перекриють газ, але ми вже ним не користуємось, не купуємо. Румунія побудувала нам газопровід Ясси – Кишинів, і ми отримуємо весь газ із європейського ринку. Нам російський газ не потрібний, ми його не купуємо. Щодо електрики, то ми купуємо її в Європі, зараз будується високовольтна лінія електропередачі з Румунії.

Ми вирішили ці проблеми, і зараз Росія не має інструментів для шантажу. Єдине – це військова загроза. Але Україна витримує, немає жодної загрози, щоб Росія вступила, щоб окупувала Одесу, просувалась далі на Придністров'я, Молдову.

Тому зараз РФ може лише висловити стурбованість, погрожувати, як це роблять Лавров, Захарова та інші ідіоти з Росії. Тож усе це (звернення придністровських депутатів. – Ред.) – мильна бульбашка, вона лусне, і через 2-3 дні всі про це забудуть.

– Було все ж таки побоювання, що в Тирасполі можуть ухвалити рішення про "входження до складу Росії".

– Якби ці делегати знали, що ухвалюватимуть таке рішення, вони б навіть не з'явилися. Тому що більше переймаються мешканці Придністров'я, вони бояться такої авантюри. Вони працюють у Кишиневі та інших містах, ведуть бізнес із європейськими країнами, отримали молдавські паспорти та можуть вільно їздити всією Європою без жодних проблем.

– Українці теж стривожені – сусідством із Придністров'ям. Бо у разі анексії цієї території Росією у нас ще один кордон буде, скажімо так, напружений. Ви вважаєте, що зараз такі побоювання не є актуальними?

– Це неактуальні побоювання, я поясню вам чому. У Придністров'ї перебуває російський "миротворчий контингент" – там 300-400 осіб. Вони не вміють воювати, вони хочуть додому, бо ротацію не робили з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Але водночас ці миротворці розуміють, якщо поїдуть у Росію, то їх відправлять на війну.

У Придністров'ї ще є обмежений контингент російських військ, який незаконно перебуває на території Молдови. Серед них десь 70 офіцерів та кілька сотень росіян, решта – місцеві. Вони зранку приходять на службу, увечері йдуть додому доїти корову. Це не військові, це любителі, які не становлять жодної загрози.

Так, були розмови, що вони можуть підняти під рушницю 20-30-40 тисяч людей. Але уявляєте, що таке армія із 40 тисяч людей, новобранців, які не хочуть помирати, не хочуть воювати. Який у них рівень боєздатності? Це таке збіговисько, де половина – алкоголіки. Вони намагалися у 2022 році проводити якісь збори. Приїхали кілька людей, абсолютно п'яні, навіть не розуміли, що відбувається, і їх відправили додому. І більше й не пробували.

Почали поширювати чутки, що оголосили мобілізацію, але що таке мобілізація в Придністров'ї, коли поряд розташована Україна, яка має боєздатну армію і не бажає мати поряд зі своїм кордоном ворожу армію. Тож аматорську армію Придністров'я можна знищити за кілька хвилин. Там просто намагаються робити хорошу міну за поганої гри.

Придністров'я перебуває на краю прірви, і залишилося тільки щоб Путін прийшов і дав ще поштовх ззаду, щоб вони летіли швидше на дно. Не допоможе Росія нічим Придністров'ю, бо ми можемо заблокувати його з одного боку, з іншого боку – Україна. Оголосять блокаду в Придністров'ї – за два тижні у них почнеться голод і вони збанкрутують повністю. Не буде ні електрики, ні газу, не буде нічого – ні експорту, ні імпорту. Російська армія у Придністров'ї купує нафтопродукти з Румунії, а якщо оголосять ембарго, то там нічого не буде – повернеться до середньовіччя.

Тож у Придністров'ї можуть робити різні заяви, казати, що їх хочуть винищити, що їм мають забезпечити права. Якийсь придністровський народ винайшли – звідки він узявся, ніхто не знає. Але в нас, у Молдові, не порушуються права ані українців, ані росіян, ані болгар, ані навіть таких неіснуючих націй, як придністровці. Немає в нас такого, як такого немає і в Україні.