У Польщі зростають ксенофобські настрої: пояснюємо, чому за цим можуть стояти російські спецслужби
З кожним тижнем з'являється все більше повідомлень про випадки ксенофобії та злочинів на національному ґрунті на території Польщі, найближчого сусіда та партнера України.
Зокрема, 1 травня польська преса, посилаючись на міністра закордонних справ Радослава Сікорського, повідомила про спробу підпалу синагоги Ножиків у Варшаві за допомогою пляшки із запалювальною сумішшю. Пізніше цю інформацію підтвердив і пресофіцер варшавської поліції Яцек Вишневський.
За нападом на синагогу можуть стояти російські спецслужби
Варто звернути увагу на слова голови польського МЗС Сікорського, який у своєму повідомленні в Twitter (X) доволі прозоро натякнув як на потенційних виконавців цього ганебного вчинку, так і на його можливих бенефіціарів. Зокрема, він зазначив: "…хтось намагався підпалити синагогу коктейлем Молотова. Слава Богу, що ніхто не постраждав. Цікаво, хто намагається зірвати нашу 20-ту річницю вступу до ЄС? Може, ті ж самі, хто надряпав зірки Давида на будівлях у Парижі?".
Це була відсилка до резонансної справи минулої осені, коли в Парижі після жахливого нападу ХАМАС на Ізраїль на деяких будівлях з’явились намальовані вручну зірки Давида, якими в часи Голокосту гітлерівці маркували оселі, де мешкали євреї. За результатами розслідування французьких правоохоронців були виявлені виконавці, безпосередньо пов’язані з російськими спецслужбами. Тому Радослав Сікорський не відкидає схожого сценарію і в Польщі, з огляду на деструктивну політику Російської Федерації, яку вона веде в усьому світі. Цей інцидент став доволі резонансним у Польщі, викликавши реакцію на найвищому політичні рівні. Так, сам польський президент Анджей Дуда засудив "ганебний напад на синагогу у Варшаві", зазначивши у своєму Twitter (X), що "у Польщі немає місця антисемітизму! У Польщі немає місця ненависті!"
Ксенофобія поширюється в Польщі й на побутовому рівні
Необхідно зазначити, що на побутовому рівні кількість ксенофобських злочинів та інцидентів невпинно зростає. Тільки за останні дні можна згадати жорстоке побиття у Варшаві громадянки Білорусі через те, що вона розмовляла російською мовою. Дівчину сприйняли за українку, оскільки агресивні нападники вигукували "повертайся до України", про що повідомило польське видання wprost.pl.
Характерним у цьому інциденті стало те, що нападниками виявилась подружня пара середніх років, це свідчить саме про поширення ксенофобських настроїв серед пересічних громадян Польщі. Водночас постраждала громадянка Білорусі зазначила, що живе в Польщі вже 6 років і зіткнулася з таким уперше.
Ксенофобські настрої проникають навіть у спортивне середовище Польщі
Крім того, 28 квітня український футболіст польського "Ракува" Владислав Кочергін потрапив у скандал після гостьового матчу чемпіонату Польщі проти "Відзева", де наш півзахисник забив єдиний та переможний гол.
Після матчу Кочергіну довелось вийти на флешінтерв'ю біля трибуни з фанатами, які постійно провокували українського гравця. Коли один з уболівальників спробував накинути Владиславу на голову шарф з емблемою "Відзева", той відреагував образливими словами в бік фанатів суперника. Відтак чимало поляків у коментарях у соцмережах стали агресивно нападати на українського гравця, вимагаючи викинути його з країни, зокрема пропонуючи йому "йти на фронт" або "повертатись у свою брудну Україну". І хоча можна списати цей інцидент на неадекватність ультрас "Відзева", які відкрито товаришують із фанатами московського ЦСКА, така тенденція у Польщі не може не насторожувати.
Чому полякам не варто псувати відносини з українцями
Загалом можна констатувати, що польський народ із притаманним йому високим рівнем національної самосвідомості й гордості достатньо легко піддається ксенофобським провокаціям, провідниками яких нерідко стають як ультраправі, так і крайні ліві політичні рухи. Однак в обох випадках за цим часто можуть стояти російські спецслужби, які ще з часів Радянського Союзу не полишили практику фінансування різного роду радикальних (як правих, так і лівих) організацій, ставлячи собі на меті дестабілізацію суспільства в європейських країнах. Прикрим є також і те, що ксенофобська пропаганда й настрої швидко поширюються в польському побуті.
Тому варто нагадати деяким польським громадянам, що для їхньої країни набагато вигідніше мати справу з українськими мігрантами, які в культурно-релігійному, мовному та соціальному плані вельми близькі до жителів Польщі та можуть легко стати дуже корисними для польської економіки.
В інших європейських країнах процес асиміляції вихідців із мусульманських чи африканських країн проходить набагато важче та драматичніше з огляду на їхні величезні релігійні, мовні, культурні та соціальні розбіжності. Тому кожен житель Польщі має розуміти важливість і необхідність дружніх відносин з українцями, адже Україна вже третій рік власною кров’ю захищає Європу, зокрема й Польщу, від вельми вірогідного військового вторгнення з боку Росії.