Іран вступає до ШОС: диктатори всього світу об’єднуються

На саміті лідерів ШОС 4 липня прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді у своєму виступі заявив, що Іран став повноправним членом Шанхайської організації співробітництва. Голова індійського уряду зазначив: "Я радий, що сьогодні Іран збирається приєднатися до сім’ї ШОС як новий член. З цього приводу я передаю свої найкращі побажання президенту Ібрахіму Раїсі та народу Ірану...

За останні два десятиліття ШОС стала важливою платформою для миру, процвітання та розвитку в усьому регіоні Євразії. Тисячолітні культурні зв’язки Індії з цим регіоном є живим свідченням нашої спільної спадщини". Зі свого боку президент Ірану Ібрагім Раїсі, виступаючи на саміті ШОС, заявив, що це рішення забезпечить Іран умовами для зміцнення безпеки, суверенітету та сталого розвитку економіки.

Склад, основні цілі та перспективи ШОС

Потрібно нагадати, що Шанхайська організація співробітництва (ШОС) є міжурядовою міжнародною організацією, яку створили у 2001 році в місті Шанхай, а штаб-квартира організації розташована у Пекіні. До прийняття Ірану в ШОС входили 8 країн-членів – Індія, Казахстан, Киргизстан, Китай, Пакистан, Росія, Таджикистан і Узбекистан. Крім того, партнерами по діалогу є Єгипет, Саудівська Аравія та Катар. Азербайджан, Вірменія, Єгипет, Катар, Камбоджа, Непал, Туреччина, Шрі-Ланка та Саудівська Аравія, а Білорусь й Монголія мають статус спостерігачів. У майбутньому очікується, що новими партнерами стануть Бахрейн, Мальдіви, Об'єднані Арабські Емірати, Кувейт та М'янма, також до них планує приєднатись Республіка Білорусь. Також варто зазначити, що формально ШОС не є військовим блоком, а головними завданнями організації є зміцнення стабільності та безпеки, боротьба з тероризмом, розвиток економічного співробітництва, енергетичного партнерства, наукової та культурної взаємодії.

Саміт ШОС відбувся в онлайн-форматі – лідери країн не захотіли зустрічатись із Путіним?

Натомість варто акцентувати на деяких вельми цікавих моментах – у травні цього року ВООЗ оголосила про завершення коронавірусної пандемії, і більшість країн світу відкрили свої кордони, однак саміт ШОС лише вдруге відбувся у віртуальному режимі. Перший віртуальний саміт був проведений у листопаді 2020 року, в самий розпал пандемії. Також нагадаємо, що попередня зустріч у форматі ШОС відбулась у вересні 2022 року, після болючих поразок російської армії на українському фронті. Нагадаємо, що під час віртуального формату саміту президент РФ Володимир Путін, що відвідав його особисто, пережив вельми неприємний для себе тиск з цього приводу. Наразі можна констатувати, що російський диктатор, який має ордер на свій арешт від Міжнародного кримінального суду, є фактично персоною нон грата навіть для достатньо лояльних до Росії лідерів азійських країн.

Казахстан має скептичні погляди на успішність ШОС

Не менш цікавою заявою відзначився і президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, країна якого є однією із засновниць ШОС: "Необхідно визнати, що за більш ніж 20 років не вдалося реалізувати жодного великого економічного проєкту саме під егідою ШОС. Очевидним фактором є відсутність механізмів фінансового супроводу проєктної діяльності".

Фактично ШОС виконує функцію переговорної платформи або міжнародного клубу авторитарних лідерів, які не хочуть зближення із Заходом, на кшталт "Руху неприєднання" з другої половини XX століття. Тому для Ірану, а в майбутньому і для Білорусі членство в ШОС є можливістю розірвати достатньо серйозну міжнародну ізоляцію.

ШОС та БРІКС – альянси антизахідних режимів, які в майбутньому будуть загрожувати всьому світові

Однак у стратегічній перспективі західний політикум має звернути дуже серйозну увагу на розширення ШОС як дипломатичної платформи протистояння Заходу. Китай і Росія як лідери організації переслідують власні інтереси, намагаючись консолідувати країни "Глобального Півдня" на протистояння із "Глобальним Заходом" загалом, і Сполученими Штатами зокрема. Також цю мету переслідує інша організація Півдня – БРІКС, до якої входять Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР, та яка також має плани з розширення і залучення нових членів. На відміну від достатньо слабенького "Руху неприєднання", ШОС і БРІКС очолюється трьома ядерними країнами із величезними економіками, ресурсними та демографічними базами (Китай, Індія, Росія).

Тому поки кволе керівництво НАТО, США та інших західних країн грається в бюрократичні ігрища, зволікаючи із прийняттям в НАТО Швеції та України, диктаторські режими всього світу консолідуються для боротьби за новий перерозподіл світу. Вторгнення Росії в Україну є лише першим актом трагедії, яка в майбутньому має всі шанси перерости в Третю світову війну. Саме українська війна є тестом на виживання західної цивілізації. Якщо Захід допоможе перемогти Україні (а перемогою для нас буде повна та остаточна інтеграція в НАТО і ЄС), то це буде сигналом диктаторам всього світу про спроможність демократій відстоювати свій життєвий простір та інтереси. Інакше антидемократичні режими рано чи пізно переможуть і світ зануриться в тотальну диктатуру "нових темних століть"…