УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Країна "відмовляється жити у страху": що західні ЗМІ пишуть про Україну за день до "вторгнення"

5 хвилин
110,1 т.
Країна 'відмовляється жити у страху': що західні ЗМІ пишуть про Україну за день до 'вторгнення'

Захід призначив "вторгнення" російських військ в Україну на 16 лютого: дипломати залишають країну, а світові авіакомпанії вирішують – літати чи ні над українським небом. Напруженість навколо ескалації з боку РФ досягла пікового рівня.

Що західні журналісти пишуть про настрої у суспільстві та перспективи нападу – читайте у добірці OBOZREVATEL.

Українці "відмовляються жити у страху"

Багатьох іноземців дивують витримка та спокій наших громадян – особливо на тлі нової хвилі тривожних чуток про вторгнення. Так, журналіст BuzzFeedNews Крістофер Міллер поділився відео спокійного дня у Києві та додав свій коментар для тих, кого дивує такий настрій.

"Це не означає, що українці не стурбовані та не сприймають російську загрозу всерйоз. Сприймають абсолютно. Але важливо розуміти, що з 2014 року вони живуть перед лицем серйозних загроз із боку Росії і в умовах війни, яка йде на Донбасі. "Не панікуй, готуйся" – ось тутешня мантра", – робить висновок Міллер.

Британська газета Daily Telegraph поспілкувалася з родиною Людмили Разимової, яка мешкає на сході країни та не планує залишати свій регіон – навіть незважаючи на те, що сім років тому ворожа артилерія зруйнувала частину її будинку на азовському узбережжі.

"Куди нам їхати? Маріуполь може впасти так само, як і ми. До того ж знаєте, скільки коштує орендувати квартиру в Маріуполі? Нам не вистачатиме на їжу. Краще вже на своїй землі", – каже вона.

За словами журналістів, за сім років війни українці показали, що можуть вижити навіть на тлі найжахливіших подій. А сьогоднішня ситуація доводить той факт, що громадяни України не хочуть жити в постійному страху та очікуванні на напад Росії, який, як кажуть західні ЗМІ, може статися вже в середу.

Багатьох іноземців дивують витримка та спокій наших громадян

"Якщо їхні прогнози справдяться, незалежній Україні загрожує знищення під вогненним дощем із боку армії Путіна. Але від київських ресторанів до пошкоджених снарядами сіл на Донбасі прості мирні жителі майже одностайно відмовляються серйозно розглядати, а тим більше боятися такої перспективи", – йдеться в матеріалі.

На думку Daily Telegraph, однією з причин хоробрості населення є те, що одні українці вже давно виснажені війною, а для інших – наприклад, мешканців Києва – бойові дії залишаються чимось далеким.

"Багатьом людям уже набридли спекуляції. Вони навчилися не панікувати. Вони повірять, що російські війська оточили Харків, висадилися в Одесі або почали штурмувати Маріуполь, лише коли побачать це самі", – наголошує журналіст.

А видання Aljazeera опублікувало історію 79-річної Валентини Костянтинівської. На тлі новин про можливе вторгнення вона вирішила взяти участь у цивільних бойових навчаннях та стала зіркою соцмереж.

"Я люблю своє місто, я не їду. Путін не може нас відлякати. Так, це жахливо, але ми відстоюватимемо нашу Україну до самого кінця", – сказала жінка під час заходу.

Знімки Валентини прикрашають обкладинки топових західних видань

"Я мрію із 2014 року навчитися користуватися пістолетом, але мені сказали: "Бабусю, ти занадто стара для цього", – розповіла пенсіонерка, лежачи на килимку, щоб попрактикуватися в прицілюванні автомата АК-47.

Ознаки деескалації, але це не точно

15 лютого, за день до "призначеної" іноземними медіа дати вторгнення, російське Міністерство оборони заявило про відведення частини своїх військ від українського кордону. А саме – про повернення після "навчань" підрозділів Південного та Західного військових округів до пунктів дислокації. Незважаючи на це, на Заході засумнівалися у запевненнях РФ.

