Подалі від токсичного та небезпечного Кремля: раніше дружні Росії країни "тікають" від імперії, що вмирає. Що це значить для України

Починаючи з 2022 року, значно зріс інтерес до Центральної Азії, до якої традиційно входять п’ять країн – Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан і Узбекистан. Показавши свою неадекватність та слабкість, Росія натякнула цьому регіону – ніхто не може бути у небезпеці поряд з таким сусідом.

Центральноазіатські держави все активніше шукають можливості співробітництва у сфері торгівлі та безпеки з Європою, Китаєм та США. Війна проти України ще більше послабила контроль Кремля над сусідніми державами та відвернула від впливу на інші країни колишнього СРСР.

Як та чому Росія втрачає вплив на регіон, де історично мала сильні позиції, – у матеріалі OBOZ.UA.

Не бути васалом Кремля

2 листопада президент Франції Емманюель Макрон завершив дводенне турне до Центральної Азії, відвідавши Казахстан та Узбекистан. Схоже, турне переслідувало дві цілі. З одного боку, зміцнити енергетичну безпеку Франції. Це стосується насамперед постачання урану, з яким у країни виникли проблеми після втрати африканського ринку. З іншого боку, війна, яку Росія розв'язала в Україні, порушила відносини, які давно склалися в регіоні, що створило нові можливості багатьом геополітичним гравцям почати активно діяти. Здається, Макрон привіз пропозиції, як саме колишнім радянським республікам реально позбутися російської залежності.

Напочатку президент Франції 1 листопада відвідав із офіційним візитом Астану та подякував президенту Казахстану Токаєву за дотримання західних санкцій щодо Росії та позицію щодо війни в Україні, яка заключається у визнанні суверенітету та територіальної цілісності нашої країн.

"Франція високо цінує нашу дружбу. Ми йдемо шляхом зміцнення стосунків. Я вітаю шлях вашої країни, яка відмовляється бути васалом будь-якої держави і хоче підтримувати збалансовані відносини з різними країнами, щоб служити своєму народу. Така стратегія близька Франції", – підкреслив Макрон.

2 листопада в Самарканді відбулися переговори Макрона з президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим. Це перший офіційний візит президента Франції до цієї країни за останні 30 років.

Візит Макрона відбувся за "глибоких змін" у відносинах країн Центральної Азії з Росією, яка домінувала в регіоні понад сто років, підкреслив в інтерв'ю Бі-бі-сі казахський експерт Досим Сатпаєв.

За його словами, після початку війни в Україні російський вплив у Центральній Азії став слабшати.

"Військового співробітництва поменшало. Уряди країн Центральної Азії не говорять про це відкрито, але це відбувається", – сказав експерт.

Казахстан все далі

Останніми роками Казахстан все більше дистанціюється від Кремля. Незважаючи на участь у ОДКБ (організація договору про колективну безпеку, до якої входять також Білорусь, Вірменія, Киргизстан, Росія та Таджикистан), відмовляється визнавати легітимність сепаратистів так званих ДНР та ЛНР в Україні та віднедавна дотримується санкцій Заходу проти Москви. За даними квітневого опитування Gallup, несхвалення дій керівництва Росії серед казахів зросло з 20% у 2021 році до 50% у 2023.

Казахстан має вагомі причини бути якомога далі від Москви. На півночі країни проживають етнічні росіяни, які становлять приблизно п'яту частину населення країни і налаштовані досить проросійськи. Користуючись цим, у РФ підливають масла у вогонь і останнім часом все частіше натякають на ці території.

За такого розвитку подій держава останні кілька років робить спроби дерусифікації, просуваючи посилення використання казахської мови, відмовляючись від кирилиці, поширюючи ідею ідентифікації Казахстану як незалежної нації. Також було вирішено збільшити обсяг телерадіомовлення державною мовою до 70%.

"Дерусифікація" торкається і економіки. Так, у 2024 році влада Казахстану проводитиме референдум з приводу будівництва АЕС, на якому буде вирішено, хто саме будуватиме станцію. Спочатку планувалося, що цим проєктом займатиметься Росатом. Але зважаючи на події у світі та ізольованість Росії, виконавцем буде компанія іншої країни.

Казахстан працює над встановленням міцного партнерства із західними країнами, а також постачає в Європу сиру нафту, яку деякі країни відмовилися купувати в Росії.

