Народ втомився від "друзів Путіна": Сербія та Угорщина у вогні гарячих протестів. Чи втратить Кремль своїх союзників у Європі

Два союзники російського диктатора у Європі – угорський прем'єр Віктор Орбан та сербський президент Александар Вучич зіткнулися з однаковими проблемами: масовими протестами громадян проти їхньої політики і вимог піти у відставку.
У Сербії понад 100 тисяч людей провели 15 березня у Белграді найбільшу за останній час акцію протесту проти корупції. Організовані студентами мітинги не припиняються в країні з листопада 2024 року, коли 15 людей загинули внаслідок обвалення даху на вокзалі у Нові-Сад, який тільки-но було здано в експлуатацію.
У цей самий день, але вже у Будапешті, десятки тисяч угорців протестували проти Віктора Орбана. Лідер опозиції Петер Мадяр зазначив, що "Угорщину чекає весна, ми разом покладемо край орбанівській зимі".
Росія у разі успіху протестів і зміни влади в цих країнах втрачає небагатьох відкритих союзників у Європі.
Про те, що відбувається у Сербії та Угорщині, – у матеріалі OBOZ.UA
"Товариші, кінець"
У Будапешті понад 50 тисяч людей вимагали відставки прем'єра країни Віктора Орбана. Організатор протесту – опозиційна партія TISZA ("Повага і свобода"), яку очолює депутат Європейського парламенту Петер Мадяр. Опозиціонер пообіцяв покласти край 15-річному правлінню Орбана і "зробити Угорщину частиною сильної Європи". У недавньому минулому цей політик був членом правлячої партії Fidesz, лідером якої є Віктор Орбан.
Мадяр з кожним днем набирає дедалі більшої популярності, зокрема, завдяки критиці Орбана та його команди у тісних зв’язках з Кремлем. Під час останнього мітингу він просто потролив своїх політичних опонентів, звернувшись до них російською: "Товариші, кінець".
На противагу Орбану Петер Мадяр анонсував громадський рух – опитування угорців із 12 запитань: це відповідь на 12 вимог путінського друга до Брюсселя, за які він став ще більш не популярним як у Європі, так і у себе в країні. Серед запитань, зокрема, чи згодні угорці з тим, щоб Угорщина залишилася членом Європейського Союзу і НАТО, і чи згодні з тим, що прем’єр-міністр має обіймати посаду щонайбільше 8 років (Орбан на цій посаді з 2010 року).
"Той, що виганяє" Орбана
Петер Мадяр – це перший серйозний виклик прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану за 15 років його правління. 43-річний юрист, який походить із видатної політичної родини, до якої входять колишній президент Угорщини та один із найвідоміших суддів країни, приєднався до партії Орбана, коли він ще навчався в коледжі.
За звичайних обставин Мадяр міг мати забезпечене довге майбутнє у вищих ешелонах держави, але після того, як розгорівся скандал навколо ролі його дружини – міністерки юстиції Угорщини в уряді Орбана – Юдіт Варги в помилуванні відомого педофіла, політик порвав з чинною владою.
Атаки Мадяра на свого колишнього союзника були позитивно сприйняті громадськістю, яка розлючена через політичну корупцію та погіршення якості життя. На виборах до Європейського парламенту в червні минулого року нова партія "Повага та свобода" (TISZA) молодого юриста, який не так давно став політиком, здобула 29 відсотків голосів – найбільшу кількість, отриману опозиційною партією з моменту приходу Орбана до влади.
Дістав і Євросоюз
Тривале домінування Орбана в угорській політиці не до душі не тільки угорцям, це все більше розлючує істеблішмент ЄС, оскільки він погоджується з диктатором Росії Володимиром Путіним щодо необхідності не втручатися Заходу у війну в Україні та з мантрами новообраного президента США Дональда Трампа про національний суверенітет усередині ЄС. І питання не тільки у протидії українській допомозі. Вже давно предметом обговорення євродепутатів є відхилення Орбана від європейських стандартів демократії, узурпація влади, протиставлення Угорщини політиці ЄС та відступ від загальноєвропейських норм. І вже Естонія відкрито закликає призупинити право голосу Угорщини в Раді Європейського Союзу за систематичні дії проти спільних інтересів Європи.
"Вучич, йди"
У Сербії проходять масштабні антиурядові протести. Точніше, самі протести точаться вже давно, але зараз вони стали багатотисячними і начебто наближаються до кульмінації. Формально протестувальники вимагають кримінальної відповідальності влади за трагедію 1 листопада, коли в результаті обвалення бетонного даху на залізничному вокзалі в другому за величиною місті Сербії Нові-Сад загинуло 15 людей, включно з дітьми. Фактично сьогодні протестувальники виступають за повну зміну влади в країні.
У січні після трьох місяців президент країни Вучич пішов на крок задобрення протестувальників – у відставку все-таки були відправлені прем'єр-міністр Мілош Вучевич, мер Нові-Сад Мілан Джурич та міністр будівництва та транспорту Горан Весіч.
Сьогодні масові протести переросли у багатотисячну акцію вже проти особисто президента Александра Вучича. Серби вимагають нових виборів і створення перехідного уряду – вже без Вучича, який поки що не розуміє, що саме йому зробити, аби вгамувати протестувальників, яких стає дедалі більше.