The New York Times пише, що новина про відведення військ може бути переконливою ознакою того, що Росія намагається деескалувати військове протистояння на кордоні з Україною. Але все ж таки, констатує видання, далеко не ясно, чи минула загроза війни. По-перше, через те, що російське Міноборони не назвало точну кількість військ, яка відводиться від кордону. По-друге, тому що військові навчання в Білорусі та Чорному морі, як і раніше, продовжуються.

У матеріалі згадується звернення російської Держдуми до президента з проханням розглянути питання про визнання так званих "ДНР" та "ЛНР". На думку журналістів, це рішення є ознакою того, що Кремль готовий продовжувати чинити тиск на Україну та Захід.

"Такий крок означав би відмову Росії від мирного плану 2015 року для цих територій, і за цим могло б бути офіційне введення туди російських військ", – ідеться в публікації.

У Держдумі підтримали ухвалу про "визнання" "Л/ДНР"

Журналісти додають, що війська, які виводяться, прибули з військових округів, наближених до українського кордону. Це означає, що вони залишаться відносно близько до країни, навіть якщо їх відведуть на бази. У заяві Міноборони вказувалося, що війська, які прибули до регіону здалеку — із Сибіру та Далекого Сходу Росії, — поки що залишаться дислокованими біля України.

The Washington Post нагадує, що одночасно із заявою про відведення військ 30 російських військово-морських кораблів проводять навчання із бойовою стрільбою у Чорному морі. На думку журналістів, кремлівські чиновники, дипломати та військові мають намір посилати суперечливі повідомлення, щоб вивести західних лідерів із рівноваги, змусивши їх спробувати оцінити, чи віддасть Путін наказ про вторгнення в Україну і коли це може статися.

Розв'язка вже близько?

Західні ЗМІ намагаються передбачити сценарії завершення нинішньої ескалації з боку РФ. Є як військові варіанти, так і політичні. Але в одному журналісти сходяться – розв'язка вже близько.

Наприклад, тижневик The Economist пише, що визнання Росією незалежності окупованих частин Донбасу у світі буде сприйняте як анексія української території, але за такого розвитку подій напруженість на кордонах істотно знизиться.

"Україна та Захід голосно виступатимуть проти перекроювання міжнародних кордонів силою. Але цей крок також знизив би напруженість, оскільки протягом усього часу безпосереднім приводом для російського вторгнення розглядалася "провокація", нібито з боку України проти Донецька чи Луганська. Незважаючи на протест, уряд у Києві міг би зітхнути з полегшенням, як і решта світу. Проте небезпека полягає в тому, що Росія може не зупинитися на цьому", – пише видання.

На думку авторів The Times, імовірною точкою зіткнення може стати Донбас. Видання нагадує, що Росія роздала там пів мільйона паспортів, тому може використати це як привід для бойових дій.

Ймовірною точкою зіткнення може стати Донбас

Оглядач американської газети Washington Post Девід Ігнатіус називає можливе вторгнення маршем дурості Путіна. За його словами, навіть якщо Росії вдасться захопити Київ, справжня битва почнеться після цього – коли Кремль зі своїми маріонетками спробує стабілізувати ситуацію в країні, яка їх ненавидить.

"Якщо навіть 10% із 40-мільйонного українського населення вирішать активно чинити опір окупації, це буде потужний повстанський рух... Російська економіка буде жорстко притиснута санкціями; ділові та політичні лідери стануть міжнародними ізгоями; більша частина багатства, накопиченого Путіним, буде заморожена. Спочатку Україна може здатися тріумфальною перемогою Путіна, але навряд чи матиме щасливий кінець", – упевнений Ігнатіус.

Що зрештою? Передбачити, чи наважиться Путін на вторгнення в нашу країну, не може ніхто – ні ЗМІ, ні політики. Тому до гучних прогнозів західних видань варто ставитися скептично. Все ж таки іноземні журналісти мають рацію в одному – українці, які живуть у стані війни останні сім років, продовжують зберігати спокій та холоднокровність і сьогодні.