Росія втратила десятки мільярдів — економіст ЄБРР

В України є величезні можливості для розвитку, не дивлячись на те, що вона все ще так само корумпована, як і Росія.

Коли іноземні інвестори вишикуються в чергу, щоб почати свій бізнес в Україні, і що для цього потрібно зробити новій українській владі – в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів російський економіст і головний економіст ЄБРР Сергій Гурієв.

– Для європейських політиків і бізнесменів Україна все ще асоціюється з корупцією?

– Безумовно, Україна має серйозні досягнення в боротьбі з корупцією, але вона все ще залишається набагато корумпованішою країною, ніж інші з таким же рівнем розвитку. Вона все ще відстає від сусідів, окрім Росії.

Українські виборці теж вважають, що результати недостатні, що головна проблема їхньої країни – це корупція. Про це свідчили опитування перед парламентськими виборами.

– Як же тоді з нею впоратися? Є ж методи у світі, які можна застосувати у нас?

– Україна проводить реформи корпоративного управління, створює закони, але все це необхідно виконувати. Дуже не вистачає незалежної судової системи. Всі закони виконуються так чи інакше судами і органами, які відповідають за виконання судових рішень. Хороша судова система повинна стати пріоритетом нової влади. У виборців є багато питань до роботи створених антикорупційного агентства і прокуратури, НАБУ.

– Якщо п'ять років тому іноземного інвестора в Україні лякала війна, то чого він боїться зараз?

– Західний інвестор чекає реальних кроків уряду щодо поліпшення економічної ситуації, боротьби з олігархами і формування незалежної судової системи. В цілому немає ніякої причини вважати, що Україна не зможе різко залучити іноземні інвестиції. У Грузії теж була війна, проблеми з суверенітетом і непорушністю кордонів. Ця країна розміщується набагато далі від Європи, ніж Україна, але там різко підвищився рівень інвестицій, виріс туризм, експорт товарів і послуг.

Ще один приклад успішного розвитку – Сінгапур. Багато хто вказує на недемократичність їхніх інститутів, але насправді головна складова успіху – це не відсутність демократії, а прихильність до боротьби з корупцією. У знаменитому висловлюванні Лі Куан Ю сказав, що, якщо ви хочете боротися з корупцією, то повинні посадити до в'язниці ваших друзів. І ви, і вони знаєте – за що саме. Сінгапур – це не тільки про те, що були посаджені друзі політичного лідера, а й про збудовану антикорупційну архітектуру.

Читайте: Путін не відступить, Україну чекають важкі часи — Ілларіонов

Ось це і є головний сигнал. Я не закликаю переслідувати родичів президента, але вважаю, що саме такого роду сигнали рівності перед законом – дуже важливі.

Другий сигнал – це знищення умов для корупції. Нова влада приходить під гаслами різкого зниження регулятивного тягаря, вже зроблені деякі кроки. Наприклад, функціонування інвестиційної ради. Як вона працюватиме? Ви зустрічаєтеся з іноземними інвесторами, обговорюєте їхні проблеми і, скажімо, до наступного засідання ради вирішуєте їх. Ці проблеми пов'язані із затримками отримання якихось там дозволів на будівництво, доступу до землі, повернень ПДВ – всього, чого завгодно. Коли такі проблеми будуть вирішуватися, інвестори зрозуміють, що ця влада цілком серйозно хоче залучати інвестиції. Все це ми побачимо протягом декількох місяців після формування уряду.

– Економіка України перебуває в тіні, як вивести її на "білий рівень"?

– Законослухняний бізнес має важливу перевагу, він може експортувати свою продукцію в Європу і залучати дешеві гроші від іноземних фінансових інститутів. Тобто, не даючи хабарів, у довгостроковій перспективі такий бізнес все-таки виграє. Бізнес, який лежить у тіні і дає хабарі, ніколи не зможе стати перспективним і перебуватиме в зоні ризику.

– В українського бізнесу є багато претензій до європейських квот. Як йому просунутися на Захід у великих обсягах?

