Паливна петля Путіна: як ЄС готується до відключення газу з РФ і чого прагне Кремль
У червні російський "Газпром" знизив постачання газу до Європи, що спровокувало чергове зростання цін. У ЄС тим часом побоюються, що незабаром країна-агресор повністю відключить його від газопроводів.
Чого прагне Кремль і як Захід готується до паливної блокади – розповідає OBOZREVATEL.
Що відбувається?
Вартість газу на європейських ринках перевищила 1500 доларів за тисячу кубометрів. Причина – Росія скорочує постачання блакитного палива до Європи. Робить вона це протягом останнього року, але минулого тижня постачання впало до небаченого рівня – близько 100 млн кубометрів на добу. Для порівняння: ще у травні "Газпром" постачав 250 млн, а кілька років тому – 500 млн.
Офіційний привід для скорочення постачання – профілактика на одному з трьох газопровідних маршрутів з РФ до Європи – південному, що йде через Туреччину. Вона закінчиться приблизно за тиждень, однак у липні стартує ремонт трубопроводу "Північний потік".
Знижуючи обсяги постачання, Кремль уповільнює темпи наповнення підземних сховищ країн ЄС та змушує Європу використовувати резерви. Якщо простими словами, Росія займається класичним шантажем. Чому? Тому що РФ має можливість збільшити постачання газу українською трубою. Або трубою, що йде через Білорусь та Польщу. Але Путін цього не робить.
На думку німецького міністра економіки Роберта Габека, рішення про скорочення прокачування газу на 40 відсотків є політичним. Про це говорить той факт, що українська газотранспортна система завантажена "Газпромом" лише наполовину законтрактованої потужності.
Росія ж заперечує всі звинувачення та називає зростання цін на газ наслідком реформи енергетичного ринку ЄС та західних санкцій проти Росії. "Самі наробили справ там, ціни злетіли до небес, і шукають винних знову", – заявив Путін і передрік Європі політичний та економічний колапс: деградацію, бідність та зміну еліт після приходу до влади радикалів та популістів.
Життя без російського газу
"З огляду на те, як поводиться Росія останнім часом, я не виключаю, що вони й надалі під різними приводами скорочуватимуть постачання газу до Європи, аж до повного відключення", – заявив глава Міжнародного енергетичного агентства (IEA) Фатіх Біроль.
Ще до початку повномасштабного вторгнення він почав попереджати, що Кремль використовує газ для тиску на Європу. Тепер урядовець пропонує ЄС готуватися до життя з газовою петлею на шиї. За його словами, заповнити запаси у сховищах до зими не вдасться – потрібен запасний план. Цікаво, що з такою думкою згодні навіть "найзеленіші" чиновники ЄС.
Справа в тому, що Європа планувала протягом кількох років скоротити закупівлю газу і навіть заборонити довгострокові контракти з "Газпромом" – щоб змусити його конкурувати з іншими великими гравцями, насамперед США. Газ же потрібен був для "зеленої" перебудови економіки – щоб швидше закрити вугільні та атомні електростанції. Кінцева мета – перехід на відновлювані джерела енергії, такі як сонце, вітер і водень.
Звісно, подібні перспективи не подобалися диктатору Путіну. Він всіляко критикував ЄС, називав "зелених" політиків "розумниками", а восени навмисно влаштував дефіцит палива. "Газпром" недокачав газ до своїх європейських сховищ і пішов зі спотового ринку. Виконував лише довгострокові контракти – у результаті вартість взимку злетіла до історичних висот.
Тепер вона стала ще вищою через скорочення поставок. У Євросоюзі впевнені: так Росія мститься за фінансову військову допомогу Україні, а також транзитну блокаду Калінінграда, яку ініціювала Литва.
Дванадцять країн ЄС вже постраждали від скорочення постачання російського газу, заявив глава ЄС з кліматичної політики Франс Тіммерманс. "Газпром" вже припинив постачання до Польщі, Болгарії та Фінляндії, а також енергетичним компаніям Данії, Німеччини та Нідерландів через їхню відмову виконати вимогу про оплату в рублях.
"Росія хоче використати енергію як зброю – в останні дні ми стали свідками нових перебоїв з подачею газу. Все це є частиною стратегії Росії, спрямованої на підрив нашої єдності, тому ризик повного відключення газу зараз як ніколи реальний", – сказав Тіммерманс.
Як Європа готується до газової блокади
У зв'язку з ситуацією Європа змушена терміново змінювати свої плани. Так, Німеччина в четвер активувала другу фазу триетапної програми надзвичайної ситуації з газом, зробивши її на один крок ближче до нормування поставок у промисловість – крок, який завдасть серйозного удару по виробничому центру її економіки.
"Газ у Німеччині відтепер у дефіциті, – заявив міністр у справах економіки та захисту клімату Роберт Габек. – Навіть якщо ви ще цього не відчуваєте, ми перебуваємо у газовій кризі". Політик закликав німців скоротити споживання в межах національних зусиль щодо підготовки до "майбутніх зимових місяців".
За словами політика, хоча газові сховища Німеччини заповнені на 58%, що вище, ніж у цей же час минулого року, мета досягнення 90% до грудня буде недосяжною без подальших заходів. "Ми перебуваємо в економічній конфронтації з Росією", – додав Габек.
"Якщо до осені нам не вдасться заповнити газові сховища, ми швидко відчуємо брак газу. І Федеральне мережеве агентство буде змушене віддавати накази про зменшення споживання газу або навіть відключення окремих виробничих потужностей", – прогнозує один із керівників німецької Асоціації хімічної промисловості Йорг Ротермель.
Якщо "Газпром" продовжить обмежувати постачання газу, європейські запаси можуть вичерпатися взимку, до закінчення опалювального періоду, пише Reuters з посиланням на слова Катерини Філіппенко, головного аналітика консалтингової компанії Wood Mackenzie.
"Це станеться, якщо країни ЄС не зможуть суттєво знизити споживання та збільшити постачання з інших джерел. "Або "Газпром" не направить додатковий газ через заброньовані потужності в Україні, хоча ми вважаємо, що це дуже малоймовірно", – каже вона.
Уряди Німеччини, Італії та Нідерландів вже заявили про плани використати більше вугілля для виробництва електроенергії, зазначає Reuters. Австрія, наприклад, вирішила відновити роботу раніше зупиненої вугільної електростанції. Греція також збирається збільшити видобуток вугілля протягом найближчих двох років і перевести кілька газових станцій на дизпаливо.
Крім того, Європа намагається укласти нові угоди з постачальниками зрідженого газу зі США, країн Близького Сходу та Північної Африки, зазначає глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Незабаром будуть введені в дію нові LNG-термінали у Греції, Кіпрі та Польщі, каже вона.
Міжнародна енергетична агенція рекомендує Європі задуматися про відродження АЕС. Але інвестиції в атомну промисловість у країнах давно згорнуті, а станції поступово виводять із експлуатації. Тільки Франція ще тримається, але й там останні місяці постійні перебої в роботі реакторів.
Ще один вихід – угода про експорт природного газу, яку ЄС підписав з Ізраїлем. "Завдяки цій угоді ми працюватимемо над стабільними постачаннями природного газу до ЄС з регіону Східного Середземномор'я. Це сприятиме нашій енергетичній безпеці. Ми будуємо інфраструктуру, що підходить для відновлюваних джерел енергії – енергії майбутнього", – зазначила фон дер Ляєн у Twitter.