Польща та країни Балтії закликали збільшити присутність військових НАТО через російську загрозу – WP

Серед країн-членів НАТО почали з'являтися розбіжності щодо того, наскільки необхідно збільшити військову присутність альянсу у Східній Європі після вторгнення Росії до України. Поки Польща та країни Балтії просять значно розширити військову присутність на своїй території та надати нові можливості, такі як протиповітряна оборона, політики з Франції та Італії не вітають таких рішень, вважаючи, що РФ найближчим часом не становитиме загрози для НАТО.

Про це пише видання The Washington Post. Як очікується, альянс має ухвалити початкове рішення до кінця червня, коли в Мадриді відбудеться саміт альянсу. Тоді ж згоду на вступ до НАТО можуть отримати Фінляндії та Швеції, що значно збільшить військовий потенціал альянсу в регіоні.

"Не можна виключати пряму військову агресію Росії проти союзників по НАТО. Росія може швидко перекинути збройні сили до східного кордону НАТО і поставити альянс перед фактом короткої війни, що відбулася", – йдеться в конфіденційній спільній заяві Литви, Латвії та Естонії, отриманій виданням. Країни Балтії просять забезпечити їм підтримку 20 000 військових, які у разі загрози з боку РФ зможуть оперативно опинитися на лінії зіткнення.

Проте, наприклад, Франція, до такого розгортання військових сил ставиться скептично і закликає готуватися до миру.

"Завтра нам належить здобувати мир, давайте ніколи не забувати про це. Ми повинні будемо зробити це з Україною та Росією за столом переговорів. Кінець дискусії та переговорів буде визначено Україною та Росією", – заявив раніше президент Франції Еммануель Макрон

Втім, східноєвропейські політики вважають, що така позиція буде стратегічною помилкою, яка покаже президенту-агресору Володимиру Путіну, що він може спокійно нападати на своїх сусідів.

Генеральний секретар МЗС Естонії Джонатан Всевіов зазначає, що Путін помилився в оцінці ситуації щодо вторгнення в Україну, не очікуючи, що країни Заходу повністю займуть бік Києва і аналогічно може помилитися щодо країн Балтії.

"Він вірить власній пропаганді. Він помилився (в Україні. – Ред.), тому він може помилитися і тут", – заявив Всевіов.

На його думку, Путін вже зараз повинен розуміти, що у разі агресії РФ у країнах Балтії, збройні сили альянсу будуть готові дати потужну відсіч.

Східноєвропейські чиновники також вважають, що отримати підтримку країн Заходу потрібно саме зараз, оскільки після закінчення війни в Україні країни-партнери "захочуть повернутись до колишнього статусу".

"Деякі з декларацій і загальний дух, який ми бачимо зараз, можуть просто зникнути", – заявив один із чиновників виданню, зазначивши, що "в європейській безпеці відбувся тектонічний зсув" і "назад дороги немає".

Країни Балтії, як і Польща, вважають, що альянс має вже зараз суттєво збільшити військову присутність на їхній території. Згідно з балтійським планом, повна дивізія військ не буде постійно розміщена в кожній країні, але їхнє обладнання буде розміщено заздалегідь, і НАТО виділить тисячі солдатів, які будуть у стані готовності для кожної країни у разі виникнення кризи. Згідно з пропозицією, отриманою виданням, у кожній країні на постійній основі буде приблизно бригада військ НАТО – близько 6 000 військовослужбовців, порівняно з приблизно 2 000 до лютого.

Польща вже зараз приймає в себе понад 10 000 американських військовослужбовців, порівняно з довоєнною присутністю 4500 солдатів, але хотіла б, щоб у майбутньому там було розміщено ще більше.

Американські чиновники кажуть, що в НАТО є згода щодо того, що країни східного флангу не повинні одноосібно протистояти ймовірному вторгненню РФ, очікуючи на прибуття підкріплень альянсу. Але постійне розміщення великої кількості військ НАТО на сході там називають дорогим і громіздким, пропонуючи менш радикальні заходи, які дозволять НАТО швидко збільшити чисельність, потенційно до кількості, передбаченої найбільш уразливими країнами-членами.

Адміністрація Байдена вже збільшила чисельність своїх військ у Європі з 60 000 до більш ніж 100 000 осіб у відповідь на нарощування російського угруповання та напад на Україну, але багато хто з цих військовослужбовців живе в умовах, непридатних для тривалих місій, сплять на ліжках у тимчасових казармах.

Як пише видання, країни Східної Європи також наполягають на тому, щоб НАТО офіційно відмовилося від пакту НАТО-Росія, угоди 1997 року, яка обмежувала постійне розгортання військ альянсу на схід від Німеччини в обмін на зобов'язання Росії підтримувати мир.

"Більшість чиновників альянсу згодні з тим, що пакт втратив чинність не тільки через вторгнення Росії в Україну, але й тому, що Кремль розмістив війська РФ у Білорусі, які можуть загрожувати столиці Литви Вільнюсу", – пише видання.

Журналісти зазначають, що деякі офіційні особи в Західній Європі та США не схильні прямо відмовлятися від угоди з РФ, вважаючи, що вона є корисним інструментом для майбутньої координації між НАТО та Росією, а альянс уже досить сильний, щоб утримати Росію від нападу. Вони також впевнені, що угода зміцнює стабільність, оскільки закріплює намір НАТО ніколи не розміщувати ядерну зброю у Східній Європі.

Чиновники також побоюються, що надмірна увага до РФ призведе до того, що НАТО відвернеться від інших загроз, на яких зосередилося останніми роками, включаючи тероризм і нелегальну міграцію через Середземне море – теми, які більше хвилюють країни, що знаходяться далеко від Росії, але близько до Північної Африки, такі як Іспанія та Італія.

Колишній посол США в НАТО Іво Даалдер вважає, що сам собою вступ Фінляндії та Швеції до альянсу може значно зміцнити безпеку в Північній Європі.

На його думку, лідери НАТО на зустрічі в Мадриді, швидше за все, зроблять більш загальну заяву, зобов'язуючись зміцнити оборону у Східній Європі, після чого будуть дебати щодо деталей і конкретного розподілу військ.

Він упевнений, що навіть обіцянка розвивати залізничне сполучення та іншу інфраструктуру, яка могла б допомогти НАТО швидко реагувати у надзвичайних ситуаціях, була б значним кроком.

"Я думаю, що буде прийнято фундаментальне зобов'язання значно посилити присутність НАТО на східному фланзі. Це важливо, тому що НАТО ніколи не говорило про це. Це величезна зміна у політиці НАТО ", – сказав він.

Як повідомляв OBOZREVATEL, у США вважають, що напад Путіна на Україну призвів до того, що блок НАТО став сильнішим. Війна РФ знецінила розбіжності організації та об'єднала всіх лідерів альянсу.