– Це велика проблема, й українському уряду треба розмовляти про це з європейськими партнерами. Потрібно робити так, щоб в українського бізнесу були великі можливості експорту до Європи. Це вкрай важливий напрям розвитку. Україна – велика країна, але маленька економіка. Український ВВП – це менше 1% європейського ВВП, і якщо ви маєте доступ тільки на український ринок – це зовсім інші можливості. Потрібно далі вести переговори з європейською комісією для зняття будь-яких обмежень. Коли українські компанії будуть експортувати в Європу більше – створюватимуться робочі місця в Україні, вони будуть ставати більш конкурентоспроможними, покращуватиметься якість продукції. Це вибудовування за ланцюжком, що в кінці залучить інвестиції і принесе нові технології.

– Європейський бізнес зацікавлений у своєму розвитку в Україні?

– Загалом йому цікава Україна, адже тут кваліфікована і недорога робоча сила.

В Україні багато можливостей для розвитку. Коли будуть вирішені основні проблеми, пов'язані з якістю інститутів і рівнем корупції, ми побачимо більше іноземних інвестицій. Я вже наводив приклад Грузії і потрібно розуміти, що вона набагато далі від Європи. Там 15 років тому інфраструктура була в набагато гіршому стані, проте ця країна продовжує залучати великі іноземні інвестиції.

Читайте: Санкції проти Росії знімуть, а Путін повернеться у світову спільноту – Піонтковський

Але поряд із Україною Центральна і Східна Європа, де не вистачає робітників. Багато українців вважатимуть за краще переїхати туди, де зарплата більша.

– Так, уже виїхало 5 млн українців.

– Це величезне число. Але якщо вони повернуться, то привезуть не тільки гроші, але й навички і вміння працювати на ринку ЄС.

– Оскільки ви все-таки російський економіст, то є декілька запитань щодо Росії. Путін сказав, що за період санкцій Росія втратила 50 млрд дол. Це правда?

– Це дивна оцінка. Можна по-різному оцінювати санкції, наприклад, подивитися на реакцію російського ринку цінних паперів після введення американських санкцій. Тоді багато російських компаній втратили десятки мільярдів від ринкової капіталізації. Можна дивитися на різні оцінки, що Росія втрачає по 1% ВВП на рік і це 15 млрд дол. Тоді загалом вийде приблизно 50 млрд, про що і говорить Путін.

Але відокремити вплив санкцій від поганого інвестиційного клімату та високого рівня корупції вкрай важко, тому що одне підсилює інше. Без санкції Росія була б більш відкритою економікою і більше зацікавлена у боротьбі з корупцією та залученні іноземних інвестицій. Як сьогодні робить Україна.

Звичайно, Росія могла б рости швидше, якщо порівняти її із ростом інших країн такого ж рівня розвитку. Це був би темп не 1,5%, а 4. Власне, це і обіцяв президент Путін у своїх нових травневих указах. Але в старих травневих указах він обіцяв темпи зростання у розмірі 6%. Поки що не відбулося ні того, ні іншого.

В цілому, проблема не в тому, що Росія втрачає 1-2% ВВП на рік, а в тому, що ми поки не бачимо довгострокового бачення країни, не бачимо впевненості ринку, бізнесу, інвесторів у реалізації модернізації країни. І судячи з оцінок російських активів іноземними інвесторами, з величезного відтоку капіталу з країни, ми бачимо, що західні й російські інвестори поки що голосують ногами проти того, що їм обіцяє російська влада.

– Це пов'язано з міжнародною агресивною політикою Кремля?

– Міжнародний бізнес працює у різних країнах і він зазвичай говорить про те, що не його справа – займатися політикою. Агресивна зовнішня політика пов'язана із санкціями і лякає бізнес саме в тій мірі, в якій він від них страждає. Будь-який бізнес боїться геополітичних загострень, адже вони призводять до санкцій, до неможливості нормально робити бізнес і отримувати доходи від інвестицій.

