УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Нафтові санкції проти РФ в дії: Індія і Китай починають відмовлятися від російського чорного золота

3 хвилини
12,6 т.
США запровадили санкції проти нафтового сектора РФ

10 січня 2025 року адміністрація американського президента Джо Байдена, який невдовзі залишить свою посаду, запровадила масштабні санкції проти нафтового сектору РФ, зокрема компаній "Газпром нафта" та "Сургутнафтогаз", а також проти найбільшої російської судноплавної компанії "Совкомфлот".

Відео дня

У результаті цього під санкційні обмеження потрапили 183 танкери під прапорами різних країн, які перевозять російську нафту і нафтопродукти, порушуючи попередні обмеження. Наше видання вже акцентувало на важливості та ефективності таких санкцій, особливо перед приходом у Білий дім нового президента Дональда Трампа. Зараз західна преса вже пише про "значні труднощі", які почали виникати з експортом російської нафти, зокрема, в Індії і частково у Китаї.

Індія починає відмовлятись від російської нафти

Так, Bloomberg повідомляє про це з посиланням на анонімного високопоставленого індійського чиновника. За його словами, судна зі списку санкцій, які перевозять вантажі для Росії, більше не будуть допущені до розвантаження в Індії – за винятком зафрахтованих до 10 січня, за умови, що вони розвантажаться до 12 березня.

Індійські банки вимагатимуть сертифікати походження, щоб переконатися, що нафта не надходить від постачальників, які потрапили під санкції. "Вплив санкцій стане відчутним, коли через два місяці закінчиться період згортання", вважає джерело в індійському уряді. Більшість експертів називають майбутні санкції досить ефективними, адже до списку Управління контролю за іноземними активами потрапили ключові трейдери, страховики та близько 160 танкерів, які використовуються для транспортування російської нафти по всьому світу.

ОПЕК легко замінить російську нафту на азійському ринку

При цьому зазначається, що, незважаючи на санкції, для самої Індії постачання нафти не стане проблемою. Держави, що входять в ОПЕК (Організацію країн-експортерів нафти), мають 3 мільйони барелів на день вільних потужностей, а постачальники, що не входять до ОПЕК, такі як США, Канада, Бразилія, Гаяна, можуть легко додати барелі, яких бракує, про що вже раніше згадувало наше видання.

При цьому уряд Індії сподівається, що найближчим часом ціни стануть менш ніж 80 доларів за барель, а індійські нафтопереробники ведуть переговори щодо укладання довгострокових угод із близькосхідними постачальниками. Також відкритим залишається питання про те, що буде із часткою індійських державних компаній у спільному нафтовому проєкті "Схід", на який було накладено санкції.

До виконання санкційних обмежень приєднується і Китай

Китай також подекуди починає відмовлятись приймати судна з російською нафтою. Зокрема, три танкери, які транспортують понад два мільйони барелів російської нафти, дрейфують у водах східного Китаю після того, як було оголошено про санкції США. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на дані відстеження суден.

Відомо, що китайська компанія, яка керує портами провінції Шаньдун, заборонила приймати танкери, які потрапили під санкції. Найімовірніше, йдеться про компанію Shandong United Energy Pipeline Transportation Co, оператора нафтових терміналів, яка теж опинилась під санкціями.

Наслідки санкцій для нафтового сектору РФ будуть довгостроковими й фундаментальними

Тож фактично під санкціями опинились 30% російського морського експорту, а кількість танкерів (183 одиниці), які потрапили під обмеження, вдвічі перевищує список суден, проти яких досі діяли заборони США, Великої Британії та Євросоюзу. Крім того, обмеження зачеплять і російський нафтовидобуток, оскільки близько 15% російського ринку буріння повністю залежало від іноземних технологій.

Щоправда, проблеми відчуватимуться лише у довгостроковій перспективі та найбільше на нових проєктах, які потребують найсучасніших технологій для рентабельного видобутку нафти. В результаті цього може сповільнитись освоєння Росією арктичних запасів, а також розробка шельфових родовищ. При цьому зазначається, що нова адміністрація президента США готова вживати нових заходів проти покупців російської нафти.

Отже, можна тільки вітати рішучі кроки адміністрації президента Байдена, спрямовані на обмеження економічного потенціалу держави-агресора. Однак, як і всі рішення щодо допомоги Україні у відбитті російської агресії, нафтові санкції виявились запізнілими, адже наближається вже третя річниця повномасштабної війни в нашій державі.

Схожа ситуація була із наданням озброєння від США, найважливіше з якого (літаки F-16, ракети ATACAMS, танки Abrams тощо) було надано вже після літнього контрнаступу ЗСУ, і саме ці затримки зумовили його невдачу. Зараз відповідальність за ситуацію на світовому нафтовому ринку адміністрація Байдена перекладає на новообраного президента Трампа.

Такий підхід завжди був характерною рисою Джо Байдена, який боявся брати на себе відповідальність за рішучі кроки, наслідком чого стало виведення військ США з Афганістану, вторгнення Росії в Україну, передання російської ядерної зброї Білорусі, напад палестинських терористів на Ізраїль, успішна ядерна програма Ірану, загроза вторгнення Китаю на Тайвань.

Закономірним підсумком каденції Байдена можна вважати масштабне зміцнення коаліції авторитарних режимів РФ, Китаю, Ірану, Північної Кореї та інших, які відкрито готуються до глобального збройного протистояння із Заходом.