Китай діє

Китай також претендує на вплив у Центральній Азії, поки що лише в економічних аспектах. Пекін особливо активний у ЦА зі своїм проектом "Новий шовковий шлях".

У травні 2023 року у місті Сіань, до слова у колишній столиці Великої Китайської імперії, звідки починався Великий шовковий шлях, завершився дводенний саміт "Китай–Центральна Азія". У ньому взяли участь президенти Китаю, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану.

Тоді, вітаючи своїх колег, Сі Цзіньпін заявив: після саміту відносини між Китаєм і країнами Центральної Азії вступлять в нову еру. Він назвав регіон "центром євразійського континенту, який розташований на перехресті доріг, що з’єднують схід і захід, північ і південь", і заявив, що Пекін має намір побудувати "співтовариство зі спільним майбутнім" з ЦA.

На сьогодні Пекін розробив план дій по заохоченню Середньої Азії до співпраці. Так, Китай вкладає значні ресурси у безліч інвестиційних проєктів, а також планує допомагати скорочувати бідність в регіоні. Фінансовані Китаєм підприємства створять нові робочі місця, а безпосередньо Пекін надасть 3,72 мільярда доларів безкоштовної допомоги своїм партнерам. Країна також планує оновити двосторонні інвестиційні угоди та збільшити обсяги транскордонних вантажних перевезень з регіоном та запустити спеціальне залізничне сполучення, спрямоване на просування туризму та міждержавних сполучень.

Кремль обурений, але реально вдіяти нічого не може

Позиції Росії в регіоні поступово слабшають – настільки, що вона не приховує свого роздратування, але зупинити цей процес імперія, що вмирає, вже не в змозі.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив Захід у "переманюванні сусідів, друзів та союзників Росії за допомогою економічних стимулів та програм допомоги".

"Подивіться, як вони ставляться до Середньої Азії. Створено більше десятка форматів. "Центральна Азія плюс" з американцями, ЄС і Японією. Окрім цього німці вже створили свій формат. Французи не будуть довго чекати і зроблять те ж саме", – заявив Сергій Лавров 28 жовтня. "За допомогою таких форматів наших середньоазіатських сусідів, друзів і союзників намагаються затягнути на Захід. У Росії також є свій механізм взаємодії з регіоном, і було б дивно, якби його не було. Ми зробимо все, щоб Центральна Азія не постраждала від таких планів", – нервово констатує нову реальність глава МЗС РФ.

Виказуючи занепокоєння від будь-якої дії Заходу у Центральній Азії, водночас Росія досить лояльно ставиться до діяльності Китаю в регіоні. Причина такого розвитку подій – Кремль не має можливості опиратися діям китайців та залежить від їхньої допомоги через санкційний режим.

Війна Росії проти України показала, що робити далі

"На сьогодні країни Центральної Азії намагаються зберегти свій суверенітет та балансувати між Росією та Заходом. При цьому вони розуміють той факт, що РФ стає все більш загрозливим та токсичним партнером, тому намагатимуться дистанціюватись від Кремля", – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

"Для Росії сусідні держави можуть бути або ворогами, або ж васалами. І так було завжди. Країни цього регіону це чудово розуміють, а тому все активніше намагаються виходити з російської зони впливу. Особливо це стало відчутно після початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Держави ЦА винесли дуже важливий урок з цих трагічних подій – з ким саме вони мають справу, і хоча й обережно, але крок за кроком діють та віддаляються від Москви.

Зі свого боку Росія намагається все одно тримати їх "на гачку", але це робити їй все складніше. Адже йде війна, яку Кремль програє. Є фактор Китаю, який все активніше починає конкурувати у цьому регіоні. А проти китайців сьогоднішня влада Росії нічого вдіяти не може, бо залежна.

У країн Центральної Азії є розуміння не тільки страху перед Росією, а й її слабкості на сьогодні. Тому вони й надалі будуть шукати більш привабливі та головне, безпечні варіанти співпраці з Китаєм, ЄС та США.

Для України зміна зовнішньополітичного курсу цих країн має дуже важливе значення, адже донедавна регіон Центральної Азії був одним з головних транзитним майданчиком, який дозволяв Кремлю отримувати підсанкційну продукцію для виробництва озброєння. Через тиск США та Євросоюзу Казахстан та Узбекистан вже почали вживати заходів щодо блокування паралельного імпорту до Росії. Тобто, фактично країни ЦА почали перекривати схеми "подвійного імпорту", які дозволяли Москві обходити санкції", – зазначає Олександр Мережко.