Я наведу приклад. Іноземні інвестори хочуть отримувати свій прибуток не в рублях, а в доларах. Курс рубля у минулому році не підвищився, хоча ціни на нафту значно виросли. У підсумку санкцій 2018 року різко посилився відтік капіталу, що й призвело до зниження курсу рубля. Тому, незважаючи на підвищення цін на нафту, рубль залишився на тому ж низькому рівні. Для іноземних інвесторів санкції 2018-го – це втрачені гроші і вони турбуються, що нові геополітичні загострення між Росією і Заходом приведуть ще до нових санкцій.

Читайте: Україну чекає велике розчарування – однокурсник Путіна

– Була інформація, що Захід хотів би зняти санкції проти Росії, на чому наполягають німецькі та італійські бізнесмени. Це можливо?

– Багато російських компаній постраждали від санкцій, але ці збитки загалом у європейській економіці непомітні. Експортери просто переорієнтувалися на інші ринки. Коли російська влада говорить, що Європа постраждала більше, ніж РФ, то це ні на чому не ґрунтується. Так, європейський ринок скоротився у Росії, але не можна сказати, що ці фермери голодують. Це означає, що вони експортують свою продукцію в інші країни.

Їх продовжують консенсусом кожні півроку і жодна з тих країн, які ви назвали, не встала і не сказала, що вона проти. Це пов'язано з умовами введення санкцій у цілому. Європейські країни і США не бачать ніякого прогресу в їхньому виконанні.

– Але німецькі та італійські бізнесмени відкрито говорять, що санкції проти Росії потрібно скасувати.

– Я думаю, що є німецькі бізнесмени, які хотіли б зняти санкції проти Росії, але ми поки не бачимо, щоб хоч якась серйозна політична сила в Німеччині, яка отримала нетривіальні голоси виборців, виступала б за це.

– Є багато прогнозів щодо російської економіки, аж до її падіння. Що з нею буде?

– Не варто очікувати макроекономічної кризи. Макроекономічна політика Росії консервативна і відповідальна: вона дотримується політики інфляційного таргетування. Це коли інфляція перебуває поблизу цільових показників, трохи вище чи трохи нижче. Бюджет не просто збалансований, але за нинішніх цін на нафту виконується з профіцитом. Будь-які ціни на нафту вище 42 доларів російський бюджет перенесе з профіцитом, тому немає причин вважати, що в сьогоднішній ситуації Росія зіткнеться із великою макроекономічною кризою.

З іншого боку, ринок також упевнений в тому, що російський економічні зростання не прискориться. Для цього потрібні реформи щодо поліпшення інвестиційного клімату, боротьба з корупцією, зменшення ролі держави. Ринок вважає, що нічого з цього реалізовано не буде.

– В одному з інтерв'ю ви говорили, що Росія – шалено корумпована країна, як і Україна.

– Так, про це свідчать показники Світового банку, за яких Росія і Україна опинилася приблизно на одному і тому ж рівні. Водночас Україна сьогодні, трохи менше корумпована за Росію. Але останні 10-15 років обидві країни перебувають на одному і тому ж рівні.

– Економісти говорять про ймовірність нової світової економічної кризи, яка настане у 2020 році. Це реально?

– Кризу ніколи не можна передбачити заздалегідь. Але правда полягає в тому, що американська економіка зростає вже 121 місяць і це безпрецедентний період. Ніколи такого ще не було. Були періоди, які закінчувалися одномісячною або квартальною рецесією, ну в цілому американська економіка відчуває себе добре незвично довго. Ціни на американські акції перебувають на дуже високому рівні. Світова економіка теж зростає і теж порівняно довго.

З іншого боку, є багато ризиків пов'язаних із уповільненням зростання в Китаї, сплеском нафтових цін через військові дії на Близькому Сході, терористичними атаками – з чим завгодно. Є багато сценаріїв, де можна отримати кризу. Але поки що інвестори налаштовані оптимістично і прогнози міжнародних фінансових інститутів говорять про продовження зростання, ніж про ймовірність кризи.