''Почули смак крові'': що діється у Франції

У Франції демонстрації проти підвищення податку на пальне переросли в масові заворушення, які стали наймасштабнішими за останні десятиліття. У результаті — сотні поранених як із боку мітингувальників, так і з боку правоохоронних органів. За три тижні відомо щонайменше про трьох загиблих.

Відео дня

Чому мирні мітинги стали причиною масових заворушень, і як вирішиться ситуація — дізнавався OBOZREVATEL.

Читайте: У Бельгії спалахнули масові протести ''жовтих жилетів'': що відбувається

Що стало причиною мітингів?

Почалося усе з рішення французького уряду підвищити податок на дизпальне і бензин на 6,5 і 2,9% відповідно, із 2019 року. Це пояснювалося зростанням екологічного податку на викид парникових газів, а також бажанням знизити залежність країни від нафти і газу, розвивати альтернативні види енергії.

З огляду на те, що за останній рік ціни на пальне у Франції уже виросли на 10-15%, автомобілісти не зраділи повторному подорожчанню і 17 листопада вийшли з акціями протесту у різних містах Франції. Усього на вулицях мітингували майже 300 тис. осіб, координувалися протести різними людьми у соцмережах.

Щоб розігнати демонстрантів, поліція застосувала сльозогінний газ, у результаті чого за перші протестні вихідні постраждало приблизно 400 осіб, але це не зупинило людей, які почали перекривати вулиці і дороги з допомогою будівництва барикад.

Читайте: Масові протести у Франції: "жовті жилети" розгромили символ Парижа

Символом акції стали "жовті жилети" через обов'язковий атрибут французьких водіїв — жовту світловідбиваючу накидку.

Незважаючи на те, що чисельність протестувальників знижувалася, із 1 грудня мітинги переросли у масові заворушення. Зіткнення на Єлисейських Полях тривали із ранку до пізньої ночі. Демонстранти влаштували погроми у приміщеннях всередині Тріумфальної арки — відкололи голову мармуровій статуї Наполеона Бонапарта і повністю розбили на дрібні шматки дві скульптури початку 20-го століття. Арку ж розмалювали графіті. Збиток оцінюється у декілька сотень тисяч євро.

Крім цього, у Парижі збільшилися акти вандалізму, учасники акцій громили вітрини магазинів, палили припарковані автомобілі й закидали поліцейських банками і пляшками із жовтою фарбою. Через масові заворушення правоохоронні органи змушені були застосувати кийки, водомети і сльозогінний газ. У результаті 412 осіб затримали у Парижі, 378 — залишаються під вартою. Під час заворушень 133 людини отримали поранення, у тому числі 23 поліцейських.

Читайте: ''Євробляхери'' і не тільки: названо небезпечну тенденцію протестів в Україні

Усього за три тижні зіткнень у Франції поранено приблизно 800 осіб, троє загинули.

Чим це загрожує президенту Еммануелю Макрону?

Незабаром на акціях протесту гасла за зниження цін на пальне стали перекривати загальнополітичні. До протестувальників приєдналися крайні ліві й ультраправі націоналісти, а саме із ними пов'язують погроми у Парижі.

На вулицях усе частіше звучать антиурядові тези з вимогою відставки уряду, підвищення мінімального розміру оплати праці, зниження із 62 до 60 років терміну виходу на пенсію, скорочення держвидатків на чиновників, посилення контролю за нелегальною міграцією.

"Якщо вони спочатку вийшли з цими конкретними протестами проти підвищення цін на пальне, зрозуміло, що на якомусь етапі ці вимоги дещо узагальнюються у більш абстрактні категорії. Ставку акцизу на пальне підвищував уряд, отже, він у цьому є головним. А якщо він є головним, отже, така у нього політика, яка не подобається людям", — пояснює OBOZREVATEL різку зміну вимог протестувальників експерт-міжнародник Юлія Осмоловська.

Читайте: Протести у Франції: в організації звинуватили подругу Путіна

Не останню роль у протестах відіграє і лідер "Національного фронту" Марін Ле Пен, яку міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанер звинуватив в організації зіткнень поліції із протестувальниками проти зростання цін на пальне.

Однак Осмоловська впевнена, що акції протесту нині проходять без участі в ньому третьої сили.

"Звичайно, можна шукати якусь третю сторону, яка виступає режисером цих протестів, але мені здається, що все, що відбувається, цілком природно. І цілком характерно для натовпу, на якомусь етапі зводити суто конкретні вимоги у більш політичні гасла, які поки не підкріплені ніякими діями", — каже міжнародник.

Читайте: ''Майдан'' у Франції: Макрон опинився у трагічному становищі

Але вона не відкидає того факту, що цією ситуацією можуть скористатися: "Цим може скористатися будь-яка третя сила, яка зацікавлена ​​у розгойдуванні ситуації. Цим може скористатися будь-яка країна, яка тільки виграватиме від того, що Франція стає слабшою, це однозначно. Найближчим часом буде зрозуміло, хто може отримувати від цього вигоду".

Які рішення стабілізують ситуацію?

Одразу декілька інформаційних агентств, із посиланням на джерела в уряді повідомили, що прем'єр-міністр Франції Едуард Філіп прийняв рішення відкласти збільшення податку на пальне. Але є сумніви, що такий крок призведе до зниження протестів у країні.

"Натовп уже відчув "смак крові". Вони зрозуміли, що коли виступають колективно, то сильні і їх боїться уряд, якому вони можуть диктувати власні вимоги. Цей психологічний бар'єр уже пройдений, і я думаю, що вони не задовольняться лише вирішенням питання тимчасового мораторію на підвищення акцизу. До того ж, це лише тимчасове рішення. Тому я б чекала нарощування цих протестів, оскільки це вже така неконтрольована хвиля", — вважає Осмоловська.

Читайте: У Франції запобігли замаху на Макрона

На думку експерта-міжнародника, налагодити ситуацію зараз може тільки президент Еммануель Макрон.

"Наскільки він зможе себе показати як рішучий президент, який може приймати непопулярні рішення і контролювати ситуацію. Єдиний спосіб зараз вгамувати цей натовп — продемонструвати жорстку силу і непримиренність до масових заворушень. Тому що це вже не є демократією, це є порушенням громадського порядку. Якщо він це зробить ефективно, то він утвердиться як президент міцної руки, і не думаю, що це зможе привести до його відставки", — каже вона.

"А якщо ні, то його авторитет як президента буде абсолютно знецінений, і його президентство на якомусь етапі можуть навіть поставити під сумнів", — додала Осмоловська.