Відео дня
"Росія прагне повернутися": як союзник України бореться з власними "демонами" та намаганнями Москви поновити свій вплив
Найбідніша держава ЄС Болгарія переживає політичне потрясіння – позачергові вибори 27 жовтня, які будуть уже сьомими за трохи менш ніж чотири роки.
Політичний хаос у країні активно використовує Росія, яка робить все можливе, аби поновити вплив у Болгарії. За останній час болгарам вдалося скоротити енергетичну залежність від РФ, дещо навести лад із російськими шпигунами, депортувавши понад 80 її секретних агентів під виглядом дипломатів і запровадити програму перевірки національних ЗМІ для протидії російській дезінформації. Від початку повномасштабного вторгнення Болгарія була надійним союзником України.
Зважаючи на черговий шанс у вигляді виборів, Москва подвоїла зусилля, аби поновити свій вплив у Болгарії, щоб мати можливість ще більше дестабілізувати ЄС та погіршити відносини з Україною. Політичний параліч перешкоджає зусиллям болгар приєднатися до єврозони, боротися з хабарництвом і отримати повний доступ до фінансування відновлення від ЄС з 2021 року.
Про те, чи вдасться Кремлю поновити свій вплив у Болгарії, користуючись політичною нестабільністю, – у матеріалі OBOZ.UA.
Чергові вибори
Болгарія готується провести загальні вибори, оскільки остання спроба сформувати уряд після червневого голосування провалилася після того, як основним політичним силам нинішнього складу парламенту – консервативній партії ГЄРБ ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії") та проєвропейській коаліції, до якої входять "Продовжуємо зміни" та "Демократична Болгарія", а також "Є такий народ", не вдалося сформувати уряд.
Існує декілька чинників, які впливають на відсутність порозуміння між болгарськими політиками. По-перше, значна корупція серед болгарських політиків. Наприклад, провідна партія країни – ГЄРБ за останні роки неодноразово була замішана у низці корупційних скандалів, що вплинуло на її підтримку. Це стосується й інших політичних сил. По-друге, чинним партіям-лідерам – ГЄРБ і об’єднанню "Продовжуємо зміни" – "Демократична Болгарія", які підтримують членство країни в НАТО та подальшу військову допомогу Україні, важко порозумітися через спільне електоральне поле та владні амбіції представників цих політичних сил.
При цьому дієвих варіантів для створення стійкої коаліції майже немає, адже з іншого боку – переважно проросійські сили, з якими важко порозумітися через низку питань, зокрема і щодо російсько-української війни.
Не додає консолідації та спокою країні й чинний президент Болгарії Румен Радев, позиція якого щодо України ближча до угорської – він відкрито не хоче надавати військової допомоги Україні.
Тривала політична криза вигідна проросійським силам
Постійна нестабільність болгарської політики блокує більшість ініціатив, які просуває її проатлантична частина. І головне тут – продовження підтримки України. Протягом останніх двох років парламент проголосував за декілька законів, які зобов’язали уряд відправляти військову допомогу нашій країні. Наприклад, торік болгари відправили в Україну бронетранспортери. Водночас все ще не вирішена ситуація з передачею Україні системи протиповітряної оборони С-300. Замість них болгари хочуть отримати від Сполучених Штатів Patriot. Президент Радев і кола, які виступають проти допомоги Україні, все ще наголошують, що не хочуть віддавати С-300, адже "вони потрібні Болгарії".
Чого чекати?
У самій Болгарії вказують на непростий передвиборчий процес, заявляючи, що російська дезінформація досить активна в країні, як це було й раніше. Дедалі чіткіше стає зрозумілим, що жодна із сучасних політичних сил у цій балканській країні не має достатнього впливу, щоб сформувати уряд упевненої більшості. Основний елемент у вигляді правоцентристської ГЄРБ так чи інакше змушений буде блокуватися із будь-ким, а тому про стійкість говорити поки не доводиться.
Останні опитування показують, що ГЄРБ отримає близько 25 відсотків голосів, а їхні найближчі партнери з об’єднання "Продовжуємо зміни" – "Демократична Болгарія" – 14-15 відсотків. Тобто на Болгарію знову чекає широка коаліція, що веде до чергової нестабільності.
