Кремль остаточно втрачає вплив на Сербію – на шляху до ЄС вона може долучитися до санкцій проти Росії

Останнім часом ціла низка подій і політичних заяв, де фігурує Сербія, демонструє вельми цікаву тенденцію: схоже, що офіційний Белград поступово починає дрейфувати із зони виключного ідеологічного впливу Росії в зону розуміння власних інтересів і безперспективності тісних зв’язків із токсичним путінським режимом.

Сербські боєприпаси в Україні – ознака проєвропейських намірів Белграда

Спочатку з’явились повідомлення про появу в ЗСУ боєприпасів сербського виробництва, а саме реактивних снарядів для РСЗВ типу "Град", які були доставлені через треті країни. Представники МЗС Російської Федерації вже відреагували на це, вимагаючи від Сербії офіційних пояснень. Як і очікувалось, офіційний Белград у відповідь заперечив будь-які факти постачання військових зброї та боєприпасів, назвавши документи, що свідчать про сербське походження, "підробкою або маніпуляцією". В принципі, з дипломатичного погляду для України міжнародний розголос у цьому питанні не є позитивним, але дозволить нагадати Росії про те, як 8 років вона накачувала власним озброєнням незаконні сепаратистські формування на Донбасі, вперто відмовляючись це визнавати.

Варто зазначити, що дискурс навколо сербських боєприпасів привернув увагу ЗМІ до балканської країни, тому вкрай цікавим видається інтерв’ю президента Сербії Александара Вучича, в якому було озвучено цілу низку вельми серйозних заяв, що свідчать про серйозні метаморфози у зовнішній політиці Белграда. Зокрема, сербський президент прямо заявив про незмінність курсу до вступу в ЄС і натякнув навіть про приєднання до антиросійських санкцій, якщо в цьому буде потреба на шляху до євроінтеграції. Також він вбачає прямі втручання РФ у внутрішню політику Сербії, зокрема фінансування "Газпромом" організацій сербських ультраправих організацій, і прямо заявляє, що їхня діяльність небезпечна для його країни та сербського народу загалом.

Сербія підтримує територіальну цілісність України

Також він ретельно зачепив і війну в України, озвучивши ще певну низку неприємних для російських "друзів" речей. Зокрема, Вучич дуже жорстко відреагував на чутки про вербування сербських громадян у ПВК "Вагнер", зазначивши, що "серби, яких завербують для війни в Україні, будуть заарештовані, щойно вони повернуться до Сербії та опиняться в межах досяжності наших інституцій". Другим визначальним моментом в інтерв’ю сербського президента стала заява про підтримання територіальної цілісності України, хоча з прив’язкою її до аналогічної проблеми в Сербії: "З першого моменту ми засудили те, що відбулося 24 лютого 2022 року. Сьогодні я можу підтвердити вам, що Крим, Донбас, Херсон – це все територія України. Проблема в тому, що територіальна цілісність Сербії також ігнорується".

Нормалізація відносин із Косовом – ключ для вступу Сербії в Євросоюз

Варто підкреслити ще один дуже важливий факт – дискурс навколо Сербії та достатньо неприємні для Кремля висловлювання президента Вучича відбуваються на тлі події, яка не дуже активно висвітлюється у світових ЗМІ. Йдеться про план нормалізації відносин між Сербією та Косовом, які попередньо вже були підтримані лідерами обох країн. Затвердження цього плану, за словами високого представника ЄС Жозепа Борреля, очікується вже в березні цього року, що може значно знизити рівень напруженості в регіоні та навіть призвести до повного вирішення конфлікту в майбутньому. Що характерно, основою цього плану нормалізації відносин для обох країн є цілком реальні перспективи вступу Сербії та Косова до Євросоюзу, що має стати фундаментом примирення в остаточному вирішенні конфлікту мирним шляхом.

Безальтернативність європейського шляху Сербії – залишатись російським союзником просто невигідно

Отже, можна зробити висновок, що на тлі військових невдач і зростаючої економічної та політичної ізоляції Російської Федерації від світу і передусім від Європи навіть такі традиційно дружньо налаштовані країни, як Сербія, замислюються над максимальним дистанціюванням від токсичного путінського режиму. Фактично Росія вже не в змозі забезпечити ані військову, ані економічну допомогу своїм союзникам, що не мають прямих кордонів із нею. Зокрема, Сербія може отримувати хіба що торгові преференції в імпорті російських енергоносіїв та деяких інших товарів, у той час, як товарообіг із ЄС дорівнює майже 70% зовнішньої торгівлі. Тому можна констатувати, що, попри високу популярність проросійських настроїв серед сербських громадян, керівництво країни усвідомлює безперспективність тісних відносин із РФ і буде поступово, але максимально від них відмовлятись, особливо в політичному плані, про що ми вже писали раніше. Тому Белграду потрібно пройти через інспіровані Росією спроби дестабілізації внутрішньої політики через заплановане примирення із Косовом, але у разі успішного подолання цих спроб Сербія зможе прискорити свою європейську інтеграцію та остаточний вихід з-під впливу із Російської Федерації.