До студентів, які розпочали цю акцію, з часом приєдналися викладачі університетів, вчителі шкіл, юристи, представники багатьох компаній, кафе, ресторанів, кінотеатрів та ЗМІ. Теперішні протести в Сербії навіть більш масштабні, ніж 24 роки тому, коли серби страйкували проти тодішнього авторитарного президента Слободана Мілошевича. В останній акції протесту в Белграді, за даними МВС Сербії, взяли участь 107 тис. людей, у той час опозиція стверджує, що протестувальників було 500 тисяч. Так чи інакше, але ситуація у країні загострюється. Повідомлялося, що протестувальники почали використовувати піротехніку та підривати петарди, також відбулися кілька сутичок з поліцією. На лікуванні після протестів перебувають 56 людей, 22 було затримано поліцією. Але протести показали, що пересічні громадяни більше не бояться, тепер вони бачать страх в очах влади.
Догодити і вашим і нашим, але не сербам
Політика сьогоднішньої влади Сербії досить неоднозначна. Сьогодні Вучича обходжують одночасно китайці, американці, росіяни та Євросоюз, і всі вони бачать у Сербії ключову фігуру на глобальній шахівниці. Сербському лідеру вдалося переконати всіх, що він або на їхньому боці, або на межі того, щоб укласти з ними союз. Вучич говорить, що "дуже пишається" своїми добрими стосунками з головою КНР Сі Цзіньпіном, компліментарно відзивається про президента США Дональда Трампа та має "особливі" взаємини з Путіним, без вагань віддаючи належне Росії, коли це збігається з його зовнішньополітичними цілями.
До такої незрозумілої для сербів багатовекторної політики додалася корупційна складова. Через трагічні події минулого року, коли через неякісний ремонт інфраструктури загинули люди, громадяни цієї країни нарешті усвідомили, що мають справу зі зрощення мафії з урядом. Що ними вже кілька десятків років правлять люди, які брешуть половині громадян, що вони йдуть у ЄС, і погані ті, хто цього не підтримує. Другим брешуть, що вони проти ЄС, бо ЄС хоче їх поневолити і відірвати від рідної Росії. Здається, сьогодні такій політиці настав кінець.
Звинувачення Заходу
Вучич постійно критикує лідерів ЄС, хоча їхні країни є найбільшими інвесторами та донорами Сербії. Так, у серпні минулого року в Сербії почалися протести проти проєкту з видобутку літію. Президент чомусь заявив, що протестувальники за підтримки Заходу збираються влаштувати в Сербії "кольорову революцію". За словами Вучича, цю інформацію йому передали представники російських спецслужб. Навіщо це Заходу, коли лише місяць тому він уклав із представниками Сербії угоду про постачання літію, питання риторичне.
Щодо нинішніх масштабних страйків, які охопили всю країну, то президент Сербії знову заявляє, що "іноземні агенти вже зараз закликають студентів виходити перекривати рух та блокувати державні установи". Однак сотні тисяч людей на вулицях Белграда підступами західних спецслужб не пояснити. За нинішньої політики щодо Сербії президента США Дональда Трампа звинувачувати у масових протестах ту ж Америку – бути в Сербії посміховиськом. Днями старший син американського президента Дональд Трамп-молодший відвідав Сербію та взяв цілком компліментарне інтерв'ю у Вучича.
Поки що навряд президент Сербії втратить владу, на жаль, у опозиції немає сильного та авторитетного лідера, як, наприклад в Угорщині, але час Вучича при владі пішов у зворотному напрямку.
Орбан та Вучич мають серйозні проблеми
Якщо говорити про Угорщину, то зараз для Орбана ситуація найбільш загрозлива за весь час, який він при владі, а це вже 15 років. У опозиції нарешті з'явився лідер, який акумулює навколо себе голоси – Петер Мадяр. Він "вистрелив" ще на виборах до Європарламенту, де несподівано створив конкуренцію для правлячої партії. Зараз соціологія показує подальше збільшення його рейтингів. Щодо подій у Сербії, то маємо накопичувальний ефект, бо країна застрягла на пів позиції у своїй зовнішній політиці. Претендує на вступ до ЄС, але керівництво країни не може дати відповідь, чи зможе воно домогтися цього вступу. Окрім того, активно товаришує з РФ та КНР. Плюс масштабна корупція, вочевидь, яка і стала причиною трагедії. Знову ж таки, Вучич не надав адекватну відповідь на ці запитання сербському суспільству – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента".
Експерт зазначає, що акції протесту йдуть під вимогою відставки Орбана. Фактично вже зараз не чекати виборів, суспільство змушує його піти у відставку. І для такого розвитку подій цього є достатньо факторів, бо Орбан фактично завів країну в глухий кут у відносинах з ЄС, Мадяр якраз виступає за відновлення відносин із Союзом. Це дуже важливий момент, бо це значні фінанси, які Угорщині, котра перебуває у кризі, дуже потрібні.
"Європа заморозила досить суттєву допомогу Угорщині у відповідь на авторитарні тенденції в країні. І країна достатньо серйозно економічно потерпає від цих, можна сказати, санкцій. Ба більше, зараз у відповідь на демарші Орбана в Європі фактично складається консенсус щодо того, щоб запустити нарешті статтю про позбавлення Угорщини права голосу. Якщо це рішення буде ухвалено, то країна втрачає можливість впливати на політику ЄС. Угорці всього цього не сприймають, тому так стрімко почала зростати популярність Мадяра, і навпаки, підтримка Орбана падає", – зазначає Олександр Леонов.
Щодо Сербії, то, на думку Олександра Леонова, трагедія була лише приводом, чому люди вийшли на протести, а насправді у кожного є свої претензії до уряду, до президента. І фактично зараз кожен виходить із своїми вимогами, а всі ці вимоги концентруються на тому, що Вучич має піти у відставку. І це свідчить лише про одне – сербське суспільство втомилося від багаторічної політики чинного президента і вимагає кардинальних змін.