Паралельно свої позиції зміцнюють націоналістичні партії на чолі з проросійським "Відродженням" (2-3 місце за опитуваннями з результатом 14-15 відсотків), які виступають за вихід із НАТО, відмову від допомоги Україні та нормалізацію відносин з Росією. Поки що претендувати на перше місце вони всі не можуть. Ймовірно, "Відродження" та інші прокремлівські сили зберуть загалом близько 25-30% голосів, що, втім, не дасть їм можливості увійти до урядової коаліції, оскільки ГЄРБ побоюється ускладнення й без того непростих відносин із Брюсселем. Однак в умовах нестабільного уряду такі результати надають їм більше можливостей для спротиву, а подальше посилення цієї групи призведе до погіршення якості та інтенсивності болгарсько-української співпраці. Так чи інакше, але збереження політично патової ситуації після завершення голосування знову поставить Софію у непросту ситуацію щодо зовнішньополітичних маневрів, що може вплинути на її участь в українському кейсі військової підтримки.
Проросійське "Відродження"
Хоча за кілька останніх років у Болгарії вжито чимало заходів проти діяльності Кремля у країні, багато хто не підтримує курс болгарських політиків на розрив відносин із РФ та її підприємствами. Так, підтримка проросійської націоналістичної партії "Відродження" зросла за останні два роки вп'ятеро. Тож партія стала другою-третьою політичною силою у Болгарії. Окрім, власне, антиукраїнської риторики, її представники закликають країну вийти з ЄС і стати членом БРІКС, аби "тісніше співпрацювати з РФ та КНР".
До речі, представники "Відродження" та болгарські соціалісти до сьогодні спокійно відвідують урочисті прийоми до дня Росії, які відбуваються у російському посольстві в Софії. У заходах країни-агресора беруть участь і представники численних болгарських громадських організацій та православної церкви.
Лідер "Відродження" Костадінов не приховує своєї лояльності до Кремля, проводячи різні пропагандистські акції. Партія також домагається проведення референдуму для припинення приєднання Болгарії до євро – ще один із пріоритетів євроатлантистів.
Поступове звільнення
Багато років відсоток болгар, які ставилися до РФ позитивно, був найвищим серед усіх членів ЄС та НАТО. Тривалий час цю країну вважали "троянським конем" РФ у ЄС та НАТО через підтримку енергетичних проєктів Кремля та намагання послабити антиросійські санкції Брюсселя. Зближенню сприяла економіка. Болгарія купувала у Росії газ, покриваючи майже 100% власних потреб. Єдина атомна електростанція до останнього часу функціонувала на російському паливі, а єдине нафтопереробне підприємство повністю контролювалося російським "Лукойлом". Ще у 2016 році Болгарія відмовлялася приєднуватися до запропонованого НАТО плану посилення присутності Альянсу в Чорному морі, мотивуючи це тим, що вони "не хочуть дратувати Росію і їм не потрібна війна".
Багато чого в цьому відношенні змінило повномасштабне вторгнення Росії в Україну. У 2022 році болгарський парламент схвалив рішення щодо надання військово-технічної допомоги Україні. За останній час Болгарія пройшла шлях від майже повної залежності від російської енергетики до відносної незалежності. Росія повністю припинила постачання газу до Болгарії у квітні 2022 року. Причиною такого розвитку подій стало питання розрахунків, оскільки перед цим Путін підписав указ, яким зобов'язував іноземних підрядників "Газпрому" з 1 квітня 2022-го розраховуватися за російський газ у рублях. Країни ЄС та, зокрема, Болгарія, не погодилися на це. Також керівництво країни обрало американську компанію, яка постачатиме паливо для своєї атомної станції, прибравши з цього процесу росіян.
Болгари вирішили позбутися не тільки газової залежності від РФ. Російський "Лукойл" уже котрий місяць має проблеми у взаєминах із місцевою владою, заявляючи про її бажання "витіснити Росію з галузей взаємних інтересів". Так, країна з 1 березня цього року припинила імпорт російської нафти. Болгарія і кілька інших країн ЄС були звільнені Брюсселем від заборони на імпорт нафти з РФ до кінця 2024 року. Однак уряд республіки вирішив відмовитися від російської сировини достроково, що вдарить по НПЗ "Лукойл", який почав працювати в країні ще в жовтні 1999 року.
Також Болгарія запровадила для НПЗ 60-відсотковий податок на прибуток. Це вже призвело до того, що росіяни збираються продати найбільший у Південно-Східній Європі нафтопереробний завод й інші активи у Болгарії та нарешті залишити країну.
Ще один вагомий аргумент у напрямі "деросіянізації" – на території Болгарії до 2025 року побудують нову військову базу НАТО для багатонаціональної бойової групи Альянсу.